4.2. Підсилювач проміжної частоти з одноконтурними взаємнорозстроєними парами каскадів

Схема такого підсилювача не відрізняється від схеми, приведеної на рис.4.1. Різниця полягає в тому, що весь ППЧ містить парну кількість каскадів і в кожній парі каскадів контури симетрично розстроєні відносно проміжної частоти на величину (або ) так, щоби і У цьому випадку коефіцієнт передачі такої пари каскадів дорівнює:

Після спрощення виразу одержимо

На резонансній частоті , тому резонансний коефіцієнт передачі

Визначимо модуль рівняння амплітудно-частотної характеристики пари каскадів

.

Як показано на рис.4.3, в залежності від вибору початкового розстроювання контурів, форма частотної характеристики може бути одногорбою, одногорбою з максимально плоскою вершиною, або двогорбою. Найчастіше використовують ППЧ, АЧХ яких має максимально плоску вершину. В цьому випадку початкове розстроювання ξ₀=1 і для n-каскадного підсилювача рівняння АЧХ визначається виразом:

де n/2 – кількість пар каскадів.

Аналогічно п. 4.1 визначаємо смугу пропускання на рівні а

Смуга пропускання на рівні 0,7

Коефіцієнт прямокутності на рівні a

Можна показати, що при зростанні n коефіцієнт прямокутності на рівні 0,1 прямує до значення 1,94.

Розглянутий ППЧ має ряд переваг порівняно з попередньою схемою. До них слід віднести кращий коефіцієнт прямокутності і можливість одержання більшого підсилення. Недоліком ППЧ є необхідність використання великої кількості активних елементів і складність в налагодженні при формуванні АЧХ.

4.3. Підсилювач проміжної частоти з двоконтурними смуговими фільтрами

Спрощена схема одного каскаду підсилювача проміжної частоти з двоконтурним смуговим фільтром (ДСФ) приведена на рис 4.4. Навантаженням активного елемента є ДСФ, який складається з двох ідентичних паралельних контурів, між якими існує індуктивний або ємнісний зв’язок.

Величину індуктивного зв’язку між контурами можна регулювати змінюючи віддаль між котушками, а ємнісного - за допомогою зміни величини ємності конденсатора зв’язку C_ЗВ. Обидва контури настроєні на проміжну ч

Рис.4.3

астоту.

Коефіцієнт передачі каскаду визначається виразом:

де - фактор зв’язку, який дорівнює відношенню

Як бачимо, величина фактора зв’язку прямо пропорційна взаємній індуктивності між контурами М. Величина резонансного коефіцієнта підсилення дорівнює:

Рівняння АЧХ:

Подібно як і для попереднього підсилювача, форма АЧХ залежить від значення зв’язку між контурами і може бути одногорбою, максимально плоскою або двогорбою (рис.4.5). Оптимальною в більшості випадків слід вважати АЧХ з максимально плоскою вершиною, яку одержуємо при β = β₀ = 1. Запишемо для цього випадку рівняння АЧХ для n-каскадного ППЧ.

Смуга пропускання на рівні а

Смуга пропускання на рівні 0,7

Коефіцієнт прямокутності на рівні а

.

При збільшенні кількості каскадів коефіцієнт прямокутності на рівні 0,1 наближається до значення 1,76.

4. Підсилювачі проміжної частоти

Внаслідок того, що підсилювачі проміжної частоти (ППЧ) працюють на фіксованій частоті, в них використовують складні селективні системи, які формують близьку до прямокутної АЧХ і забезпечують необхідну селективність на частотах сусідніх каналів. Значення проміжних частот стандартизовані і вони вибираються в залежності від призначення приймача. Наприклад, такими частотами є 115 кГц, 465 кГц, 500 кГц, 1,6 МГц, 6,5 МГц, 10,7 МГц, 21,9 МГц тощо. Смуга пропускання ППЧ приймачів АМ-сигналів може лежати в межах від 0,03 до 12 кГц, приймачів ЧМ-сигналів – від 15 до 300 кГц, радіолокаційних приймачів – від 1,0 до 10 МГц. Значення проміжних частот і смуг пропускання ППЧ приймачів супутникового зв’язку можуть бути значно більшими. Підсилення ППЧ лежить в межах 10³ ... 10⁶. Інші параметри і вимоги до ППЧ вказано нижче.

Розглянемо декілька методів побудова ППЧ.