Тема 09. Родючість ґрунту.

План:

1. Поняття про родючість грунту.

2. Види ґрунтової родючості, їх характеристика.

3. Оцінка якості грунтів за їх властивостями і родючістю (бонітування).

Література: В.Д.Зєліков. Ґрунтознавство. Ст. 123-128.

М.М. Шкварук, М.І.Делеменчук. Ґрунтознавство. Ст. 176-178.

І.І.Назаренко та інші. Ґрунтознавство. Ст. 134-140.

1. Поняття про родючість грунту.

Родючість – це специфічна властивість грунту, яка відрізняє його від материнської породи.

Під родючістю розуміють здатність грунту забезпечувати потребу рослин у воді і елементах живлення та іншими необхідними умовами росту і розвитку (наприклад, повітрям) на протязі вегетаційного періоду.

Родючість грунту створююється у процесі грунтотворення і безперервно змінюється залежно від напряму та інтенсивності біохімічних, фізичних і фізико-хімічних процесів, на які в свою чергу впливають характер рослинності, кліматичні умови, агротехніка та інші фактори.

Досить важливими факторами, які визначають родючість грунтів є також світло і тепло (це так звані космічні фактори).

Умови, які визначають родючість грунту, можуть бути прямими – тобто це ті умови, що безпосередньо впливають на ріст і розвиток рослин. До цих умов відносяться: запаси доступної вологи, аерація, реакція середовища, форма і кількість доступних елементів живлення та їх співвідношення.

Опосередковані, або непрямі умови безпосереднього впливу на родючість не мають, а впливають на цю величину через відповідний фактор. До опосередкованих умов можуть бути віднесені такі: кількість мікроорганізмів у грунті, глибина залягання щільних ґрунтових горизонтів, які обмежують розповсюдження кореневих систем рослин, обробіток грунту та інші.

Прямі і опосередковані умови взаємозв’язані і проявляють значний вплив на урожай рослин.

Кожна окрема умова, або фактор життєдіяльності рослин можуть бути недостатніми (мінімальними) для росту рослин, оптимальними (найкращими, коли спостерігається найбільший урожай рослин) і надлишковими (максимальними), коли спостерігається токсикоз рослин і урожай зменшується.

Для любої рослини шкідливі, як нехватка, так і надлишок будь-якого фактора (наприклад, елемента живлення). Найбільш сприятливі умови для життєдіяльності рослин і отримання високих урожаїв створює вплив оптимального співвідношення факторів. Всі фактори, що визначають розвиток рослин, тобто впливають на родючість грунту, діють не ізольовано, а в сукупності. Оптимальна родючість відповідає оптимальному співвідношенню факторів.

В різноманітних грунтово-кліматичних зонах, умови, що визначають ґрунтову родючість, є різними. Так, в зоні тундри основними умовами, які обмежують родючість, є низькі температури і надлишкове зволоження грунтів, в лісовій зоні – надлишкове зволоження та кислотність грунту, у лісостеповій та степовій зонах – недостатня кількість вологи і часто надлишковий вміст у грунтах натрію і хлору. На піщаних грунтах відчувається нестача вологи і елементів живлення, а на важко суглинистих – низька аерація і значна ущільненість.

Таким чином, родючість обмежується різноманітними умовами, що пов’язані з факторами грунтотворення.