Клітина

У процесі класифікації окремі відділи перетинаються або розходяться. Іноді у процесі поділу організмів на одноклітинні та багатоклітинні виникає плутанина, тому що розрізняють Одноклітинні (Бактерії, Найпростіші) та Багатоклітинні (Гриби, Рослини, Тварини). Але, по-перше, потрібно ще згадати про віруси як доклітинні; по-друге не варто забувати, що Найпростіші хоча й одноклітинні, але також належать до Тварин.

Як це не дивно на перший погляд, уся різноманітність живого почала розвиток із однієї клітини, але людина, у тілі якої понад 60 трильйонів клітин, зовсім недавно дізналася про їхнє існування! Клітину відкрив англійський вчений Роберт Гук трохи більше 300 років назад. Він побачив у мікроскоп він побачив, що зріз коркового дерева складається з малесеньких комірок. Далі було з’ясовано, що інші організми також складаються з різноманітних комірок – клітин.

Повернемося на хвилинку до Найпростіших. Характерні представники Найпростіших – амеба, інфузорія-туфелька, евглена зелена. На уроках біології ви будете розглядати їх у мікроскоп. Зверніть увагу, що кожний різновид – це всього лише одна клітина, але вони надзвичайно сильно відрізняються одна від одної. Але у порівнянні з різними клітинами одного багатоклітинного організму ці відмінності мізерні.

Але всі клітини, незважаючи на відмінності, мають спільність будови. У кожної клітини є: оболонка, що відмежовує клітину від інших та захищає її; цитоплазма – напіврідка маса, яка заповнює клітину; ядро – невеличке тіло, яке знаходиться у цитоплазмі. Дуже гарною моделлю клітини є звичайне куряче яйце: шкарлупа – оболонка, білок – цитоплазма, жовток – ядро. Але це не тільки образ клітини, яйце – це одна велика статева клітина, яка має назву яйцеклітини. Більшість клітин мають мікроскопічні розміри, тому побачити їх неозброєним оком неможливо. Але яйцеклітини птахів і риб – яйця та ікру – бачили, мабуть, усі.

Оскільки клітина сама по собі – це жива система, потребує живлення, дихання, здатна до росту і розмноження, тому окремі її частини можна порівняти з органами. Ці частини клітини називаються органели і розміщені у цитоплазмі. За живлення клітини відповідає мітохондрії; за дихання – лізосоми. Коли клітина починає поділ, ядро її набуває витягнутої форми, потім стає схожою на гантель, нарешті вузька частина клітини стає зовсім тоненькою й розривається, утворивши дві рівні клітини.

У кожної клітини є свій термін життя – клітина народжується, зростає, вмирає.

У деяких клітин росли є зелені органели – завдячуючи їм рослини мають зелений колір. У цих органелах на світлі відбувається утворення поживних речовин.

Клітина універсальна, тому що з неї утворені всі живі істоти. У той самий час клітина має глибоку специфікацію. Всього у природі понад 100 трильйонів видів клітин. Клітини відрізняються розмірами, формою, способами з’єднання одна з одною, та найголовніша відмінність, яка й обумовлює усі інші – це призначення клітини. В одноклітинному організмі усі функції виконує одна клітина, тому вона універсальна. Адже інших в організмі немає! Тому ці істоти й отримали назву – Найпростіші.

У Багатоклітинних усе складніше. Ось, наприклад, людина. В її організмі щомиті відбувається безліч процесів, про які вона навіть і не здогадується. Величезна робота відбувається усередині, а ми про це нічого не знаємо. Але якби вона хоч на мить припинилася, ми одразу б померли. Деякі процеси людина усвідомлює: рух, мова, дихання, мислення. Та навіть ці процеси вона усвідомлює тільки на зовнішньому рівні. Ми не чуємо, як скорочуються м’язи у процесі руху, як циркулює кров у судинах, як перетравлюється їжа, як печінка утворює нову кров, мозок щомиті приймає й віддає сигнали, залози виділяють секрети.

Зрозуміло, що для такої різноманітної роботи необхідні різні клітини. Всього в організмі людини приблизно 200 видів клітин. Розглянемо деякі.

Ми говорили, що класифікація йде від загального до часткового, від маленьких до великих. Людину ми розглядаємо за першим принципом – від загального до часткового – від царства до виду. Тепер будемо рухатися навпаки – від маленької клітини до величезного людського організму. З чого він складається ? Клітини одного виду складаються у тканини. Одна або декілька видів тканини утворюють орган. Декілька органів становлять систему органів, а система органів – організм.

Людський організм складається з різноманітних тканин: м’язова, кісткова, нервова та інші. До органів відносяться: серце, легені, нирки, сечовий міхур, шлунок. Органи також поділяються за функціональністю: дихальні, травні, нервові тощо. Системи органів: систему кровообігу, дихальна система, сечостатева система та інші. Усі вони мають свою специфіку, про яку ви з часом дізнаєтесь з курсу анатомії.

Існують нервові клітини, кісткові, жирові клітини. Клітини не обов’язково входять до складу тканин. Наприклад, клітини крові чи статеві клітини. Про останні треба сказати окремо. Як життя одного разу розвилося з однієї клітини, так і людина у своєму внутрішньоутробному розвиткові – в утробі матері – проходить основні стадії загального розвитку життя. Щоправда, людина утворюється не з однієї, а з двох клітин – батьківської та материнської. У чоловіків й жінок статеві клітини різні. Коли вони поєднуються, відбувається запліднення: чоловіча статева клітина (сперматозоїд) потрапляє до жіночої статевої клітини (яйцеклітини) й зливаються до єдиної клітини. Після цього запліднена яйцеклітина починає посилено ділитися й утворює тканину, з якої поступово формується зародок – майбутня дитина. Він формується не одразу у людський вигляд, а спочатку – у ряд його пращурів. У певні періоди розвитку у зародка існують зябра, хвіст, волосяний покров. Але через 9 місяців – час народження – зародок вже має всі риси сучасної людини.

Про походження людини нагадують рудименти – залишкові явища після органів, які стали непотрібними у процесі еволюції. До них відноситься, наприклад, куприк – останній хребець, на згадку про те, що наші пращури мали хвіст. 