Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка природокористування. Галушкіна Т.П.,...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать
  1. Плата за використання земельних ресурсів

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справ­ляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визна­чається залежно від грошової оцінки земель та належить до грямих державних податків. Перший сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, якими є особи, що мають земельну ділянку у постійному чи тимчасовому користуванні (за винят­ком оренди). Орендарі земельних ділянок сплачують орендну плату на підставі договору оренди згідно Закону України “Про оренду землі», яка за термінами сплати прирівняна до земельного податку.

При цьому дається таке тлумачення цих термінів

Земельний податок -обовязковий платіж, що справляється з юридичних та фізичних осіб за користування земельними ділянками;

Ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподаткованої земельної ділянки; Грошова оцінка- капіталізований рентний дохід із земельної ділянки; розраховується індивідуально за видами земель залежно від їхньої якості, природних умов і розташування ділянок.

Земельний податок необхідно сплачувати:

у разі набуття прав на земельну ділянку протягом року; у разі набуття прав на будівлю (споруду), якщо документи на землю не оформлені.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Платники податку — власники та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права ко­ристування земельною ділянкою. Згідно Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування зе­мельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Розрахунок суми земельного податку здійснюється у відповідності до визначених ставок податку за землі. Ставки земельного податку за видами земельних ділянок наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Ставки земельного податку за видами земельних ділянок у відсотках до їх грошової оцінки

Ст.8

Земельні ділянки, надані для залізнично­го транспорту (у разі використання землі не за цільовим призначенням ставка податку - 5%)

0,02

6,4

Ст.9

Земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохо­ронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (за винятком сільськогосподарських угідь, наданих у встановленому порядку, які ви­користовують за цілющим призначенням)

50;00

6,4

Ст.. 10

Земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробни­чими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами

0,30

6.4

Ст.. 11

Земельні ділянки, надані на землях вод­ного фонду ( за винятком сільськогоспо­дарських угідь, наданих у встановленому порядку, які використовують за цігьовим призначенням)

0,30

6,4

При обчисленні земельного податку за землі, грошова оцінка яких не встановлена, площу ділянки (у квадратних метрах) множать на середню ставку податку, скориговану на коефіцієнт індексації, визначений Зако­ном України про Державний бюджет на відповідний рік. Після цього за необхідністю застосовують додаткові коефіцієнти:

коефіцієнт, що застосовують у містах Києві, Сімферополі, Сева­стополі та містах обласного підпорядкування; місцеві коефіцієнти, що включають

а) коефіцієнт до середньої ставки податку;

б) функціональний коефіцієнт;

в) локальний коефіцієнт;

г) курортний коефіцієнт (якщо земельна ділянка знаходиться у ме­жах населеного пункту, віднесеного до курортних).

Згідно з існуючим законодавством є три види платежів за землю:

а) за використання земель сільськогосподарського призначення;

б) за використання земель населених пунктів;

в) плата за вилучення угідь, що надані під непрофільне використан­ня ( плата за землі транспорта, звязку, оборони та іншого при­значення , а також за землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за землі лісового і водного фондів (за межами населенних пунктів).

Плата за використання земель сільськогосподарського при­значення. Ставка земельного податку з одного гектара сільськогоспо­дарських угідь установлюється у відсотках від їхньої грошової оцінки в таких розмірах:

  • для ріллі, косовиць і пасовищ - 0,1

  • для багаторічних насаджень - ,03

Плата за землі населенних пунктів.

Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких установле­но, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у розмірах, що визначені втабл. 6.2.

Таблиця 6.2

Ставки земельного податку

Групи населених пунктів з чисельні­стю населення (тис. чол.)

Середня ставка податку (коп. за 1 кв. метр)

Коефіцієнт, що застосову­ється у містах Києві, Сімфе­рополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування

ДО 0,2

1.5

від 0.2 до 1

2.1

від 1 до 3

2,7

від 3 до 10

3,0

від 10 до 20

4,8

від 20 до 50

7,5

1,2

від 50 до 100

9,0

1.4

від 100 до 250

10,1

1.6

від 250 до 500

12,0

2.0

від 500 до 1000

15.0

2,5

від 1000 і більше

21,0

3,0

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до ку­рортних, до ставок земельного податку, застосовуються коефіцієнти:

  • на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;

  • на Південно-Східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

  • на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

  • на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Хер­сонської областей - 2,0;

  • у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2.3, крім населе­них пунктів, які Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» віднесені до категорії гірських;

  • на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місце­востях - 1,5.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового госпо­дарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно- побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Податок за зе­мельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздо­ровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, куль­турно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об’єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку. При виз­наченні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, роз­ташованими на територіях та об’єктах історико-культурного призна­чення, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5

Плата за вилучення угідь під непрофільне використання

Земельний податок за зазначений вид вилучення земель береться у розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Для залізничного транспорту і військових зєднань величина податку встановлена в розмірі 0,02 % грошової оцінки ріллі по області.

За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення розмір плати стано­вить 50% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

.Податок за вилучення лісових угідь прирівнюється до плати за ви­користання лісових ресурсів. У тому випадку, якщо землі лісового фонду вилучаються під виробничі, культурно-побутові тощо спорудження, розмір земельного податку становить 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Земельний податок за ділянки водного фонду складає 0,3 % від гро­шової оцінки одиниці площі ріллі по області.