2) Ф.Кене;

3) А.Тюрго;

4) А.Сміт;

5) В.Петті;

6) Д.Рікардо;

7) Т.Р. Мальтус;

8) Ж.Б. Сей;

9) Ф.Бастіа.

38. Джерелом багатства за А.Смітом є:

1) Гроші;

2) земля;

3) сільське господарство і промисловість;

4) зовнішня торгівля.

39. Хто За А.Смітом є ”економічною людиною”?

1) підприємець;

2) лихвар;

3) фінансист;

4) людина, що прагне до особистого збагачення.

40. Яка проблема в книзі А.Сміта ”Багатство народів” є центральною?

1) визначення вартості;

2) державних фінансів;

3) економічного розвитку суспільства і підвищення його добробуту;

4) збільшення капіталу.

41. Першоосновою будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності,

за А.Смітом є:

1) заробітна плата, прибуток і рента;

2) процент;

3) Заробітна плата;

4) рента і прибуток.

42. Найбільш сприятливим режимом існування економіки

Д.Рікардо вважав:

1) вільну конкуренцію;

2) монополію;

3) олігополію;

4) монопсонію.

43. За Д.Рікардо ”природна ціна праці” – це:

1) грошова величина;

2) сумарна вартість відпрацьованих годин;

3) плата за природні здібності робітника;

4) кількість споживчих благ, які можна придбати за ці гроші.

44. Ренту Д.Рікардо розглядав як:

1) особливий дар землі;

2) складова частина ціни товару;

3) надлишок продуктивної праці землероба;

4) плата за користування землею.

45. Завданням політичної економії за Д. Рікардо є:

1) виявлення законів, за якими відбувається розподіл матеріальних благ;

2) дослідження причин циклічних коливань в економіці;

3) вивчення суб’єктивно-психологічної поведінки індивіда;

4) дослідження проблем реалізації і криз у виробництві.

46. Яка теорія Ж.Б. Сея відома під назвою ”Закон Сея”?

1) теорія вартості;

2) теорія ринку;

3) теорія трьох факторів виробництва;

4) теорія відтворення.

47. У теорії Ж.Б. Сея основними факторами виробництва є:

1) земля, праця, капітал;

2) людина, праця, капітал;

3) земля, людина, гроші;

4) підприємець, капітал, праця.

48. Суть теорії ринку Ж.Б. Сея полягає в тому, що:

1. товари та послуги обмінюються на інші товари та послуги, тому

виробництво одних зумовлює потребу в інших, унаслідок чого

завжди забезпечується потенційний попит;

2. кожен фактор виробництва робить свій внесок у виробництво, а

доходи відображають цей внесок у тій мірі, наскільки його визнано корисним;

3. сукупний дохід в економіці за будь-який проміжок часу дорівнює сумі

витрат усіх факторів виробництва;

4. збільшення кількості паперових грошей в обігу може перерозподіляти доходи

на користь підприємців у зв’язку з відставанням заробітної плати від зростання цін.

49. У ”Трактаті політичної економії” ж.Б. Сей висвітлив своє вчення про:

1) народонаселення;

2) державне регулювання економіки;

3) корисність;

4) багатство.

50. Капітал ж.Б. Сей трактував як:

1) раніше накопичений матеріалізований продукт праці;

2) цінності, що з допомогою праці дають прибуток або створюють нові блага;

3) виробничі запаси, переважно як засоби виробництва, джерелом поповнення

яких є доходи;

4) могутній двигун, призначений для використання людиною, який утворюється

в процесі залучення до виробництва більшої кількості створених продуктів,

ніж було спожито в процесі їх виробництва.

51. На думку Т.Мальтуса вартість товару становлять:

1) витрати власника-підприємця на засоби виробництва, заробітну плату, ренту;

2) кількість праці, яку можна придбати за даний товар;

3) кількість іншого товару, яка повинна обмінюватися на даний товар;

4) кількість годин людської праці, яка йде на виробництво даного товару.

52. Хто з економістів сформулював закон спадної родючості ґрунтів?

1) А. Сміт;

2) Ж.Б. Сей;