Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство.Лекція.Трудове право..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
63.18 Кб
Скачать

Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

  1. угода сторін;

  2. закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

  3. призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

  4. розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39),з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

  5. переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

  6. відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

  7. набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відсрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

  8. підстави, передбачені контрактом;

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відсторонення від роботи медичних працівників:

Згідно зі ст.. 21 і 139 КЗпП, медичний працівник, який уклав трудовий договір, зобов’язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

Ст. 46 КЗпП передбачено випадки, коли власник або уповноважений ним орган може відсторонити медичного працівника від роботи у зв’язку з невиконанням зобов’язань. Відсторонення від роботи можливе:

  • у разі появи на роботі в нетверезому стані або стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;

  • у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення медичного працівника від роботи може передувати його звільненню, зокрема за п. 7 частини першої ст. 40 КЗпП у зв’язку з появою його на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Працівник після відсторонення від роботи може бути тимчасово або постійно переведений на іншу роботу, наприклад за результатами обов’язкового медичного огляду, якщо в медичному висновку буде зазначено про неспроможність медичного працівника виконувати передбачену трудовим договором роботу через стан здоров’я.

Відсторонення медичного працівника від роботи здійснюється власником або уповноваженим ним органом шляхом видання наказу в термін, визначений у відповідному поданні уповноважених на це осіб або постанові слідчого.

У ст. 17 Закону України « Про охорону праці» встановлено, що власник зобов’язаний відсторонити від роботи медичного працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Згідно з наступною статтею, не допускаються до роботи працівники, серед них і посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до ст.. 7, 42 Закону України «Про забезпечення санітарної та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004 – ХІІ, відсторонюються від роботи особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворі на небезпечні для оточення інфекційні хвороби, або особи, які контактували з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги із соціального страхування.