21. Економічна суть державного кредиту.

Держава для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фінансові ресурси у формі державного кредиту. У цьому разі вона є позичальником, а населення і підприємницькі структури, тобто фізичні і юридичні особи, - кредитодавцями. Державний кредит має строк повернення і ціну в формі процента. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнародних економічних відносин держава виступає в ролі як кредитора, так і позичальника. Державний кредит відрізняється від банківського. Він, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету, і джерелом його повернення та сплати процентів є доходи бюджету, а не прибутки від вигідних обсягів кредиту.

За своєю економічною сутністю державний кредит - це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій. Використання державного кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження держави, їхня доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.

Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Сума його складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником виступає держава, а кредитором — юридичні або фізичні особи.

У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором.

Призначення державного кредиту — це мобілізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли Державний бюджет є дефіцитним.

Якщо податки рухаються в одному напрямку: від платника в бюджет або позабюджетні фонди (зворотний рух можливий, коли переплатили), то основою державного кредиту є його повернення і платність.

Державний кредит відмінний від банківського: в якості забезпечення банківського кредиту виступають конкретні цінності — товари на складі, незавершене виробництво і т.д. При запозиченні коштів державою забезпеченням кредиту служить все майно, яке знаходиться у власності держави або певний доход.

На загальнодержавному рівні державні позички мають чітко виражену цільову спрямованість.

Наприклад, місцеві органи влади можуть розміщувати позички, мобілізуючи кошти для будівництва школи, дороги, парку.

Як економічна категорія державний кредит виконує функції:

• фіскальну; • регулюючу, розподільну

Через фіскальну функцію державного кредиту здійснюється формування централізованих грошових фондів держави. Виступаючи позичальником, держава забезпечує додаткові кошти для фінансування своїх видатків.

У промислово розвинутих країнах державні позики є основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту. В сучасних умовах доходи, одержані завдяки державним позикам, стали другим після податків методом фінансування видатків Державного бюджету.

Останнє пояснюється більш швидким темпом зростання видатків порівняно із збільшенням податкових надходжень.

Таким чином, позитивний вплив фіскальної функції державного кредиту полягає в тому, що з її допомогою податковий тягар більш рівномірно розподіляється в часі. Податки, які стягуються в період фінансування видатків за рахунок державної позики, не збільшуються. Зате потім, коли кредити погашаються, податки стягуються не тільки для їх сплати, але і для погашення процентів по заборгованості. Податки є основним, але не єдиним джерелом фінансування видатків, пов'язаних з обслуговуванням і погашенням державного боргу. Джерела фінансування цих видатків залежать від напряму використання коштів.

Розміщення нових позик держави для погашення заборгованості по вже випущених називається рефінансуванням державного боргу.

Регулююча функція державного кредиту. Вступаючи в кредитні відносини, держава вільно чи мимоволі впливає на стан грошового обігу, рівень ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Свідомо використовуючи державний кредит як інструмент регулювання економіки, держава може проводити ту чи іншу фінансову політику.

Позитивний вплив на виробництво і зайнятість держава здійснює, пред'являючи попит на товари національного виробництва за рахунок позичених за кордоном коштів, виступаючи в якості кредитора і гаранта.

Розподільна функція – це фунція за допомогою якої частина створеної вартості вилучається й за допомогою чого здійснюється повне або часткове погашення кредиту.