88 Матеріально-технічна підготовка проекту

Матеріально-технічна підготовка є такою ж важливою фазою проекту, як і інші. Основне завдання цієї фази проекту – забезпечити надходження устаткування, конструкцій, матеріалів і послуг у точній відповідності до плану проекту

Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених Господарським Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Під закупівлями і поставками розуміють заходи, спрямовані на забезпечення проектів ресурсами, майном (товарами), виконанням робіт (послуг), передачею результатів інтелектуальної творчості, пов’язаної з конкретним проектом.

Система матеріально-технічного забезпечення включає: постачання матеріальних ресурсів для державних нестатків; оптову торгівлю технічним обладнаний, будівельними матеріалами, конструкціями і деталями; торгівлю будівельними матеріалами, конструкціями і деталями через систему будівельних бірж, торгових домів і посередницьких підприємств.

Зміна умов господарювання привело до появи нової структури задач матеріально-технічного забезпечення проектів яка зводиться до:

· Підготовка специфікацій і технічних умов, що характеризують кількість і якість необхідного устаткування, машин і механізмів, конструкцій, матеріалів, робіт, послуг;

· Планування й організація процесу закупівель;

· Вивчення можливих джерел закупівлі ресурсів і переговори з можливими постачальниками;

· Попередній добір учасників торгів;

· Підготовка документів для торгів;

· Проведення торгів і ухвалення рішення про присудження контрактів заявникам, що виграли торги;

· Розміщення замовлення, включаючи переговори про постачання;

· Контроль за постачаннями (своєчасність, комплектність, кількість і якість) із уживанням необхідних заходів у випадку появи відхилень;

· Дозвіл конфліктів;

· Взаєморозрахунки;

· Найм на роботу необхідних фахівців (підрядчиків), включаючи консультантів;

· Планування постачань;

· Організація бухгалтерського обліку;

· Доставка, приймання і збереження товару;

· Облік і контроль доставки.

89. Структури управління проектами

Реалізація проекту здійснюється в рамках визначених організаційних форм, структура яких суттєво впливає на сам проект.

Існує велике розмаїття організаційних форм реалізації проектів в залежності:

1) від того хто виступає менеджером проекту;

2) від визначеного розподілу етапів проекту та конкретних робочих процедур, пов’язаних з розробкою по зонах відповідальності різних її учасників.

В управлінні реалізацією проектів виділяють наступні, найбільш розповсюджені організаційні структури реалізації проекту:

Функціональна структура, різновидом цієї структури є дівізіональна форма організації управління, яка формується за регіональним, продуктовим або технологічним принципом.

Матрична структура. Можуть бути такі різновиди матричної структури як 1) слабка матриця, в цьому разі координатор проекту відповідає за виконання робіт по проекту, але має обмежену можливість розпоряджатись ресурсами; 2) збалансована матриця, в якій менеджер координує всі роботи і розподіляє відповідальність за досягнення цілей з керівниками функціональних підрозділів; 2) жорстка матриця, в якій менеджер проекту має максимальні повноваження і несе повну відповідальність за виконання робіт по проекту.

Проектна структура. У проектній організації члени команди часто працюють разом. Більша частина організаційних ресурсів залучена до роботи над проектом, і менеджери проектів тут більш незалежні і мають багато повноважень. У проектно-орієнтованих організаціях часто діють організаційні одиниці (відділи), які звітують безпосередньо перед менеджером проекту або надають додаткові послуги для різних проектів.

89. Функціональна структура,

Різновидом цієї структури є дівізіональна форма організації управління, яка формується за регіональним, продуктовим або технологічним принципом.

Мал. Організація функціонального типу

(Чорні блоки представляють персонал, який виконує роботи по проекту)

Переваги та недоліки організації функціонального типу
Переваги	Недоліки
Стимулює ділову та професійну спеціалізацію	Стимулює функціональну незалежність
Зменшує дублювання зусиль та підвищує ефективність використання ресурсів	Збільшує кількість міжфункціональних конфліктів зменшує ефективність досягнення загальних цілей
Покращує координацію у функціональних областях	Підвищує кількість взаємних стосунків між учасниками процесів, таким чином зменшує ефективність комунікацій
Сприяє підвищенню технологічного виконання операцій у функціональних областях	Зменшує ефективність вирішення комплексних проблем
Співробітники мають чітку перспективу професійного росту	Знижує мотивацію співробітників, які беруть участь у проекті