- •Тема 13. Профорієнтаційна діяльність соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу
- •13.1. Професійне самовизначення школярів як соціально-педагогічна проблема
- •Завдання професійної орієнтації:
- •13.2. Сутність і зміст соціально-педагогічного підходу до професійної профорієнтації старшокласників
- •Компоненти професійної орієнтації:
- •13.3. Етапи профорієнтаційної діяльності соціального педагога
- •Соціально-педагогічні технології профорієнтаційної роботи в школі
- •Напрями й форми профорієнтаційної соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі:
- •1. Організаційно-методична діяльність:
- •2. Робота з учнями:
- •3. Робота з батьками:
Завдання професійної орієнтації:
- поступове формування у школярів внутрішньої готовності до усвідомленого й самостійного визначення та реалізації перспектив свого професійного розвитку;
- формування позитивного ставлення до праці як цінності в житті;
- розвиток пізнавального інтересу до різноманітних сфер трудової діяльності;
- надання морально-емоційної підтримки учням (формування оптимістичного ставлення до свого професійного майбутнього);
- формування цілеспрямованості, підприємливості, діловитості;
- діагностика ціннісних орієнтацій, установок у виборі професії;
- розробка програми реалізації професійного вибору учня.
Реалізація цих завдань можлива лише при створенні відповідних соціально-педагогічних умов профорієнтаційної діяльності з учнівською молоддю. В школі профорієнтаційна робота має носити системний характер, зокрема, структурними елементами цієї системи мають бути: адміністрація школи, педагоги, соціальний педагог, шкільний психолог, шкільний лікар, батьки й власне самі учні.
Основними методами професійної орієнтації є:
- загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, аналогія, моделювання, узагальнення, спостереження, порівняння, вимірювання, методи мозкового штурму, занурення та ін.;
- діагностичні методи: спостереження, педагогічний моніторинг, аналіз документів та продуктів діяльності учнів, аналіз практичних дій школярів, анкетування, бесіда-інтерв'ю, соціометричний, статистичний, тестовий, педагогічний експерименти та ін.;
- методи професійного освіти та формування професійної спрямованості: розповідь, лекція, бесіда, переконання, метод позитивного трудового прикладу, екскурсія, диспут, метод критичного творчого діалогу, рефлексія та ін.;
- методи соціально-професійної адаптації та професійного виховання: доручення, вправа, трудове завдання, суспільно корисна праця, продуктивна праця, метод професійних проб, тренінг, громадську думку, створення виховуючих ситуацій, змагання, рольова ділова гра, виховання на трудових традиціях і ін.
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі має містити:
- курси із планування професійних та життєвих перспектив;
- роботу з групами та мікрогрупами, де обговорюються проблеми професійного самовизначення;
- індивідуальну та групову роботу (профорієнтаційні ігри, спеціально організовані дискусії, круглі столи із профорієнтаційних питань, бланкові технології, методи аналізу та самоаналізу ситуацій професійного самовизначення тощо).
13.2. Сутність і зміст соціально-педагогічного підходу до професійної профорієнтації старшокласників
Професійна орієнтація – це обгрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних, виробничо-технічних заходів, спрямованих на надання допомоги учням в професійному самовизначенні (Н.Нікітіна). Професійна орієнтація учнівської молоді є інтегральною системою, що поєднує процеси аналізу професії, діагностики якостей особистості, самоаналізу, професійних проб, вибору конкретної професії та ін.
