
- •“И пришел бы я на Кипр, на остров
- •1. Загальні відомості про країну.
- •2. Головні міста та осередки цивілізації.
- •2) Лімассол
- •3) Пафос
- •4) Ларнака
- •5) Агіа Напа
- •3. Головні визначні пам’ятки.
- •4. Об’єкти паломництва до святих місць:
- •Церква Панагії Подіту.
- •5. Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.
- •6. Туристична інфраструктура та організація туризму.
- •7. Умови дотримання туристичних формальностей для туристів.
- •Висновок.
- •Використана література:
5. Основні ресурси оздоровчого та лікувального відпочинку.
а) Морські узбережжя, пляжі.
В Лімассолі є дуже багато пляжів. Приморські готелі мають свої пляжі, а також басейни та інші зручності. Побережжя в Дасуді знаходиться під керівництвом Кіпрської Організації Туризму і має великий пляж з повністю об лаштованим в ньому рестораном. Тут ви знайдете переодягальні, бар, багатий набір водних видів спорту і зручну автостоянку.
На захід від нового порту Лімассолу знаходиться побережжя Ледіс Майл- величезний пляж з неглибоким морем, дуже популярний серед шанувальників парусних видів спорту. До початку сімдесятих років море доходило до місця, де сьогодні закінчується прибережна вулиця. Після будівельних робіт шляхом насипу каміння і піску, відвойований у моря великий простір зробили Набережною. Просторий мол, де заборонений автомобільний рух, став популярним місцем прогулянок мешканців Лімассолу і багато чисельних туристів. Ї
Коралова затока в Пафосі – популярний піщаний пляж на західному узбережжі в десяти кілометрах від Пафосу. Ці улюблене місце туристів і кіпріотів, що приїздять сюди влітку на відпочинок.
Набережна Ларнаки, відома як Фінікудес. Тут збираються на прогулянки і призначають побачення мешканці міста і багато чисельні туристи. Наприкінці всадженої пальмами дороги можна побачити турецьку фортецю, збудовану в 1625 році.
Живописні піщані пляжі Агії Напи приваблюють багато чисельних туристів. Найбільш популярними місцями на узбережжі Агії Напи являються пляжі в Нісі, Макронісі, Санді Біч, а також центральний пляж Агії Напи. У восьми кілометрах східніше Агії Напи знаходиться містечко Протарас, живописний пляж якого славиться чистішою водою і золотими пісками.
б) Гірські села.
Не дивлячись на те, що горні села Кіпру сьогодні є малонаселеними, в літній час вони перетворюються в багатогамірні курорти, коли більшість мешканців з Нікосії і Лімассолу ховаються у них від палючої спеки липня і серпня.
Платрес – улюблений гірський курорт мешканців Лімассолу. Платрес тоне в пишній зелені, життя тут пульсує цілий рік. У розпорядженні туристів є велика кількість готелів, магазинів, ресторанів. Щорічно в Платрес проходить фестиваль, який притягує багаточисельних відвідувачів.
Ланія – живописне село, яке усі радять відвідати. Поруч з дорогою росте Королевський Дуб – дерево, якому, як кажуть, більше 1000 років.
Троодос – це не село, а невелика площа, на якій розташувались ресторани, кафетерії, магазини, та декілька готелів, де в зимній час заселюються шанувальники лижного спорту. Троодос знаходиться як раз у підніжжя самої високої горної вершини Олимпос, що має висоту 1950 метрів над рівнем моря. Тенісний турнір, що проходить тут щорічно влітку, приваблює велику кількість шанувальників цього виду спорту.
Какопетрія – найулюбленіший курорт. Влітку заповнюється, в основному мешканцями Нікосії, які ховаються від палючої спеки в тінистих куточках цього спокійного села.
Село Омодос відоме своїми виноградниками, мереживом, а також фестивалем вина, що щорічно проводиться. Візантійська церква Монастиря Хреста, який знаходився всередині села, була заново збудована у 1930 році. Ключ від монастирської двері вважається самим великим ключем Кіпру.
Село Панагія – батьківщина архієпископа Макаріоса III, першого президента Кіпру. Будинок, де він провів свої дитячі року являється невеликим музеем.
Ставрос Тіс Псокас – заповідник, зоснований у 1884 році. При заповіднику є невеликий пансіонат і ресторан. Тут можна побучити відомих кіпрських муфлонів.
Левкара, відома своїм бавовняним мереживом, знаходиться у підніжжя горного масиву Троодос. Великий Леонардо да Вінчі відвідав Левраку у 1481 році і придбав тут мереживо для алтаря кафедрального собору Мілана.