Оціночна шкала (скорочена) для визначення балу бонітету грунтів

Грунти	А+В, см	Бал	Гумус, т/га	Бал	Урожай зернових, ц/га	Бал
Звичайні чорноземи	75	100	425	100	20	100
Південні чорноземи	65	86	375	88	18	90
Темно-каштанові	45	60	275	65	14	70
Каштанові	35	46	225	53	12	60
Світло-каштанові	25	33	175	41	11	50

Результати якісної оцінки грунтів застосовують при реєстрації земель, визначенні продуктивності ділянки чи території, встановленні найбільш урожайних культур, при розробці методів підвищення родючості грунтів та з іншою метою.

Підвищення ґрунтової родючості здійснюється комплексом заходів біологічного і господарського впливу, які направленні на забезпечення оптимального співвідношення між вологою, аерацією та необхідними для рослин елементами живлення.

Тема 10. Будова і морфологічні ознаки ґрунтів.

План:

1. Загальні поняття про морфологічні ознаки грунтів.

2. Порядок опису ґрунтового профілю.

3. Характеристика і особливості визначення основних морфологічних ознак.

1. Загальні поняття про морфологічні ознаки ґрунтів.

Розділ ґрунтознавства, який вивчає морфологічні ознаки грунту, називається морфологією грунтів.

Морфологічні ознаки – це зовнішні ознаки грунтів, які різняться між собою формою і властивостями і визначаються переважно за допомогою зору та інших органів сприйняття. Так само, як ми здатні за зовнішнім виглядом виділити своїх друзів із натовпу, можна за морфологічними ознаками розрізнити і грунти, що дає можливість діагностувати (виявити) напрямок процесу грунтотворення та класифікувати грунти без проведення лабораторних досліджень. До основних морфологічних ознак відносяться: будова і потужність ґрунтового профілю і окремих генетичних горизонтів, забарвлення грунту, механічний склад, структура, складення, включення і новоутворення та інші.

Розглядаючи любий грунт в розрізі можна побачити, що він неоднорідний і складається із декількох шарів, які відрізняються між собою. Це відбувається тому, що в різних шарах грунту швидкість та напрямок процесів хоча і взаємозв’язані, але є різними. Впливаючи на материнську гірську породу на протязі значного часу, вони зумовлюють розподіл однорідної до цього гірської породи на шари, що відрізняються морфологічними ознаками і властивостями.

Шари грунту із більш-менш однаковими морфологічними ознаками і властивостями називаються генетичними горизонтами.

Ґрунтовим профілем називають сукупність генетичних горизонтів, які поступово змінюють один одного і пов’язані єдиним процесом грунтотворення. Будова ґрунтового профілю визначається сукупністю морфологічних ознак генетичних горизонтів, які закономірно переходять з одного в інший.

Потужність, або глибина, ґрунтового профілю залежить від типу і часу грунтотворчого процесу, що відбувається і може змінюватись в досить широких межах.

Будова і потужність ґрунтового профілю дозволяють судити про характер і напрямок грунтотворчих процесів, використання систем обробітку грунту, необхідності внесення добрив, види культур, які доцільно тут вирощувати, стій-

кість і продуктивність лісових насаджень. Тому опис ґрунтового профілю має

важливе значення при картуванні грунтів, розробці агротехніки вирощування культур та практичних прийомів ведення господарства.

Для характеристики ґрунтового профілю в цілому проводять опис окремих його генетичних горизонтів.