4. Товариство з додатковою відповідальністю.

Згідно зі ст. 151 ЦК товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого розділений на частки, розмір яких визначений статутом.

Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу.

У разі визнання банкрутом одного з учасників, його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

Найменування товариства з додатковою відповідальністю. Має містити найменування товариства, а також слова «товариство з додатковою відповідальністю».

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення ЦК про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю характеризують, в основному, ті ж риси, що і правове становище товариства з обмеженою відповідальністю. Однак на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, де відсутня субсидіарна майнова відповідальність учасників товариства за його зобов'язаннями, в товаристві з додатковою відповідальністю його учасники солідарно несуть субсидіарну обмежену майнову відповідальність за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється установчими документами товариства в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладами.

Таким чином, основною відмінністю товариства з додатковою відповідальністю від товариства з обмеженою відповідальністю є субсидіарний характер відповідальності учасників. Він означає, що при недостатності майна товариства, для задоволення вимог кредиторів учасники такого товариства можуть бути притягнуті до додаткової відповідальності належним їм на праві приватної власності майном в солідарному порядку. Якщо в товаристві з обмеженою відповідальністю ризик збитків учасників обмежується вартістю їх вкладів у статутний капітал, то в ТДВ відповідальність учасників поширюється на їх майно. Разом з тим це товариство дуже близько за своїм правовим статусом до товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки тут статутний капітал також розділений на частки певних розмірів. Однак це не повинно призводити до твердження, що товариство з додатковою відповідальністю є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю.

Найбільш поширеним у підприємницькій діяльності України товариством з додатковою відповідальністю є довірче товариство. Його діяльність регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17.03.93 р. Згідно з цим нормативно-правовим актом довірче товариство – це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.

Таким чином, особливістю довірчого товариства є предмет його діяльності, а також те, що розмір додаткової відповідальності учасників товариства у вигляді визначення кратності до внеску учасника визначається безпосередньо в законодавстві.

Майном довірителя є грошові кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя. Згідно зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України довірче товариство може здійснювати такі види операцій:

- для громадян - збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

- для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерів товариства.