
3. Товариство з обмеженою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. (ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», ч. 3 ст. 80 ГК, ст. 140 ЦК).
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають у межах їх внесків, тобто своїм майном за боргами товариства вони не відповідають.
Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 Закону України «Про господарські товариства», повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами. (ст. 51 Закону України «Про господарські товариства»).
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
про ліквідацію товариства.
Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»).
ТОВ може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником (ч. 2 ст. 114 ЦК). При перевищенні максимальної кількості учасників перетворюється у АТ протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ст. 141 ЦК). ТОВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути єдиним учасником лише одного ТОВ.
ТОВ – це підприємство з фіксованим складом учасників, тобто частки в них розподіляються серед визначеного обмеженого кола осіб; учасники цих підприємств можуть уступати належні їм частки тільки за згодою інших учасників; у межах цих підприємств діє досить жорстка система колективного контролю за персональним складом учасників та кількістю належних кожному часток. Головна принципова відмінність акціонерних товариств від товариств з обмеженою відповідальністю складається в тому, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають частки в статутному фонді підприємства, а акціонери акціонерного товариства – акції.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства (ст. 53, 54 ЗУ «Про господарські товариства»).
Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом (ст. 148 ЦК).
З акціонерного товариства можна вийти тільки шляхом відчуження своїх акцій, тобто, заміною акціонерів, тому акціонерне товариство, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю не можна позбавити майна у зв'язку з виходом учасників. При цьому, безпосередньо на діяльність і майно акціонерного товариства такі дії не впливають.