- •Тема 18. Польща, Чехословаччина, Угорщина у міжвоєнний період.
- •1.2 Польща у 1921-1926 рр.
- •1.3 Режим "санації"
- •2.1 Утворення Чехо-Словаччини.
- •2.2. Визначення кордонів.
- •2.3 Конституція 1920 р.
- •2.4.Внутрішня й зовнішня політика т. Масарика та е. Бенеша.
- •2.5 «Судетська проблема».
- •3.1. Національно-визвольна революція
- •3.2 Диктатура Хорті
- •1.2 Румунія у міжвоєнні роки. «Причорноморська міні імперія»
- •1.3 Диктатура Антонеску
- •2. Болгарія
- •2.1 Владайське повстання (Радомирський бунт).
- •2.2 Політика уряду а.Стамболійського
- •2.3. Комуністичне повстання 1923 р.
- •3.4. Болгарія в міжвоєнний період
- •3. Югославія
- •3.1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
- •3.2 Видовданська конституція
- •3.3 Національна проблема
- •3. 4 Державні перевороти 1929 та 1941 рр.
- •Тема 20. Японія, Китай, Індія у міжвоєнний період.
- •1. 1 Наслідки Першої світової війни для Японії.
- •1.2 Мілітаризація країни.
- •1.3 Демократичний рух.
- •2. Китай
- •2.1 «Рух 4-го травня».
- •2.2 Революційні події 1925 - 1927 рр.
- •2.3 Протиборство між Гомінданом і комуністами.
- •3.1 Національно-визвольний рух після Першої світової війни.
- •3.2 М. Ґанді. Кампанія громадянської непокори.
- •Тема 21. Країни Близького та Середнього Сходу у міжвоєнний період.
- •1.2 В’єтнам
- •1.3 Іран у міжвоєнний період.
- •2. Країни Близького Сходу
- •1 Революція в Туреччині.
- •1.2 Арабський світ
- •1.3 Палестинська проблема.
- •1.4 Здобуття незалежності Афганістаном
- •Тема 22. Країни Африки і Латинської Америки у міжвоєнний період.
- •Країни Африки
- •Країни Латинської Америки
- •1.1.Національно-визвольний рух у Північній Африці.
- •1. 2 Країни й території Тропічної та Південної Африки.
- •1.1 Вплив Першої світової війни на країни
- •1.2 Особливості економічних процесів у регіоні.
- •1.3 Особливості політичних процесів.
- •1.4 Протиборство демократичних сил та диктаторських режимів.
Тема 18. Польща, Чехословаччина, Угорщина у міжвоєнний період.
План
Польща у міжвоєнний період
Встановлення кордонів
Польща у 1921-1926 рр
Режим санації
Чехословаччина в міжвоєнний період
Утворення Чехословаччини
Встановлення кордонів Чехословаччини
Конституція Чехословаччини
Внутрішня й зовнішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша.
«Студентська проблема»
Угорщина в міжвоєнний період
Національно-визвольна революція в Угорщині
Диктатура Хорті
1.1 Встановлення кордонів.
Майже більше сторіччя Польщі не існувало. І у листопаді 1918-го, після революції в Німеччині, після краху Австро-Угорщини, Польща встала з мертвих.
На Різдво 1918 року у Варшаві ходив жарт: «Яка країна найбільша в Європі?» — «Польща. Бо вона не має кордонів ні на Сході, ні на Заході, ні на Півночі». В кожному жарті є частка правди. Щойно виникнувши, польська держава відразу ж в’язалася в цілу низку збройних конфліктів: з німцями — за Познань і Верхню Сілезію, з чехами — за Тешинську Сілезію, з українцями — за Львів і усю Східну Галичину, з литовцями — за Вільнюс, з більшовиками — за Волинь і Білорусь.
У січні 1919 р. було проведено вибори до Установчого сейму, на яких більшість здобули ендеки. Пілсудський залишився "вождем держави", та його роль обмежувалася конституційними законами.
Кордони Другої Речі Посполитої були визначенні в 1922, у результаті поділів Німецької, Австро-Угорської та Російської імперії, а також воєн з Західно-Українською Народною Республікою та Радянською Росією.
1.2 Польща у 1921-1926 рр.
У 1921 р. була ухвалена конституція Польської Республіки. Згідно з нею Польща ставала парламентською республікою. Повноваження президента, що обирався парламентом на 7 років, стали обмеженими. Узаконювалося привілейоване становище католицької церкви.
Уряд взяв курс на економічне зростання шляхом надання вигідних кредитів. Нова політика сприяла росту економічного життя, але повна відсутність цільного внутрішнього ринку, розруха після війни, блокада з боку Німеччини, неповернення банківських кредитів призвело до інфляції і знецінення польської грошової одиниці марки.
1.3 Режим "санації"
Зазначені обставини кажуть нам про слабкість парламентської республіки. Недоліки парламентського ладу, нерівномірність економічного розвитку країни, блокада з боку Німеччини та СРСР, криза в армії привели до перевороту 1926 р. і встановлення режиму "санації" (оздоровлення).
12 травня 1926 р. військові сили під командуванням Пілсудського, почали наступ на Варшаву. У боях на вулицях міста війська уряду зазнали поразки. Переворот підтримувався населенням країни, що надіялося на покращання життя. Пілсудський користувався авторитетом національного героя, йому вдалося встановити свою владу, що збіглося з економічною стабілізацією у країні, це в саою чергу дало можливість закріпитися новому режиму.
Режим "санації" —базувався на лавіруванні між різними політичними силами, що не дозволяло опозиції організуватись. Влада відверто зневажала сенат і сейм, видаючи тимчасові успіхи в економіці за свої заслуги.
Схема: Риси режиму «санації».
1. Визначальний вплив Ю.Пілсудського у політичному житті країни. Утворення його «культу особи».
2. Слабка та неорганізована парламентської опозиції.
3. Застаріла, складна виборча система.
4. Заборона «свободи слова».
5. Незначні політичні репресії.
6. Порозуміння з національними меншинами держави.