6. Командитне товариство
Згідно зі ст. 133 ЦК командитне товариство – це товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (ст. 75 Закону України «Про господарські товариства»).
Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне товариство» або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство». Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.
До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено ЦК, іншим законом.
У відповідності зі ст. 134 ГК командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками.
Засновницький договір командитного товариства крім відомостей, передбачених ст. 88 ЦК, повинен містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників.
Правовий статус повних учасників командитного товариства та їх відповідальність за зобов'язаннями товариства встановлюються положеннями ГК про учасників повного товариства. Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства. Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п'ятдесяти відсотків складеного капіталу повного товариства. На момент державної реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен зробити вклад у розмірі, встановленому законом (ст.135 ЦК).
Згідно зі ст. 136 ГК управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому цим Кодексом для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.
Права та обов'язки вкладника командитного товариства вказані в ст.137 ГК. Вкладник зобов'язаний зробити вклад до складеного капіталу. Внесення вкладів посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві.
Вкладник командитного товариства має право:
Одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
Діяти від імені товариства при видачі йому довіреності та відповідно до неї;
Переважно перед іншими особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень ст. 147 ЦК;
Вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;
Ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
По закінченні фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
Передати свою частку (її частину) в складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.
Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути передбачені також інші права вкладника.
Командитне товариство відрізняють від акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю ті ж риси, що і повне товариство. Відмінність командитного товариства від повного товариства полягає в тому, що в цьому товаристві учасники діляться на два види:
повні учасники, правове становище яких схоже з правовим положенням учасників повного товариства – 1) вони несуть субсидіарну майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення, 2) управляють справами товариства, 3) зобов'язані приймати майнову і персональну участь у товаристві, не можуть конкурувати з товариством;
вкладники, які, на відміну від повних учасників, після сплати ними своїх вкладів 1) не несуть додаткової відповідальності за зобов'язаннями товариства своїм майном, 2) не беруть участі в управлінні справами суспільства, але 1) зобов'язані приймати майнову участь в товаристві, 2) сплачувати внески; 3) мають право брати участь у розділі прибутку товариства відповідно до розмірів своїх часток; 4) мають право вимагати першочергового (перед повними учасниками) повернення вкладу у разі ліквідації товариства.
Відмінність в правовому статусі повних учасників товариства та вкладників призводить до значних правових особливостей. Найважливішою з них є та, що вкладники, хоча і мають право на отримання прибутку в залежності від величини їх внеску, однак не вправі приймати участі в управлінні справами товариства і, отже, безпосередньо у підприємницькій діяльності, а довіряють це повним учасникам згідно законодавчим вимогам.
За своїм правовим положенням командитне товариство займає проміжне положення між акціонерними товариствами, товариствами з обмеженою та додатковою відповідальністю, з одного боку, і повним товариством, з іншого. Звідси зрозуміло, хоча і умовно, вживання у відношенні командитного товариства терміну «змішане» товариство, що підкреслює можливість застосування до його учасників норм, що регулюють правовий статус учасників різних видів господарських товариств. По суті, мова йде про спеціальну юридичну конструкцію для залучення коштів вкладників у повне товариство.
Діє командитне товариство на підставі одного установчого документа – установчого договору, вимоги до якого сформульовані в законодавстві.
За законодавством більшості держав командитним товариством вважається товариство, яке здійснює підприємницьку діяльність під власною фірмою, в якій поряд з товаришами, що несуть відповідальність в межах внесеного вкладу (коммандитістів), є хоча б один товариш (повний товариш), що несе необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства. Так само, як і повні товариства, командитні товариства законодавством більшості держав не визнаються юридичними особами.
Загальна характеристика командитного товариства
Ознаки:
1) об'єднання діяльності та вкладів;
2) повні учасники солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Учасники:
1) повні учасники відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном; їх правовий статус аналогічний учасникам повного товариства;
2) вкладники приймають участь тільки вкладами, їх ризик збитків обмежується сумою внесених ними вкладів; не беруть участі у діяльності та управлінні справами суспільства.
Управління: здійснюється тільки повними учасниками.
В організаційно-правовій формі господарських товариств здійснюються різноманітні види діяльності, які визначаються засновниками і закріплюються у статуті.
Але існують випадки, коли законодавством для здійснення певного виду діяльності встановлюються спеціальні вимоги щодо організаційно-правової форми юридичних осіб.
Законом України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001 №2299 - ІІІ передбачено створення суб'єктів спільного інвестування (корпоративний інвестиційний фонд та пайовий інвестиційний фонд). Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.
Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
Страховиками - резидентами визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. (ст. 2 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 №85/96).