- •1 Об'єкти і суб'єкти фінансових відносин.
- •2.Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •3.Функції фінансів, їх характеристика.
- •4.Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва.
- •5.Поняття фінансової системи.
- •6.Внутрішня структура фінансової системи.
- •7.Організаційна структура фінансової системи
- •8.Управління фінансовою системою.
- •9.Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави. Стратегія і тактика фінансової політики.
- •10.Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин
- •11.Сутність фінансів підприємницьких структур, їх функції та основи організації.
- •Фінанси підприємства забезпечують відносини між
- •12.Державні доходи.
- •1. За джерелами утворення:
- •7. Джерела доходів можуть бути внутрішніми і зовнішніми.
- •13.Державні видатки, їх склад і напрямки використання.
- •За суспільним призначенням:
- •За галузевою ознакою:
- •14.Сутність бюджету держави.
- •15.Бюджетний устрій і бюджетна система.
- •16. Сутність податків та їх економічний зміст, елементи системи оподаткування.
- •17.Функції податків, їх характеристика.
- •18. Суть місцевих фінансів, їх склад і роль.
- •19. Сутність державних цільових фондів.
- •20. Джерела мобілізації коштів у державні цільові фонди.
- •6) Грошові кошти, які одержують фонди від продажу цінних паперів та корпоративних прав у процесі формування і використання інвестиційного портфеля фонду;
- •21. Економічна суть державного кредиту.
- •22. Державний борг.
- •25.Сутність і значення фінансового ринку.
- •26. Класифікація фінансових ринків.
- •1.За терміном обігу фінансових активів.
- •2. За видами фінансових активів, що обертаються на ринку:
- •3.За умовами передачі фінансових ресурсів в користування:
- •5. За організаційними формами (залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими активами) функціонування:
- •6.За швидкістю реалізації угод:
- •7.За регіональною ознакою:
- •27.Ринок кредитних ресурсів
- •28. Поняття міжнародних фінансів у вузькому і широкому розумінні.
- •29. Фінанси міжнародних організацій.
- •Міжнародний фінансовий ринок.
7. Джерела доходів можуть бути внутрішніми і зовнішніми.
1. Внутрішні: валовий внутрішній продукт, національний доход, національне багатство.
2. Зовнішні: відповідні економічні ресурси інших країн.
Формування державних доходів відбувається згідно з принципами:
• обов'язковість; • економічна доцільність; • соціальна справедливість;• поєднання інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян.
13.Державні видатки, їх склад і напрямки використання.
Відповідно до термінології Бюджетного кодексу України, під видатками державного бюджету слід розуміти кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Необхідно звернути увагу на розмежування основним бюджетним документом понять "видатки бюджету" і "витрати бюджету", останнє з яких є ширшим за змістом. Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти, які спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.
Державні видатки — це грошові відносини, які складаються між державою, фізичними та юридичними особами в процесі розподілу і споживання частини вартості сукупного суспільного продукту, використання фондів фінансових ресурсів.
Держава здійснює цілий ряд функцій: політичні, економічні, соціальні, для цього необхідні, фінансові ресурси. Тому держава акумулює, а далі перерозподіляє (витрачає) значну частину вартості сукупного суспільного продукту.
Видатки, які здійснює держава, повинні задовольнити найбільш важливі суспільні потреби: • в розвитку економіки; • в соціальній сфері, які визначають матеріальний і культурний рівень життя народу.
Щоб визначити значення та роль державних видатків їх класифікують за певними ознаками. 1. За участю у суспільному виробництві:
Видатки пов’язані з розвитком матеріального виробництва;
Видатки на утримання та розвиток сфери нематеріального виробництва.
За суспільним призначенням:
На народне господарство; На соціально-культурні заходи; На оборону; На управління.
За галузевою ознакою:
На фінансування виробничої сфери: промисловості, сільського господарства, капітального будівництва, транспорту і зв’язку.
На фінансування невиробничої сфери: освіти, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення, державного управління.
Остання ознака класифікації — територіальний поділ видатків, поділ видатків між різними рівнями влади. Це визначається Конституцією держави та законодавчими актами.
Як економічна категорія державні видатки певним чином класифікуються:
1)згідно розпорядників бюджетних коштів – це фактичний перелік посадових служб чи підрозділів з детальним розписом їх функціональних обов’язків та зобов’язань.
2) за функціональною ознакою – це перелік функцій та завдань на виконання яких будуть спрямовані певні суми грошових коштів.
3)за економічною характеристикою – це не просто перелік видатків, а також їх обгрунтуваність та доцільність. Розмежування видатків за економічними ознаками здійснюється з позицій їх впливу на рух суспільного сукупного продукту, а також розширеного відтворення і базується на призначенні поточних та капітальних видатків.
Поточні видатки – це видатки на утримання мережі підприємств, установ. Організацій за переліком, що затверджений на початок бюджетного року або набуває в ньому чинності, а також на фінансування заходів. Щодо соціального захисту населення. Сюди відносяться:
Сума заробітної плати працівників бюджетних установ;
Придбання матеріалів та товарів;
Оплата послуг бюджетних установ та організацій
Сплата комунальних послуг
Капітальні видатки – це видатки на фінансування переважно інвестиційної та інноваційної діяльності.