2. Сума стипендії, що виплачується студенту з бюджету?

Відповідно до п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто не вище за суму, що дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн.). Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%). 

3. Дохід, одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Розглянемо, як оподатковується дохід, отриманий від податкового агента у вигляді сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому п. 2 цієї статті передбачено, що збитками є:

• втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або має зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

• доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнову шкоду може бути відшкодовано і в інший спосіб. Зокрема, шкоду, завдану майну, може бути відшкодовано в натурі (передання речі того самого роду і тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Крім того, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають суттєве значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Крім того, ст. 237¹ КЗпП передбачено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється розділом IV Податкового кодексу, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 Кодексу), та доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 Кодексу).

Так, згідно з пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу сума відшкодування матеріальних збитків, яка за вироком суду відшкодовується громадянину підприємством внаслідок заподіяння шкоди його здоров’ю чи майну, не включається до оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Інші суми відшкодування моральної шкоди, які відшкодовуються громадянину внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю громадянина чи його майну та не включаються до переліку доходів, що звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, передбаченого ст. 165 Податкового кодексу, є доходом фізичної особи та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Водночас відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Крім того, на виконання вимог пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.