- •1 Введення
- •2 Улаштування і робота гідравлічних гасителів коливань
- •3 Характеристика, конструкція, розбирання, дефектація, ремонт і збирання гідравлічних гасителів коливань
- •Продовження таблиці 3.3
- •Продовження таблиці 3.3
- •Продовження таблиці 3.3
- •Продовження таблиці 3.3
- •Продовження таблиці 3.8
- •Продовження таблиці 3.8
- •Продовження таблиці 3.8
- •4 Технологія обслуговування і загальні вказівки на ремонт гідравлічних гасителів коливань
- •5 Організація ремонту гідравлічних гасителів коливань
- •6 Улаштування і робота фрикційних гасителів коливань.
- •7 Характеристика, конструкція, розбирання, дефектація і збирання фрикційних гасителів коливань.
- •8 Технологія обслуговування і ремонту фрикційних гасителів коливань
- •9 Контроль і випробування гасителів коливань
- •10 Технологія атестації стенда
- •11 Техніка безпеки при ремонті гасителів коливань
- •Додаток а
- •Додаток б
10 Технологія атестації стенда
10.1 Підготовка до атестації
10.1.1 Атестацію стенда проводять після його виготовлення, ремонту, а потім щорічно. Тарування вимірювального пристрою - через кожні 6 місяців експлуатації. При атестації і таруванні використовують засоби вимірів і пристрої, зазначені в таблиці 10.1. Вони повинні бути повірені і мати клейма і свідчення про це.
Атестація стенда проводиться під контролем метрологічної служби заводу чи депо.
10.2 Зовнішній огляд стенда
10.2.1 Стенд перевіряють на комплектність, стан поворотного, ексцентриково-ковзункового і записуючого механізмів, стан конусів затискних пристроїв /не повинно бути задирів, вибоїн, вм'ятин, тріщин, поверхня конусів повинна бути змащена машинним маслом/. Перевіряють стан змащення тертьових деталей, наявність масла в маслянках і редукторі, стан кріпильних з'єднань /затягування болтів, гайок, наявність шайб і стопорних планок/.
10.3 Перевірка взаємодії частин і механізмів стенда
10.3.1 При увімкнутому стенді перевіряють плавність зворотно-поступальних рухів ковзунів, відсутність зазорів і ударів /стукотів/ у з'єднаннях, затискачах і шарнірах записуючого механізму; стан кріплень важеля і вала вимикання ресори, надійність затиску ресори, плавність обертання маховика; міцність кріплення планшета і плавність руху його висувної стойки; фіксацію на планшеті бланка для запису робочої діаграми й олівця записуючого механізму; кріплення гасителя коливань затискачами, відсутність пробуксовки фрикційної муфти; надійність фіксації опорної плити записуючого механізму; відстань між осями конусних затискачів кріпильних головок гасителя коливань.
10.4 Перевірка основних характеристик стенда
10.4.1 Перевірку стенда починають з визначення ходу повзуна. При працюючому без навантаження /без гасителя коливань/ стенді притискають олівець до бланка, закріпленому на планшеті і накреслюють вертикальну лінію, виміром її довжини знаходять величину ходу. Якщо вона відрізняється від установленого ходу, то роблять регулювання положення ексцентрикової втулки.
Число подвійних ходів повзуна за 60с визначають на працюючому під навантаженням стенді /установлюють справний гідравлічний гаситель коливань з відомим параметром опору/ за допомогою секундоміра за результатами трьох вимірів. Так при швидкості обертання кривошипного механізму 0,4с-1 число подвійних ходів повзуна повинно бути 24 за хвилину, а при швидкості обертання 2с-1 -120 за хвилину. Ці величини повинні відповідати значенням, зазначеним у паспорті стенда.
Твердість ресори записуючого механізму і масштаб запису робочої діаграми визначають шляхом тарування, а кут нахилу поворотного пристрою до горизонталі - за допомогою оптичного квадранта чи транспортира.
Відстань між осями затискачів кріплення гідравлічного гасителя коливань вимірюють металевою лінійкою зі шкалою 1000мм і ціною розподілу 1мм. У залежності від положення ексцентрикової втулки воно ставиться у визначених межах.
10.5 Тарування записуючого механізму стенда
10.5.1 Процес тарування полягає в ступінчатому навантаженні ресори записуючого механізму і визначенні відповідних відхилень олівця щодо планшета, а також осі рухомого затискача стенда щодо вихідного /нульового/ положення. По отриманим даним будуються графіки /прямі/ переміщення олівця Sк і осі конусного затискача Sз у залежності від прикладеного зусилля Q. /рисунок 30/. Відношення зусилля Q до відповідного переміщення представляє масштаб зусилля /Мр = Q/Sк/ і параметр твердості ресори /С = Q/Sз/.
По точках навантаженості проводять прямі Q/Sк/ і Q/Sз/, що можуть відхилятися від початку координат на величину сумарних зазорів ∆к і ∆з у з'єднаннях стенда. Масштаб зусилля Мр робочої діаграми визначають по тангенсу кута нахилу прямої Q/Sк/
Мр = tq α до = Q/Sк - ∆до /; твердість ресори визначають аналогічно
С = tq α з = Q/Sз - ∆з /.
Записуючий механізм визнають справним, якщо розкид оцінок для кожного значення навантаження відносно прямої не перевищує 10%, а залежність відхилень олівця при навантаженні ресори представляється лінійною характеристикою.
Для тарування записуючого механізму використовують два способи виміру зусиль навантаження: за допомогою динамометра і за допомогою важільних вагів.
10.5.2 При таруванні записуючого пристрою за допомогою динамометра стискання /рисунок 31/ навантаження на ресору створюють через кожні 2кн спеціальним гвинтовим пристроєм, що містить динамометр стискання з межею виміру 10кн. Пристрій установлюють кріпильними головками в затискачи стенда замість амортизатора. Тарування роблять при увімкненому стенді.
Поворотом рукоятки тарувального пристрою забезпечують малий натяг динамометра стискання /2-5 розподілів шкали/, а поворотом головки індикатора встановлюють відмітку на шкалі "0" проти великої стрілки. Нульове положення реєструють відміткою олівця, встановленого в гнізді важеля запису, на бланку планшета. Потім за допомогою металевої лінійки реєструють положення осі конусів рухомого затискача відносно станини стенда.
Подальшим поворотом рукоятки тарувального пристрою ступінчато /через 2кн/ навантажують ресору до 10кН і фіксують відмітками переміщення олівця щодо планшета Sк. Одночасно вимірюють відхилення осі рухомого затискача від вихідного положення Sз.
Результати вимірів навантаження повторюють два рази, заносять у таблицю 10.2 і на міліметровий папір. Таблиця 10.2 являє собою приклад запису результатів тарування вимірювального механізму стенда ПКБ ЦВ для випробування гасителя коливань.
10.5.3 При таруванні записуючого пристрою за допомогою важільних вагів /рисунок 32/ навантаження на ресору створюють за допомогою набору вантажів і важеля, що має підвіс. Важіль спирають однією точкою на призму серги, з'єднаної з ресорою, а другою - на нерухому призму поворотного пристрою. Відстань між опорами А і до лінії підвісу Б від другої опори вимірюють металевою лінійкою. При установці на підвіс вантажу масою m = Gт/q на ресору діє навантаження Q = Gт /А + Б/ А-1. Це навантаження не повинно перевищувати міцність ресори. Величини відстаней, що рекомендуються, А-40мм, Б-600мм, маса мірних вантажів-10,5±0,5кг.
Навантаження /розвантажування/ ресори здійснюється ступінями через кожні 1,65кН. Тарування проводять при виключеному стенді.
Після установки на стенд важеля з підвісом, реєструючим пристроєм /олівцем/ відзначають на бланку вихідну /нульову/ відмітку і металевою лінійкою вимірюють початкове положення осі конусів рухомого затискача відносно станини стенда. Установлюючи по черзі вантажі на підвіс, при кожній ступіні навантаження ставлять на бланці планшета відповідні відмітки переміщення олівця. Одночасно визначають відхилення осі рухомого затискача від вихідного положення. Виміри повторюють два рази, а результат заносять на міліметровий папір. По крапках навантажень проводять прямі, тангенси кутів яких представляють відповідно масштаб зусиль і твердість ресори:
Мр = tq α к = Q/Sк - ∆к / і С = tq α з = Q/Sз - ∆з /.
10.6 Перевірка роботи стенда
10.6.1 Для перевірки роботи стенда встановлюється справний гідравлічний гаситель коливань з відомим параметром опору і роблять його випробування із записом робочої діаграми. По діаграмі розраховують параметр опору і порівнюють з паспортним значенням. Стенд вважається придатним до експлуатації, якщо розбіжність не перевищує ±5%.
10.7 Оформлення результатів атестації
10.7.1 Результати атестації оформлюються документами: протоколом і атестатом. Тарування записуючого механізму оформлюють складанням акта, побудовою тарувального графіка з розрахунками масштабу зусиль і параметра твердості ресори. Контрольну діаграму перевірки роботи стенда за допомогою еталонного гасителя коливань прикладають до протоколу атестації.
Таблиця 10.1-перелік - засобів вимірів і пристроїв для атестації стенда ПКБ ЦВ /приклад/
Найменування |
Клас точності, розряд, допуски |
Призначення |
Кількість |
Позначення документа |
Пристрій для тарування, динамометр стискання /10кН/ |
3 розряд |
Тарування записуючого механізму |
1 |
СБ49-06 ПКБ ЦВ |
Продовження таблиці 10.1
Найменування |
Клас точності, розряд, допуски |
Призначення |
Кількість |
Позначення документа |
ДОСМ-1 з індикатором типу ИЧ-10 /0-10мм/ |
1 клас точності |
Вимір навантаження |
1 |
- |
Важіль із плечима |
40±1 мм |
Тарування записуючого механізму стенда |
1 |
- |
600±1мм |
||||
Вантажі тарувальні /10,5кг/ |
+0,05кг |
Створення навантаження |
7 |
- |
Секундомір |
- |
Вимір числа ходів повзуна в хвилину |
1 |
- |
Лінійка вимірювальна металева довжиною 1000мм |
- |
Вимір лінійних розмірів |
1 |
- |
Квадрант оптичний |
- |
Визначення кутових розмірів |
1 |
- |
Транспортир |
- |
Визначення кутових розмірів |
1 |
- |
Таблиця 10.2-результати тарування вимірювального механізму стенда ПКБ ЦВ для випробування гідравлічних гасителів коливань /приклад/
Зусилля Q, кН |
Відхилення олівця Sк, відхилення затискача Sз, мм |
Розрахунок ∆к = 3мм ∆з = 0,3мм |
|||||
Sк |
Sз |
Sк |
Sз |
Sк |
Sз |
||
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Мр = Q / Sк - ∆к = 8 / 40-3 = 0,22 кН/ мм С = Q / Sз - ∆з = 8 / 3-0,3 = 2,95 кН/ мм |
2 |
12 |
1 |
11,5 |
1 |
12 |
1 |
|
4 |
21 |
1,4 |
21 |
1,8 |
22 |
1,6 |
|
6 |
30,5 |
2,2 |
29,9 |
2,3 |
31 |
2,5 |
|
8 |
40 |
3 |
39,1 |
3,1 |
40 |
3,3 |
|
10 |
47,5 |
3,8 |
47,6 |
3,9 |
48 |
3,8 |
|
