4.3. Завдання, функції діяльності соціального педагога в шкільній соціально-педагогічній службі

Соціально-психологічна служба – одна із складових системи управління загальноосвітнім навчальним закладом. Її впровадження в контексті здійснення соціальної, соціально-педагогічної та психологічної роботи в школі – вимога сьогодення у ситуації соціальної невлаштованості значної частини населення України, кризи дитинства, сімейного неблагополуччя, агресивності соціального середовища та ін.

Основним завданням служби є забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально-виховній діяльності, захист їх психічного, фізичного, соціального й духовного здоров’я, сприяння педагогічно доцільному й безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження й педагогічна корекція вад та відхилень розвитку. Служба спрямована на організацію активного співробітництва шкільної адміністрації, педагогів, учнів, батьків, зовнішніх соціальних структур з метою надання реальної, кваліфікованої й всебічної допомоги школяреві в процесі його становлення й розвитку.

Визначимо основні функції соціальної служби освітньої установи.

Діагностична функція: вивчення та оцінювання реальних особливостей діяльності особистості, мікроколективу, шкільного колективу в цілому, неформальних об'єднань молоді, в яких беруть участь учні школи, рівень і спрямованість впливу мікросередовища, особливості сім'ї та джерела негативного впливу на дітей та підлітків.

Прогностична функція: складання на основі спостережень і досліджень прогнозу розвитку негативних і позитивних сторін соціальної ситуації групи, особистості.

Консультативна функція: розробка методик корекції поведінки школярів, педагогів, батьків.

Профілактична функція: розробка й здійснення комплексу заходів щодо запобігання розвитку негативних процесів в шкільному середовищі, в житті школярів тощо.

Захисна функція: забезпечення заходів з охорони й захисту прав дітей та підлітків. Представлення інтересів дітей у різних інстанціях (суд, прокуратура і т.д.).

Опікунська функція: організація харчування, медичного обслуговування, продовження часу перебування дітей у школі, різні форми матеріальної, медико-педагогічної допомоги дітям, що опинилися у складній життєвій стуації.

Організаторська функція: організація соціально-значимої діяльності, дозвілля дітей та підлітків у шкільному та позашкільному середовищі, залучення сім'ї та громадськості у виховний процес, побудова демократичної системи стосунків дітей і дорослих.

На основі цих функцій виокремлюють такі основні напрями:

• вивчення соціально-психологічних особливостей особистості та соціально-педагогічного впливу мікросередовища на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування експертів, інтерв'ювання, тестування, аналізу документів;

• організація соціально-педагогічної взаємодії з дитиною, яка потребує допомоги, що забезпечується підтримкою дітей із проблемних сімей, спонуканням до самоорганізації та самостійності, співробітництво з сім'єю, школою та громадою;

• соціально-психологічна допомога та підтримка особистості в кризових ситуаціях здійснюється шляхом з'ясування проблеми, обговорення шляхів її вирішення, розробки плану дій, допомоги в організації виходу з проблеми, координації зусиль найближчого оточення особистості, створення груп підтримки, корекція стосунків, способів соціальної дії. Посередництво в творчому розвитку особистості й групи можуть бути реалізовані при моделюванні ситуацій, які сприятимуть оволодінню школярами новим соціальним досвідом, допомозі в розблокуванні позитивних емоцій, створенні ситуації успіху, зміні уявлень про своє Я, підтримці ініціатив окремого учня чи групи, створенні умов для творчості.

Важливим аспектом соціальної служби школи є максимальне зниження негативного впливу соціуму на особистість учня й використання всіх позитивних можливостей для багатогранного розвитку особистості.

До соціально-психологічної служби школи входять директор школи, заступники директора з навчальної й виховної роботи, соціальний педагог, психолог, медична сестра, класні керівники, вчителі-предметники. Керівництво соціальною службою школи здійснює заступник директора з виховної роботи, соціальний педагог чи психолог, які підпорядковуються директору школи. У соціально-психологічній службі створюються підрозділи для безпосередньої роботи з дітьми, їх сім'ями та соціальним оточенням:

• територіальна соціальна служба (соціальний педагог);

• внутрішньошкільна служба соціальної турботи про дітей (соціальний педагог, класні керівники, вихователі, організатори позакласної роботи);

• служба всеобучу, піклування та опіки;

• психологічна служба (психолог й логопед);

• медична служба (лікар і медсестра).

Кожне з цих підрозділів виконує свої завдання. Територіальна служба організовує соціально значущу діяльність за місцем проживання серед дітей, підлітків і дорослих, створює умови для проведення дозвілля, виявляє й захищає інтереси дітей, надає допомогу сім'ям у розвитку їх виховних можливостей, попереджає й надає допомогу у вирішенні конфліктів, надає підтримку дітям, що потребують опіки та піклування, залучає до роботи з дітьми державні установи та громадськість.

Організація діяльності соціально психологічної служби в системі освіти України здійснюється на основі законів та інших нормативно-правових документів України. Нормативно-правові документи повинні бути систематизовані в окремій номенклатурній справі («Нормативно-правові документи соціально-психологічної служби») та зберігатися у практичних психологів і соціальних педагогів. До матеріалів справи входять:

• Конституція України;

• Декларація прав людини;

• Конвенція ООН про права дитини;

• Закон України «Про освіту»;

• Закон України «Про загальну середню освіту»;

• лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України»;

• наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»;

• лист Міністерства освіти і науки України від 15.08.2007 № 1/9-479 «Про нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів»;

• інші нормативні й методичні матеріали Міністерства освіти і науки України, обласних та міських ланок освіти.

Інформування батьків та педагогічних працівників про діяльність соціально-психологічної служби здійснюється через інформаційні куточки, які знаходяться у місцях, зручних для загального огляду, через виступи на батьківських зборах, педагогічних радах та нарадах, соціально-психолого-педагогічних консиліумах, шкільних методичних об’єднаннях тощо.

Документи соціально-психологічної служби зберігаються у номенклатурній справі, номер якої фіксується у наказі закладу. Кожен спеціаліст соціально-психологічної служби повинен мати посадову інструкцію (контракт) та затверджені наказом функціональні обов’язки, які складаються на основі документів служби.

Діяльність здійснюється за річним та щомісячним планом роботи. План роботи соціально-психологічної служби є окремим розділом плану роботи навчального закладу на поточний навчальний рік (п. 1 листа МОНУ від 27.08.2000 № 1/9-352). Аналітична частина річного плану закладу повинна містити (вибірково) аналіз роботи практичного психолога, соціального педагога за минулий навчальний рік, змістовна частина – спільні заходи фахівців соціально-психологічної служби та заступника директора з навчально-виховної роботи (методиста закладу). План роботи соціально-психологічної служби навчального закладу затверджує керівник навчального закладу після погодження з керівником районного центру практичної психології та соціальної роботи чи методистом, який відповідає за соціально-психологічну службу. У щомісячному плані проставляються нормативи часу на види робіт, що виконуються практичними психологами, соціальними педагогами навчальних закладів із розрахунку 8-годинного робочого дня (наказ Міністерства освіти України від 07.12.1996 № 339).

Працівники соціально-психологічної служби не використовують у своїй діяльності соціально-психологічний інструментарій без попередньої експертизи, яку здійснюють центри практичної психології та соціальної роботи.

Організаційно-методичне забезпечення роботи практичного психолога, соціального педагога передбачає систематизацію матеріалів соціально-психологічного супроводу, наявність індивідуальних карток психолого-педагогічного діагностування на всіх учнів.

Практичний психолог та соціальний педагог зобов’язані зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної й корекційної роботи. Надання інформації регулюється центром практичної психології та соціальної роботи.

Дирекцією школи або міським чи районним методичним кабінетом проводиться експертна оцінка стану діяльності соціально-психологічної служби школи (додаток ).

В кінці навчального року працівники соціально-психологічної служби подають в центр соціальної роботи та практичної психології протокол самоаналізу роботи служби в загальноосвітньому навчальному закладі (додаток ).

Отже, основними напрямками соціально-педагогічної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі є організація соціально-виховної роботи з учнями, організація соціально-педагогічного середовища школи, участі в управлінні школою. Соціальний педагог організовує й реалізує разом із практичним психологом школи діяльність соціально-психологічної служби загальноосвітнього навчального закладу.