КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА - ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра Кримінального права та кримінології

Завдання

з курсу

«Проблеми кваліфікації злочинів проти власності»

Виконав:

Студент 2 курсу 18 групи

III - потік

ОКР «Магістр»

Заочна форма навчання

Сорочинський Максим Вікторович

Київ-2013

Задача:

1. Раніше судимі за вимагання Корнілов та Єщенко вночі проникли до будинку директора ТОВ „Хімпромбуд” Штанюка. Погрожуючи Штанюку вбивством (погроза супроводжувалась демонстрацією великого кухонного ножа), вони зажадали, щоб потерпілий назвав їм код від сейфу в його робочому кабінеті. Побоюючись реалізації погрози Штанюк виконав вимогу.

Далі, діючи відповідно до розробленого плану, Корнілов та Єщенко замкнули потерпілого на горищі його будинку. Після цього зловмисники розділились: Корнілов лишився стерегти Штанюка, а Єщенко поїхав до офісу, де знаходився робочий кабінет потерпілого, з метою відкрити сейф та вилучити готівку, яка там зберігалася.

При спробі зламати замок в дверях офісної будівлі спрацювала сигналізація і Єщенко був затриманий охоронцями. Через кілька годин співробітники міліції затримали Корнілова та звільнили Штанюка.

Корнілов та Єщенко розраховували, що в сейфі знаходитиметься готівка на суму 600 НМДГ, але реально в сейфі заходилась готівка на суму 100 НМДГ.

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин:

1.1. за умовами задачі Корнілов та Єщенко були раніше судимі за вимагання, так як в умові невказано про погашення судимості перебаченого ст.89 ККУ Виходячи з принципу „Всі сумніви на користь обвинуваченого”, будемо вважати що судимість погашена у відповідному законом порядку.

1.2. Корнілов та Єщенко вчинили Порушення надоторканості житла з погрозою застосуваня насильства

1.3. Корнілов та Єщенко вчинили вимагання з погрозою вбивства за попередньою змовою групою осіб

1.4. що потерпілий назвав їм код від сейфу в його робочому кабінеті до якого ще треба добратися, тобто майно винна особа отримає в майбутньому, такі дії належить кваліфікувати в данному випадку як замах на грабіж поєднано з вимаганням на данний момент.

1.5. Корнілов та Єщенко діяли відповідно до розробленого плану єдиним умислом не виходячи за рамки домоленості саме у співучасті, групою осіб.

1.6. „Уявна” вартість готівки досягало показника „особливо великі розміри”.

1.7. Реальна вартість готівки досягає показника „значна шкода потерпілому”.

2. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів (постанов Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, рішень Верховного Суду України):

2.1. Щодо погашення судимості – абз.2 п.6 ППВСУ «про практику застосуванн судами України законодавства про погашення судимості» № 16 від 26.12.2003р.

2.2. Щодо грабіжу - абз.6 п.12 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009р.

2.3. Щодо вимагання – абз.1,3 п.8 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009р.

2.4. Щодо порушення надоторканості житла – ППВСУ абз.2,5 п.22 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009р

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів:

3.1. Корнілов та Єщенко вночі проникли до будинку директора ТОВ „Хімпромбуд” Штанюка чим і регулюються такі діяння ч.2 ст. 162 ККУ Порушення надоторканості житла з погрозою застосуваня насильства.

3.2. Погрожуючи Штанюку вбивством ножем Корнілов та Єщенко зажадали, щоб потерпілий виконав вимогу – в цих діяннях є склад злочину передбачений ч.2 ст.189 ККУ вимагання вимагання з погрозою вбивства за попередньою змовою групою осіб.

3.3. Корнілов та Єщенко замкнули потерпілого на горищі його будинку - ч.2 ст. 146 ККУ незаконне позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб, так як вони діяли до розробленого плану.

3.4. Те що вони розділились не дає нам можливості вважати їх неспівучасниками так як в них був відповідно до розробленого плану єдиний умисл не дивлячись на те хто з них яку відігравав роль у вчиненні злочину

3.5. хотів би звернути увагу на такий момент що в абз.6 п.12 ППВСУ чітко вказано якщо погроза насильства було застосовано з метою заволодіння майном потерпілого в момент нападу, але у звязку з відсутністю у нього майна винна особа предявила вимогу передати його у майбутньому, такі дії належить кваліфікувати в данному випадку як замах на грабіж та за ч.2 ст.189 ККУ вимагання. Нелалежно від того що Єщенко поїхав до офісу відкрити сейф та йому перешкодили співробітники міліції.

4. ФК: ч.3 ст.15 ч.3 ст.186 ККУ, ч.2 ст.189 ККУ , ч.2 ст. 162 ККУ

5. ЮФО: Корнілов та Єщенко вчинили за попередньою змовою групою осіб порушення надоторканості житла з погрозою застосуваня насильства тобто вимагання з погрозою вбивства незаконне позбавлення волі, замах на грабіж .

2. Директор ТОВ „Укрпромінвест” Свірко вирішив заволодіти новим верстатом (вартістю 400 НМДГ), який нещодавно придбало підприємство. Реалізуючи розроблений план він переконав головного інженера Кожанова та головного механіка Короба скласти фіктивний акт про несправність верстата, що дало Свірку підстави направити його на ремонтні роботи до ТОВ

„Ремонттрест” (відповідно до укладеного договору між ТОВ „Укрпромінвест” та ТОВ „Ремонттрест”), територія та приміщення якого знаходились у віддаленому районі міста та мали незначну охорону.

У той же день Свірко звернувся до свого знайомого Марчука (раніше судимого за розбій) з пропозицією заволодіти верстатом з території ТОВ „Ремонттрест” за винагороду в розмірі 20 НМДГ. Марчук погодився, але попередив, що один він із завданням не впорається та візьме у допомогу свого кума Мелешенка, який працює водієм вантажівки та може використати її для перевезення майна. Свірко погодився, але зажадав, щоб Марчук та Мелешенко в жодному разі не вбивали сторожа та не завдавали йому тілесних ушкоджень. В разі потреби сторожа можна було побити та позбавити волі.

Через кілька хвилин Марчук зв’язався з Мелешенком та отримав його згоду на участь в операції.

Близько 23.00 того ж дня Марчук та Мелещенко під’їхали на вантажівці до території ТОВ „Ремонттрест”, яку на той момент охороняв сторож Бурдін, та почали спостерігати за обстановкою. Побачивши, що сторож, здійснюючи обхід території, зайшов в один із боксів, зловмисники перелізли через паркан та замкнули двері бокса. Після цього вони знайшли в одному із цехів потрібний їм верстат, але зрозуміли, що вдвох завантажити його на автомобіль вони не зможуть. Тоді Марчук зателефонував своєму знайомому Кушніру, який проживав поруч з територією „Ремонт тресту” та попросив про допомогу. Кушнір погодився, сказавши, що візьме ще й свого брата. За допомогою братів Кушнірів Марчук та Мелешенко врешті-решт завантажили верстат та відвезли його у визначене Свірком місце.

Наступного дня Марчук отримав від Свірка обіцяну винагороду та розрахувався за допомогу з Мелешенком та Кушнірами.

У свою чергу Свірко потелефонував директору ТОВ „Ремонттрест” Бугаю та повідомив, що засновники ТОВ „Укрпромінвест” обурені недбалістю працівників ТОВ „Ремонттрест”, та будуть добиватися відшкодування у судовому порядку шкоди, завданої ТОВ „Укрпромінвест”, яку вони оцінюють в 1000 НМДГ (насправді всі ці відомості не відповідали дійсності), а оскільки вони є впливовими людьми, то позитивне судове рішення вони обов’язково одержать. Проте за винагороду в розмірі 100 НМДГ Свірко обіцяв „залагодити” проблему. Бугай погодився заплатити та передав обумовлену винагороду Свірку.

Примітка.

1. Кожанову та Коробу необхідність складення акту про несправність Свірко мотивував тим, що невдовзі підприємство мають відвідати засновники, а придбання верстату з ними не було погоджено. В подяку за допомогу Свірко за рахунок коштів ТОВ „Укрпромінвест” видав Кожанову та Коробу премії в розмірі посадового окладу (приблизно по 8 НМДГ).

2. Сторожа Бурдіна вранці звільнили робітники підприємства, які почули як він кричав та грюкав у двері бокса. Під час досудового слідства Бурдін пояснив, що не бачив, як відбувалось вилучення верстата та хто це робив, але він розумів, що замкнули його саме для полегшення заволодіння майном. З вулиці він чув людські голоси та шум від роботи двигуна великого автомобіля. Оскільки події відбувались взимку (у ніч вчинення злочину температура повітря становила -20 градусів), а бокс не опалювався, Бурдін зазнав обмороження кінцівок, яке за висновком судово-медичної експертизи було визнано середньої тяжкості тілесним ушкодженням.

3. Під час допитів Марчук та Мелещенко зізнались, що цілком допускали можливість того, що від перебування в боксі Бурдін може зазнати переохолодження чи обмороження. Окрім того, вони пояснили, що незважаючи на вказівку Свірка не вбивати і не спричиняти тілесних ушкоджень, вони вирішили, що будуть діяти „по ситуації”.

4. Під час досудового слідства було встановлено, що Мелешенко систематично надавав оплатні „послуги” своїм знайомим, використовуючи закріплений за ним автомобіль для перевезення вантажів. Результатом цього стало зменшення належного автотранспортному підприємству пального на суму 60 НМДГ. Мелешенко пояснив, що відразу після працевлаштування вирішив, що буде займатись такою діяльністю, доки буде мати для цього можливість.

5. Марчук, Мелешенко та Кушнір чули, як Бурдін грюкав у двері бокса та вимагав звільнити його.