3.2 Вимоги вимірів похибки

Справжня методика забезпечує здобуття результатів аналізу з погрішністю, що не перевищує значень, приведених в таблиці. Значення показника точності методики використовують при: - оформленні результатів аналізу, що видаються лабораторією; - оцінці діяльності лабораторій на якість проведення випробувань; - оцінці можливості використання результатів аналізу при реалізації методики в конкретній лабораторії.

Результати випробувань вважаються прийнятними за умови, якщо вони відрізняються один від одного не більш, ніж на 4 %.

3.3 Вимоги вимірювальної техніки, допоміжні пристрої

Основні ЗВТ та діапазони вимірів вказані в табл.1.

Таблиця1

Засоби вимірів
ЗВТ		Назва		Діапазон вимірів
Вимірювальний трансформатор напруги		И-510		35-220 кВ
Допоміжні пристрої
Амперметр		Э8030		100А
Вольтметр		ЭВ0302/1		0~100 В
Мілівольтметр		Ш4500		~
Вимірювальний міст		Р4833		0,0001– 1000000 Ом.
Термопара		ТВР-299		−200 °C до 2500 °C
Ртутний термометр	"ИГАР"			-35 до +750 С

Стенди повинні мати паспорт і проходіть перевірку в установленому порядку.

3.4 Методи випробувань

3.4.1 Метод безпосереднього навантаження

До однієї з обмоток трансформатора підводять номінальна напруга, другу підключають до відповідної навантаженні так, щоб у ній встановився номінальний струм. Контроль теплового режиму в процесі випробувань здійснюють шляхом вимірювання струму на стороні навантаження і підведеної напруги.

3.4.2 Метод взаємного навантаження

Випробуваний трансформатор 1 з'єднують відповідно до мал..2 паралельно з допоміжним трансформатором 2 потужністю не менше потужності випробуваного. Бажано, щоб номінальні напруги і групи з'єднання обох трансформаторів були однаковими. У контур обмоток вищої або нижчої напруги включають проміжний трансформатор 3 потужністю не менше (2)% потужності випробуваного трансформатора, а клас напруги і допустимий струм обмоток повинні відповідати тому контуру паралельно включених обмоток, в який він включений ( - коефіцієнт, що враховує падіння напруги на трансформаторі 3; - напруга короткого замикання).

1 - випробуваний трансформатор; 2 - допоміжний трансформатор;

1. - проміжний трансформатор

Мал.2

До паралельно включених трансформаторів підводять номінальна напруга випробуваного трансформатора, а напруга, що підводиться до проміжного трансформатора 3, регулюють так, щоб в обмотці випробуваного трансформатора 1, з'єднаної безпосередньо з трансформатором 2, встановився номінальний струм. Контроль теплового режиму в процесі випробувань здійснюють шляхом вимірювання підведеної напруги і струмів в обмотках випробуваного трансформатора (без прямого вимірювання втрат).

Якщо напруги обох джерел струму не синхронні, то необхідно, щоб частота джерела, що живить трансформатор 3, відрізнялася на 2-4 Гц від частоти іншого джерела для виключення впливу биттів на показання приладів.

При випробуванні трансформаторів і автотрансформаторів з великою кількістю відгалужень для створення необхідного циркулюючого струму допускається не вводити в контур обмоток трансформатор 3, а включати обмотки на різні відгалуження, якщо при цьому виконуються допустимі умови .

Допускається напруга розбаланса отримувати шляхом включення паралельно з трансформатором 1 допоміжного трансформатора 2 з коефіцієнтом трансформації, групою з'єднання, відмінними від трансформатора 1.