
- •Морфологія та фізіологія шкіри.
- •Зовнішні та внутрішні чинники виникнення хвороб шкіри,
- •Суб'єктивні та об'єктивні ознаки хвороб шкіри.
- •Характеристика первинних та вторинних патологічних елементі висипки.
- •Методика обстеження хворих на хвороби шкіри.
- •Атопічний дерматит.
- •5. Екзема.
- •Сверблячі дерматози: простий хронічний лишай, свербіж.
- •7. Професійні хвороби шкіри.
- •9. Токсичний епідермальний некроліз.
- •10. Папулосквамозні дерматози: псоріаз, червоний плескатий лиша: пітиріаз рожевий.
- •13. Фактори ризику новоутворень шкіри.
- •14. Передракові хвороби.
- •15. Злоякісні новоутворення шкіри.
- •16. Інфекційні хвороби шкіри: імпетиго, піодермії, звичайна ектим фурункул та карбункул.
- •17. Особливості піодермій у дітей та вагітних.
- •18. Еритразма.
- •19. Гідраденіт.
- •20. Туберкульоз шкіри.
- •21. Мікози: різнокольоровий пітиріаз, дерматофітії, кандидоз.
- •22. Короста, особливості перебігу корости в дітей.
- •23. Педикульоз і фтиріаз.
- •24. Вірусні інфекційні хвороби: оперізувальний герпес, простий герпе вірусні бородавки та контагіозний молюск.
- •Сифіліс, загальний перебіг, інкубаційний період.
- •2. Ранній первинний сифіліс, атипові та ускладнені шанкери.
- •3. Ранній вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок. Ураження інших органів і систем.
- •4.Пізній сифіліс, його класифікація, загальна характеристика перебігу. Клінічні прояви.
- •5. Сифіліс серцево-судинної системи.
- •6. Ураження нервової системи в разі пізнього сифілісу.
- •7. Природжений сифіліс. Роль матері та умови передачі сифілісу дитині.
- •8. Ранній природжений сифіліс.
- •9. Пізній природжений сифіліс.
- •10. Лабораторна діагностика сифілісу: види серологічних реакцій.
- •11. Основні принципи лікування хворих на сифіліс.
- •12. Критерії вилікування хворих на сифіліс, диспансерний нагляд.
- •13. Профілактика вагітних з метою запобігання природженому сифілісу.
- •14. Гонококова інфекція, інкубаційний період.
- •15. Клініка гонококової інфекції у чоловіків, жінок та дітей.
- •16. Ускладнення гонококової інфекції у чоловіків та жінок.
- •17. Лабораторна діагностика гонококової інфекції.
- •18. Принципи лікування хворих на гонококову інфекцію та критерії вилікування.
- •20. Хламідійна інфекція, урогенітальний трихомоніаз та урогенітальний мікоплазмоз.
- •21. Питання організації дерматовенерологічної служби в Україні.
- •23. Питання профілактики гострозаразних хвороб шкіри.
- •Проводити додаткове обстеження хворих на шкірні хвороби: пальпацію, діаскопію, зішкрібання патологічних елементів висипки; перевіряти чутливість шкіри.
- •Визначати ізоморфну реакцію шкіри, псоріатичні феномени та оцінювати дермографізм.
- •Ставити шкірні тести краплинним та компресним методами.
- •Визначати біодозу ультрафіолетового опромінення.
- •Володіти методикою проведення проби Ядассона.
- •Брати матеріал із пухирців для дослідження на акантолітичні клітини (мазок-відбиток).
- •Брати матеріал для лабораторного дослідження на наявність патогенних грибів (волосся, нігті, лусочки).
- •Проводити люмінісцентну діагностику в разі мікозів.
- •Збирати матеріал для лабораторної діагностики паразитарних хвороб.
- •Готувати матеріал для дослідження на білу трепонему.
- •Готувати хворого до пункції регіонарного лімфатичного вузла.
- •Брати, зберігати та транспортувати кров дорослих і дітей для обстеження на кср, ріф, рібт, віл.
- •Брати кров для експрес-діагностики сифілісу (за допомогою реакції мікропреципітації).
- •Брати матеріал для бактеріоскопічного дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у жінок із сечівника, канал шийки матки, бартолінієвих залоз, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у чоловіків із сечівника, передміхурової залози, сім'яних міхурців, прямої кишки.
- •Брати матеріал для дослідження на гонококи, трихомонади, хламідії та інші урогенітальні інфекції у дівчаток із сечівника, піхви, прямої кишки.
- •Брати матеріал для бактеріологічного дослідження на гонококову інфекцію з мигдаликів та глотки.
- •Робити внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньошкірну та підшкірну ін'єкції.
- •Очищувати вогнище ураження для застосування зовнішніх лікарських форм.
- •Обробляти піококові виразки.
- •Обробляти пелюшки новонароджених, хворих на епідемічний пемфігус
- •16. Застосовувати примочки та суспензорії в разі ускладнених твердих шанкерів.
- •Складати план заходів щодо профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, спортивних, дитячих та лікувальний закладах.
Морфологія та фізіологія шкіри.
Шкіра вкриває усю поверхню людського тіла, переходячи в ділянці природніх отворів у слизову оболонку, і є цілісним органом. Загальна площа шкіри складає 1,5-2 м², маса – біля 5% маси тіла, а разом із підшкірно жировою клітковиною – 16-17%. Товщина – 1-3 мм, колір – тілесний), матова, еластична, оксамитова (за рахунок пушкового волосся та малюнка шкіри), рН – слабокисла, помірної вологості та жирності. Епідерміс – багатошаровий плоский зроговілий епітеліальний шар завтовшки 0,035-0,98 мм, складається з п’яти шарів:
1) основний або базальний 2) шипуватий або остеоподібний шар 3) зернистий 4) прозорий або блискучий або склоподібний 5) роговий шар
Межа між епідермісом і дермою нерівна, хвиляста, у дерму відходять відростки епідермісу, а між ними в епідерміс заходять виступи (сосочки) дерми Живиться епідерміс капілярами дерми, своїх кровоносних судин немає.
Дерма (власне шкіра) складається із сіткоподібно переплетених волокон сполучної тканини і невеликої кількості клітин. Сітка волокон забезпечує пружність, здатність шкіри повертатися до попереднього стану після розтягування. Є два шари дерми:сосочковий , сітчастий
Гіподерма (підшкірна основа)пучки сполучної тканини, між якими клубочки жирових клітин, захищає від ушкоджень, переохолодження.
Кровоносна система шкіри Великі артерії утворюють між гіподермою і дермою глибоку підшкірну артеріальну сітку.На межі сосочкового і сітчастого шарів дерми з’єднуються між собою утворюють підсосочкову поверхневу судинну сітку, що переходить у капіляри, які в петлі на вершині сосочків переходять у вени. Венозна сітка повторює артеріальну.
Інервація шкіри Кількість нервових елементів на різних ділянках шкіри не однакова, найбільше на червоній облямівці губ рота, кінчиках пальців, статевих органах. Вони поділяються на:
сплетення нервових волокон, які закінчуються вільно або у вигляді вузликів
нервові закінчення: а) дотикові тільця Мейснера відповідають за відчуття дотику
б ) капсульовані нервові тільця або колби Краузе –відповідають за відчуття холоду
в) пластинчасті тільця Фатера-Пачіні –відповідають за відчуття тиску
г) цибулиноподібні тільця Руффіні –відповідають за відчуття тепла
Придатки шкіри Волосся довге, щетинисте, пушкове, ембріональний пушок
Волосся складається з стрижня (виступає над шкірою) і кореня (у волосяному фолікулі – мішечку). Сама волосина складається з 3 шарів: внутрішнього (центрального) – мозкового, містить пігмент; середнього – кіркового, зовнішнього – кутикули. Волосяний мішечок (фолікул) складається з внутрішньої епітеліальної піхви, шару Гекслі, шару Генлі, зовнішньої епітеліальної піхви. Волосяна сумка складається з зовнішнього повздовжнього шару, внутрішнього – циркулярного, базальної мембрани.Товщина волосся 50-100 мкм, швидкість росту 0,2-0,5 мм за добу, росте до 4 років, випадає 70-100 волосин на добу.
Нігті - Це зроговілі утворення із щільно скріплених кератоклітин, що мають залишки ядер.Є: тіло, передній (вільний) край, задній край або корінь, два бічних. Швидкість росту нігтя 0,1 мм на добу, повне відновлення нігтя – 90-115 днів.
Сальні залози Це є голокринові залози розміщені глибоко у дермі скрізь крім долонь і підошов.
Складається сальна залоза з: тіла, вивідної протоки, що впадає в основу лійки волосяного фолікула.
секрет містить: жирні кислоти, холестерин, білки, що забезпечує м'якість, оберігає від подразнень, обмежує випаровування
Потові залози Кількість потових залоз до 2,5 млн, за добу виділяється 600-900 мл поту. Піт містить: воду, KCl і NaCl, сірководень, сечовину, ароматичні кислоти, сліди сечової кислоти, білка, заліза. Піт зволожує шкіру, регулює температуру тіла, виводить непотрібні продукти обміну. Окремий вид потових залоз у зовнішньому слуховому проході, які виділяють вушну сірку, функція якої – захист від комах. Нема на червоній облямівці губ, головці статевого члена.
Є два види потових залоз: 1)екринові - функціонують від народження і до старості 2)апокринові – починають функціонувати під час статевого дозрівання секрет має специфічний індивідуальний запах
Функції шкіри Захистна – барєр між організмом і зовнішнім середовищем
Пігментноутворювальна – меланін захищає від ультрафіолетового випромінювання, зменшує тепловіддачу.
Чутлива – велика кількість нервових закінчень. Теплорегуляторна – підтримує температуру.
Секреторна – вироблення речовин необхідних для організму: вітаміни (Д), гормони.
Видільна – виділення продуктів обміну речовин, лікарських засобів.
Обмінна – депо води в організмі, накопичує і виводить продукти білкового обміну.
Всмоктувальна – через неушкоджену шкіру проникають лікарські засоби розчинні в жирах.
Дихальна – вбирає через неушкоджений роговий шар газоподібні речовини.
Імунна – містить клітини Лангенгарса, які впливають на імунні процеси організму.
Функція депо – зберігає поживні речовини (в жировій клітковині), депо крові.