10.Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин

Розподільна і контрольна функції фінансів реалізуються через фінансовий механізм, що є особливою складовою частиною господарського механізму.

Фінансовий механізм - сукупність форм, методів і важелів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Складовими фінансового механізму є фінансові методи, фінансові важелі та фінансові інструменти, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення.

Фінансові методи є способом впливу фінансових відносин на господарський процес. У господарській практиці широко застосовують такі фінансові методи: фінансове планування, оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення і фінансове регулювання.

Фінансове планування — діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому, спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань. У процесі фінансового планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів та напрями їх ефективного використання. За допомогою фінансового планування здійснюється економічне обґрунтування фінансових рішень, вибір їх варіантів.

Мета фінансового планування - забезпечення якнайкращого, економічно найефективнішого, соціально найнеобхіднішого розподілу та використання сукупного суспільного продукту.

Завдання фінансового планування:

• визначення обсягів та джерел фінансових ресурсів за усіма фондами грошових коштів, їх розподіл між виробничою та невиробничою сферами;

• концентрація фінансових ресурсів на найбільш важливих напрямках економічного та соціального розвитку;

• взаємоузгодженість основних параметрів фінансових планів з іншими показниками планів економічного та соціального розвитку, бізнес-планів;

• визначення фінансових взаємовідносин підприємств, установ, організацій між собою та фінансово-кредитною системою;

• здійснення попереднього, поточного та подальшого контролю за діяльністю і ефективністю використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на усіх рівнях господарювання;

• забезпечення виконання заходів із фінансового оздоровлення країни.

При виконанні фінансових планів виникає потреба в оперативному управлінні як діяльності, пов'язаній із необхідністю втручання в розподільчі процеси з метою ліквідації диспропорцій, подолання недоліків, своєчасного перерозподілу коштів, забезпечення досягнення запланованих результатів.

Об'єктами фінансового управління є фінансові відносини, централізовані і децентралізовані фінансові ресурси усіх ланок фінансової системи; найважливіші об'єкти управління — фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, загальнодержавні фінанси.

Суб'єктами фінансового управління є держава в особі законодавчих і виконавчих органів (у тому числі фінансових), а також фінансові служби підприємств, організацій і установ.

Під час складання й виконання фінансових планів, а також по закінченні певних періодів проводиться фінансовий контроль, спрямований на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту та цільового витрачання коштів із відповідних фондів, порівняння фінансових результатів від використання фінансових ресурсів з плановими та виявлення резервів їх збільшення.

Фінансовий контроль — цілеспрямована діяльність уповноважених органів щодо забезпечення законності і доцільності виконання фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики. Основна мета фінансового контролю — дотримання чинного фінансово-господарського законодавства у процесі здійснення фінансової діяльності та окремих фінансових операцій, реалізація стратегії фінансування, передбачення змін умов фінансової діяльності, пристосування до них.

Фінансове забезпечення і фінансове регулювання є узагальнюючими методами фінансового механізму, оскільки включають окремі часткові методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Ці два ме­тоди тісно взаємопов'язані між собою і взаємодоповнюють один одного. Зокрема, встановлення системи фінансового забезпечення потребує відповід­ного фінансового регулювання.

Фінансове забезпечення — формування цільових грошових фондів суб'єктів господарювання у достатньому розмірі та їх ефективне використання.

Фінансове регулювання — метод фінансового впливу, пов'язаний із регулюванням економічних процесів. Фінансове регулювання здійснюється через систему норм і нормативів, лімітів та фінансових резервів..

Основні елементи фінансового регулювання: оподаткування та бюджетні трансферти.

Фінансові важелі та інструменти — прийоми дії фінансових методів, конкретні форми розподілу і перерозподілу ВВП. До фінансових важелів належать: доходи, нагромадження, податки та обов'язкові платежі, неподаткові надходження, міжбюджетні трансферти, витрати, видатки, фінансові резерви, фінансові стимули, фінансові санкцій. Фінансовими інструментами є: ставки податків і обов'язкових платежів, податкові пільги, норми амортизації, норми видатків у бюджетних установах, фінансові нормативи, відсотки за користування кредитом, ставки орендної плати, штрафи, пеня, ліміти, ставки заробіт­ної плати, пенсій, стипендій тощо.

Особливе місце у фінансовому механізмі посідає фінансове право, що сприяє фінансовим взаємовідносинам, правовому регулюванню фінансових відносин в галузі мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави.

Фінансове право — це сукупність юридичних норм, які регламентують фінансові відносини, воно є самостійною галуззю єдиної правової системи держави і тісно пов’язане з усіма іншими галузями правової системи України.

Правове забезпечення включає законодавчі акти, постанови, декрети, укази президента.

Нормативне забезпечення – методичні рекомендації, нормативи, ліміти тощо.

Інформаційне забезпечення складається з різного роду законодавчої, правової, фінансової інформації.