7. Професійні хвороби шкіри.

Професійні хвороби шкіри

Викликаються шкідливим впливом на шкіру подразнюючих речовин на виробництві, клінічна картина професійного дерматозу залежить від виду і властивостей подразника, інтенсивності його впливу на шкіру, від реактивності організму і санітарно-гігієнічних умов праці і побуту.

Характерні особливості професійних хвороб шкіри:

• пряма або непряма залежність від шкідливих виробничих подразників екзогенного, рідше ендогенного характеру; шкідливі чинники можуть завжди спричинювати ураження шкіри при дії достатньої концентрації, а можуть уражати шкіру лише при підвищеній чутливості до них

• наявність прихованого періоду хвороби

• локалізація переважно на відкритих ділянках шкіри, на які діє чинник

• сприятливий перебіг після усунення подразника і майже зворотній розвиток після правильного лікування

• виникнення однотипного ураження у кількох робітників одного підприємства впродовж короткого проміжку часу

Профілактика:

• дотримання правил техніки безпеки і охорони праці (освітлення, опалення, вентиляція)

• ознайомлення з умовами виробничого процесу, виявлення причин виникнення профзахворювання шкіри

• індивідуальний інструктаж робітників, їх санітарна грамотність

• професійний добір людей, не допущення до роботи осіб з протипоказаннями

• застосування захисних та мийних паст для шкіри рук

8. Кропив'янка та еритеми. Набряк Квінке.

Кропив’янка

Виникає під впливом екзогенних (холод, тепло, тертя, харчові продукти, укуси комах, рослини, хімічні речовини, харчові барвники і консерванти, засоби гігієни, медикаменти ) і ендогенних (порушення травлення, обміну речовин, ендокринної системи, хронічні інфекції, гельмінти) чинників.

Гостра кропив’янка

Починається свербінням шкіри і появою уртикарних елементів під впливом розчухування, різної форми і розмірів, з чіткими червоними межами, всередині світліші (здавлення судин шкіри набряком), кожний елемент існує не більше кількох годин, локалізується будь-де на шкірі, слизових рота, гортані, статевих органів, що інколи може призвести до асфіксії, порушується загальний стан хворого.

Кропив’янка хронічна рецидивуюча

Перебігає тривало, циклічно з послідовною зміною рецидивів і ремісій. Висипка не дуже рясна, але сильно сверблять, численні лінійні розчухи, кров’янисті кірочки, згодом шкіра в місцях висипки ліхенізується, може виникнути екзематизація і піодермія.

Набряк Квінке

Це гігантська кропив’янка з набряком на обличчі, статевих органах, де багато пухкої жирової клітковини. Набряк блідо-рожевого кольору, щільний, при натискуванні ямка не залишається, шкіра злегка блищить.

Субєктивно: незначний свербіж, болючість, печіння. Тривалість хвороби від кількох годин до кількох діб, можлива смерть від стенозу гортані.

Лікування:- молочно-рослинна дієта- промивання шлунку, етеросорбенти (активоване вугілля, бєлосорб, сорбекс, біле вугілля, ентеросгель)- гіпосенсобілізуючі, антигістамінні- при гострому перебігу глюкокортикостероїди (пролонговані препарати: кеналонг, дипроспан)

- при прогресуванні висипки п/ш вводять 1 мл 0,1% розчину адреналіну, а при набряку Квінку в/в глюкокортикостероїди - у важких випадках гемодіаліз, гемосорбція, плазмаферез - поза загостренням проводять санацію вогнищ інфекції, дегельмінтизацію

- місцево: 1% ментоловий чи хлоралгідратний спирт, 1% бовтанка з карболовою кислотою або ментолом, холодні примочки, мазі з гормонами

- при значному стенозі гортані – трахеотомія