
- •1.Предмет і завдання вікової психології
- •2.Звязок вік. І пед. Псих. З заг.Псих.
- •3.Характеристика методів дослідження у в. Та п. Псих.
- •4.Характеристика основних чинників психічного розвитку дитини (спадковість, середовище, активність)
- •5.Протиріччя як рушійна сила психічного розвитку.Основні протиріччя
- •6.Характеристика закономірностей психічного розвитку(нерівномірність, сенситивність, кризовість окремих періодів розвитку та ін.)
- •7. Поняття вікової кризи. Основні характеристики вікової кризи
- •8. Проблема періодизації психічного розвитку у працях зарубіжних психологів (е.Еріксон, ж. Піаже та ін.)
- •9. Проблема періодизації психічного розвитку у працях вітчизняних психологів (л.С.Виготський, д.Б.Ельконін)
- •11. Поняття провідної діяльності, її характерні ознаки і розвиваюче значення на різних етапах онтогенезу.
- •14. Предметно-маніпулятивна діяльність як провідна діяльність раннього дитинства.
- •15. Головні психічні новоутворення дітей раннього віку
- •16. Криза 3-х річного віку та її характеристика.
- •Знецінювання
- •17. Розвиток мовлення у дітей раннього та дошкільного віку Засвоєння нових форм та функцій мовлення
- •2.2. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики
- •19. Головні психічні новоутворення в дошкільний період: елементарні моральні почуття, внутрішнє мовлення тощо.
- •20. Психологічна готовність до шкільного навчання, її основні показники.
- •22. Характеристика розумового розвитку молодшого школяра. Проблема сензитивності даного віку до певних форм навчання. Усна і письмова мова
- •Сенсорний розвиток
- •Розвиток мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті, уяви
- •Розвиток уваги
- •Розвиток пам'яті
- •Розвиток уяви
- •23. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка і її вплив на психіку підлітка.
- •24. Характеристика соціальної ситуації розвитку у підлітковому віці. Виникнення нових потреб.
- •26. Інтимно-особистісне спілкування як провідна діяльність у підлітковому віці.
- •27. Специфіка та розвиваюча роль учбової діяльності у підлітковому віці.
- •28. Головні новоутворення у сфері особистості підлітка, характеристика "зрушення" у розвитку самосвідомості підлітка (почуття дорослості та я-концепція).
- •29. Головні новоутворення у сфері пізнавальних процесів у підлітковому віці.
- •30. Девіантна поведінка у підлітковому віці та можливості її попередження: проблема важко вихованості
- •31. Учбово-професійна діяльність та її розвиваюче значення в юнацькому віці.
- •32. Поняття юнацької субкультури. Причини її виникнення та вплив на розвиток особистості юнака
- •33. Головні психічні новоутворення юнацького віку
- •34. Характерні особливості розвитку уваги дітей в онтогенезі.
- •35. Характерні особливості розвитку мислення дітей на різних етапах онтогенезу
- •36. Характерні особливості розвитку пам`яті дітей в онтогенезі: якісні зміни запам`ятовування, відтворення інформації тощо
1.Предмет і завдання вікової психології
Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.
1. Методологічні завдання.
Методологія - це система принципів і способів організації та побудови теоретичної й практичної діяльності. Відповідно, під загальними методологічними завданнямирозуміють формулювання загального філософського підходу, способу пізнання, який застосовується дослідником.
Спеціальні методологічні завдання - формулювання методологічних принципів і визначення конкретних методичних прийомів дослідження. Так, наприклад, до основних проблем спеціальної методології наукового пізнання в межах вікової психології відносять:
1) проблему рушійних сил психічного розвитку людини;
2) проблему співвідношення навчання і розвитку;
3) проблему вікової періодизації.
2. Теоретико-пізнавальні завдання.
Основна ціль теоретичних досліджень - збільшення знань про загальні закономірності та механізми розвитку психіки дитини; розробка понятійного апарату.
До основних теоретичних проблем вікової та педагогічної психології на сучасному етапі відносимо:
1) визначення еталонів зрілості особистості;
2) виявлення актуальних і потенціальних можливостей людини в різні періоди її життя;
3) побудова концептуальної моделі материнства;
4) співвідношення інтелектуальних і особистісних змін у загальному психічному розвитку дитини;
5) наукове прогнозування в розвитку психічних ресурсів дитини.
3. Практичні завдання.
Вирішення теоретичних задач розширяє можливості практичного застосування надбань вікової та педагогічної психології. Практична психологія спрямована на вирішення конкретних проблем певної людини. Актуальними практичними завданнями вікової та педагогічної психології є:
1) організація оптимальних форм дитячої діяльності та спілкування;
2) проблема психологічної допомоги в періоди різних вікових криз;
3) проблема гуманізації навчально-виховного процесу;
4) проблема важких дітей.
2.Звязок вік. І пед. Псих. З заг.Псих.
Тісний зв'язок існує між віковою і загальною психологією, яка вивчає загальнопсихологічні закономірності, визначає теоретичні засади і принципи психологічної науки, її понятійний і категоріальний апарат, систематизує та узагальнює емпіричний матеріал психологічних досліджень. Майже всі видатні вчені, які переймалися проблемами загальної психології, збагачували своїми знаннями і вікову психологію. Та якщо загальна психологія виявляє закономірності функціонування і розвитку психічних процесів, станів і властивостей, то вікова психологія вивчає зумовлену віком динаміку співвідношення між ними.
Вікова психологія активно взаємодіє з педагогічною психологією, зосередженою на вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання, умов, чинників і механізмів ефективного навчання та виховання. Ця взаємодія зумовлена неможливістю розглядати навчання і виховання відірвано від віку школяра, без врахування досягнутого ним рівня розвитку. Виявляючи структурні зміни, новоутворення, що виникають з віком дитини в її психічній діяльності та особистості, можна зробити висновки про роль навчання і виховання. Спираючись на дані вікової психології, зважаючи на вікові можливості особистості, педагогічна психологія формує методи навчання і виховання. Наукове обґрунтування мети, змісту навчання і виховання, педагогічних методів і технологій не може обійтися без урахування знань про вікові особливості дітей, підлітків і юнаків.