1. Питання для контролю

засвоєного матеріалу навчальної дисципліни:(філософія)

1. Концептуальний плюралізм у суспільних (гуманітарних) науках як їх закономірна властивість. Його гносеологічні, соціальні та інші витоки (причини). Праворозуміння: поняття та класифікація.

2. Поняття філософії права та її предмета: сучасні інтерпретації.

3. Складові філософії права: проблеми структуризації.

4. Як співвідносяться загальна теорія права і держави (праводержавознавство) та філософія права: “окремішність”?: ціле й частина? частина й ціле? загальне й особливе? особливе й загальне?

5. Основні функції філософії права.

6. Чи залежить якість (ефективність) професійної діяльності юриста від його філософсько-правових поглядів (знань, уявлень)?

7. Предмет філософії права – найзагальніші праводержавні закономірності – як визначальний чинник формування її методології. Класифікація таких закономірностей.

8. Загальне поняття методології філософії права. Її склад (структура).

9. Концептуальні підходи у науці філософії права як фундамент її методології (поняття, види, загальна характеристика).

10. Методи та способи (прийоми) дослідження у філософії права (поняття, види, загальна характеристика).

11. Потреби, інтереси та інші чинники, що впливають на застосування методології філософсько-правових досліджень. Методологічна дисципліна та її постулати.

12. Трансформаційні перетворення у методології сучасної вітчизняної філософії права та інших галузей юридичної науки (причини, стан, тенденції).

13. Термін “право” як засіб позначення низки понять, котрі відображають відповідні явища (герменевтико-лінгвістичний механізм та закономірності).

14. Поняття праворозуміння. Класифікація основних напрямків філософії права (типів праворозуміння).

15. Сутність і причини існування позитивістського типу право розуміння. Основні етапи його розвитку. Різновиди.

16. Юридичний (легістичний) позитивізм: загальна характеристика

17. Аналітична юриспруденція Дж.Остіна.

18. “Чисте” вчення про право Г.Кельзена.

19. Концепція “первинних” і “вторинних” правил Х.Херта.

20. Соціологічний позитивізм: загальна характеристика

21. Школа “вільного права” (Є.Ерліх, Канторович, Жені).

22. Право як інструмент соціального контролю за боротьбою інтересів (Р.Паунд).

23. Юридичний реалізм (К.Левеллін, Дж. Френк).

24. Правовий інституціоналізм (Л. Дюгі, М. Оріу).

25. Психологічний позитивізм у філософії права: загальна характеристика

26. Правопсихологічна концепція Л.Петражицького та її подальші прояви.

27. Екзістенціалістське праворозуміння

28. Комунікативне праворозуміння та герменевничне праворозуміння. Право як наслідок індивідуального інтелектуального визнання.

29. Комплексні (інтегральні) різновиди позитивістського праворозуміння: загальна характеристика

30. Марксистське праворозуміння.

31. Антропологічне праворозуміння.

32. Здобутки й проблеми позитивістського підходу до праворозуміння.

33. Закономірність (неминучість) конституювання непозитивістського (“природного”) праворозуміння. “Природне праворозуміння як наслідок і прояв оцінювання явищ, що відображаються терміно-поняттям “право” у позитивітських доктринах.

34. Загальна характеристика “природного” праворозуміння. Основні його різновиди (класифікації).

35. Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасного наукового “природного” праворозуміння.

36. Основоположні права людини – онтологічна основа “природного” праворозуміння у ХХ-ХХІ ст.

37. Здобутки і проблеми “природного” праворозуміння. Неминучість співіснування позитивістського і “природного” типів праворозуміння.

38. Поняття основоположних “природних” прав людини: основні філософсько-світоглядні підходи (легістський, етнічний, психологічний, релігійний, природничо-біологічний, природничо-соціальний); їх порівняльна характеристика. Соціальні чинники та герменевтичні закономірності розуміння (інтерпретації) прав людини.

39. Соціальна сутність основоположних прав людини.

40. Зміст і обсяг прав людини як їх, відповідно, якісна й кількісна характеристики. Діалектика універсального й конкретно-історичного у феномені прав людини

41. Гідність людини як фундамент усіх її основоположних “природних” прав.

42. Проблеми класифікації прав людини.

43. Здійснення прав людини проблеми його обмежування. Межі прав людини (поняття, класифікація). Принципи та підстави встановлення та застосування правообмежень.

44. Загальні тенденції розвитку прав і свобод людини (соціально-філософський аспект).

45. Діалектика універсалізації назв та урізноманітнення змісту й меж прав людини. Стандарти прав людини.

46. Верховенство права як панування прав людини у суспільстві та державі.

47. Загальне поняття цінностей. Їх класифікація.

48. Поняття цінності права. Аксіологія “природного” права і позитивного права.

49. Цінність права для людини; її показники.

50. Цінність права для соціальної групи (спільність, об’єднання); її показники.

51. Цінність права для суспільства, її показники.

52. Необхідність і проблеми зростання цінності права в умовах глобалізації.

53. Правовиховні аспекти аксіології права.