Тема 08. Фізичні властивості грунтів. Ґрунтовий розчин. План:

1. Елементи живлення необхідні для росту рослин.

2. Поняття про ґрунтовий розчин та методи його вивчення.

3. Значення ґрунтового розчину в родючості грунтів та в живленні рослин.

ЛІТЕРАТУРА: В.Д. Зеліков. Ґрунтознавство. Ст.. 128-130.

М.М. Шкварук.. М.І. Делеменчук. Ґрунтознавство. Ст..170-176.

І.І. Назаренко та інші. Ґрунтознавство. Ст.. 118-121.

1. Елементи живлення необхідні для росту рослин.

Однією з основних умов родючості грунту є вміст у ньому поживних речовин, необхідних для росту і розвитку рослин, а також для мікробіологічної діяльності. Вміст доступних для рослин поживних речовин визначає режим живлення грунту, бо здатність грунту забезпечити рослини елементами живлення залежить не тільки від загального (валового) їх вмісту, а й від вмісту елементів живлення в доступній для рослин формі. Нормальний ріст рослин зумовлений наявністю достатньої кількості в доступній для рослин формі зольних елементів і азоту.

Залежно від кількості хімічних елементів, які рослина використовує для забезпечення нормального росту і розвитку, їх поділяють на макро-, мікро- та ультрамікроелементи.

МАКРОЕЛЕМЕНТИ – це ті хімічні елементи, які поглинаються рослинами у великих кількостях. Вміст макроелементів становить від десятих до сотих долей процента від сирої маси рослин. При відсутності, або незначній кількості хоча б одного із них рослина гине, або розвивається дуже погано. До цієї групи відносяться: О; Н; С; N; Са; S; Р; К; Мg; Sі; Fе; Nа; Сl; АI. Перші 4 хімічні елементи називають органогенами, так як до зольних елементів вони не не відносяться, а складають основу органічної частини рослин.

МІКРОЕЛЕМЕНТИ – це хімічні елементи, що використовуються рослинами у порівняно невеликих кількостях. Вміст мікроелементів коливається від тисячних до стотисячних долей процента від сирої маси рослин. При недостатній кількості цих хімічних елементів можуть порушуватись процеси обміну, синтезу та інші так як більшість цих хімічних елементів виконують роль каталізаторів даних процесів, входять до складу ферментів. До цієї групи елементів відносяться Zn (цинк); Вr; Мn; Сu; Мо; І (йод); В; F; Рl; Ті; Сr; Nі; Со; Ва та інші.

УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – це хімічні елементи, які використовуються рослинами у надзвичайно малих кількостях. Їх вміст визначається мільйонними долями процента і менше від сирої маси рослин. До цієї групи рослин відносяться: Rв (рубідій); Rа (радій); Cs (цезій); Sе (селен); Нg (ртуть); Сd (кадмій); Аg (срібло); Аu (золото). На даний час вплив цих елементів на рослини повністю не вивчено. Передбачається, що значна їх кількість входить до складу різноманітних ферментів і вітамінів.

Запаси поживних речовин і їх доступність для рослин

Елементи живлення, що містяться в грунтах, знаходяться у вигляді різних мінеральних і органічних сполук, і запаси їх в основному значно перевищують щорічну потребу рослин. Але більша частина їх знаходиться в формі не доступній для рослин: азот в складі органічної речовини; фосфор у формі фосфатів; Fe; Аl; Cа; К, в поглиненому стані (тобто у грунтовому вбірному комплексі); Са Мg у формі карбонатів, тобто в нерозчинній у воді формі. Процес засвоєння рослинами елементів живлення відбувається завдяки обмінному вбиранню (фізико–хімічній чи обмінній вбірній здатності). Іонами, що здатні до обміну, частіше всього є іони Н⁺ і , які утворюються внаслідок виділення СО₂ кореневими системами. Обмінне вбирання іонів можливе також за рахунок виділення катіонів Са²⁺ і аніонів органічних кислот. Найбільш доступними для рослин є сполуки у водорозчинній, рухомій та мінеральній формах. Наприклад, азот для рослин найбільш доступний є у формі нітратних та аміачних мінеральних сполук.

ШКІДЛИВІ ДЛЯ РОСЛИН РЕЧОВИНИ.

Шкідливі для рослин речовини утворюються внаслідок високих концентрацій окремих іонів (Н⁺; Аl³⁺), які зумовлюють кислу реакцію грунтів, а також при взаємодії солей у водних розчинах з утворенням отруйних солей ( Nа₂ СО₃ (сода); NаСl (кухонна сіль)), що зумовлюють підвищення лужності цих розчинів і порушують водний режим і режим живлення грунтів. Шкідливі для рослин також і недоокислені сполуки – метан, сірководень, закисні форми заліза і марганцю, що утворюються в перезволожених грунтах.

Для нейтралізації шкідливих сполук використовують вапнування кислих і гіпсування лужних грунтів, зрошення для промивання солей і осушення для покращення аерації грунту.