Висновки

В роботі були розглянуті перш за все, різні підходи щодо тлумачення правових категорій «функції держави», «функції державних органів», «компетенція», охарактеризовано різні види функцій держави та державних органів. Отже, мною було зробелно наступні висновки:

1. Держава виконує надзвичайно багато функцій, які аналізуються загальною теорією держави і окремими галузевими науками і в першу чергу конституційним (державним) правом.

2. В юридичній науці існує різноманітність підходів до класифікації функцій держави, що пояснюється відмінністю критеріїв (об’єкти впливу або сфери державної діяльності; характер функцій; тривалість дії; територіальний масштаб; цілі і завдання тощо), які обирають ті чи інші автори. При цьому неможливо виокремити якийсь один, найбільш вірний критерій класифікації, оскільки останні використовуються з різною метою, а, отже, не можуть замінити одна одну.

3. Функції держави багатопланові, їх формування проходить в процесі становлення, укріплення і розвитку держави. Всі функції держави діалектичне розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і з'являються нові яких раніше не існувало. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості задач, які стають перед суспільством в її історичному розвитку, цілей, які вона преслідює. В різні історичні періоди приорітетне значення набувають ті або інші задачі, а значить і різні функції держави. На одних етапах ваги переноситься в сферу економіки, в інших-область політики. Таким чином кожна функція держави має визначений зміст, оскільки передбачає діяльність в конкретній сфері суспільного життя.

4. Найбільш поширеним є підхід, відповідно до якого функції держави характеризуються як основний напрям їх діяльності. Проте з метою уточнення поняття, адаптування до сфери здійснення внутрішньої політики та конкретно-історичних умов пропонується визначити внутрішні функції сучасної української держави як основні напрями внутрішньої діяльності, зумовлені розв’язанням конкретних завдань щодо розвитку громадянського суспільства та спрямованістю на демократизацію суспільного життя, захист прав і свобод людини і громадянина, забезпечення принципів соціальної справедливості.

5. Між функціями держави і функціями органів держави прослідковується співвідношення, тотожне співвідношенню філософських категорій «ціло­го» та «частини». У функціях держави виражається зміст її діяльності загалом (тобто всієї державної діяльності), а у функціях державних органів – лише зміст специфічної частини (ділянки) державної діяльності.

6. Державний орган бере участь у виконанні всіх функцій держави, але переважно зайнятий тими з них, які прямо витікають з його призначен­ня Через «покладення» державою на свій одиничний (конкретний) орган певного «набору» (комплексу) функцій досягається спеціалізація держав­ної діяльності, виділяються ті державні структури, які «опікуються» ок­ресленою сферою суспільних відносин, певним родовим або видовим об’єк­том державного управління.