
- •З дисципліни Екстрена і невідкладна медична допомога
- •Тема 6: діагностика та лікування невідкладних станів на місці події
- •Заняття 2
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Анафілактичний шок, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Етіологія:
- •Патогенез:
- •Невідкладна допомога
- •Показання до штучної вентиляції легень (швл) при анафілактичному шоці:
- •Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:
- •Лікування анафілактичного шоку на догоспітальному етапі:
- •Отруєння невідомою речовиною, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •2.1. Загальна класифікація отрут
- •I група (загальна характеристика отрут)
- •II група (спеціальна характеристика отрут)
- •Токсикологічна класифікація отрут (за характером токсичної дії)
- •Класифікація отрут по «вибірковій токсичності»
- •Принципи класифікацій отруєнь
- •Етіопатогенетичний
- •II. Клінічний
- •Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі Тактика лікаря при гострих отруєннях невідомою отрутою на догоспітальному етапі
- •2.2. Методи антидотної детоксикації.
- •Тіосульфат натрію 30% розчин.
- •Налорфін (анторфін) 0,5% розчин
- •Гідрокарбонат (бікарбонат) натрію
- •Зондовий метод промивання шлунка проводять при всіх видах отруєнь, в тому числі і пацієнтам у глибокій комі після інтубації трахеї ендотрахеальною трубкою з роздувною манжеткою.
- •Методика зондового промивання шлунка.
- •Виникнення блювотного рефлексу - захисна реакція при деяких видах отруєнь. Застосування блювотних засобів
- •Недоліки методу застосування блювотних засобів
- •Отруєння грибами.
- •Отруєння блідою поганкою.
- •Отруєння червоним мухомором.
- •Отруєння рослинами, які містять м-холіноблокатори (блекота, дурман, красавка).
- •Отруєння солями важких металів. Отруєння неорганічними сполуками миш'яку
- •Отруєння препаратами ртуті.
- •Отруєння препаратами свинцю.
- •Отруєння розчинними солями барію (хлоридом барію).
- •Отруєння ціанідами.
- •Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
- •Отруєння кофеїном.
- •Отруєння барбітуратами.
- •Отруєння нейролептиками.
- •Отруєння транквілізаторами.
- •Отруєння сульфатом магнію.
- •Отруєння гангліоблокаторами
- •Отруєння дитиліном.
- •Отруєння стрихніном.
- •Отруєння аніліном.
- •Отруєння серцевими глікозидами.
- •Отруєння адреноміметиками
- •Отруєння саліцилатами.
- •Отруєння спиртами. Отруєння етиловим спиртом
- •Отруєння сурогатами алкоголю
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Отруєння етиленгліколем.
- •Отруєння дихлоретаном.
- •Отруєння (органічними кислотами) оцтовою есенцією.
- •Інтоксикації пестицидами
- •1. Патогенез
- •Хронічні інтоксикації.
- •2. Лікування
- •3. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння пестицидами
- •1. Клінічні періоди захворювання.
- •3. Лікування:
- •Отруєння невідомим газом, етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •3.1. Отруєння чадним газом
- •Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі.
- •3.2. Отруєння хлором.
- •3.3. Отруєння аміаком.
- •3.4. Отруєння фосфорорганічними сполуками.
Отруєння ціанідами.
Клініка. Насіння кісточкових містить глікозид - амігдалин. Серед рослин і дерев в плодах гіркого мигдалю біля 3% глікозиду, персика -2,35%, абрикоси і слив - 0,96%, вишень - 0,85%, насінні яблук (0,6%). У кишечнику амігдалин частково розщеплюється під впливом гнильних бактерій, утворюючи синильну кислоту і бензальдегід. Отруєння настає через 15-30 хвилин. Синильна кислота, як і її солі, викликає різке збудження ЦНС, за яким швидко настає параліч останньої.
Характерна нестабільна гемодинаміка, затьмарення свідомості, судоми, епілептиформні напади. При отруєнні парами ртуті або вдиханні отрутохімікатів! що містять ртуть, настає різкий сухий кашель, задишка, можливий розвиток токсичного набряку легень.
Лікування. Аналогічне, як при отруєнні сполуками миш'яку.
Отруєння медичними препаратами та наркотичними засобами. Отруєння морфіном.
Клініка. Розвивається депресія дихального центру з розвитком гострої центрогенної дихальної недостатності. Гіпоксія призводить до гіпотоніння, сповільнення ритму серцевих скорочень, зниження температури тіла, зупинки серцевої діяльності. Характерне звуження зіниць з послабленням реакції на світло, затримка сечі внаслідок спазму сфінктера сечового міхура, гіперемія шкіри, тошнота, блювота. При тяжкому отруєнні спостерігається асфіксія, різкий ціаноз слизових оболонок, розширення зіниць, серцево-судинна недостатність
Лікування.
1. Промивання шлунка:
зондове, 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору);
після промивання в шлунок вводяться сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію);
повторні промивання шлунка, ентеросорбенти.
Конкурентний антидот - налоксон, налорфіну гідрохлориду по 0,5% - 3-5 мл.
Рання гемосорбція.
Симптоматична терапія. Атропіну сульфату 0,1% -1 мл, дофамін, кордіамін 1 мл, кофеїну натрію бензоат 10% -1 мл, етімізол, бемегрид 10% -10 мл, корглікон 0,06% - 1.0 мл, вітамін В1 5% - 1 мл, катетеризація сечового міхура, зігрівання тіла.
Отруєння кофеїном.
Клініка. Збудження центральної нервової системи, підвищення артеріального тиску, прискорення пульсу (тахікардія), галюцинації.
Лікування. 1.Промивання шлунка:
- зондове, 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію (1:200000 - слабкорожевого кольору) або з таніном з дачею ентеросорбентів.
2. Седативна терапія. Фенобарбітал, броміди (натрію бромід внутрішньовенно, карбромал, бромізовал всередину), нітрогліцерин під язик,
сібазон 0,5% - 1 мл, глюкоза 20% - 20 мл, кислота аскорбінова 5% - 2 мл, для зниження артеріального тиску призначають гіпотензивні засоби.
3. Форсований діурез.
Постраждалому дають нітрогліцерин під язик; уводять розчин сібазону 0,5% - 2 мл; застосовуються фенобарбітал, кальцію хлорид 10% - 10 мл.
Отруєння барбітуратами.
Клініка. Характерна сонливість, пригнічення дихання, порушення гемодинаміки, зниження артеріального тиску, колапс, зниження температури тіла, параліч центральної нервової системи, мимовільне виділення сечі.
Лікування. 1.Промивання шлунка:
зондове, 10-12л водогінної води кімнатної температури з перманганатом калію(1:200000 - слабкорожевого кольору).
після промивання в шлунок уводяться сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію.)
повторні промивання шлунка, ентеросорбенти.
Бемегрид 0,5% - 10 мл, етимізол.
Рання гемосорбція, форсований діурез .
4.Симптоматична терапія. Ефедрину гідрохлорид 5% -1 мл, мезатон 1% -1 мл, дофамін, кордіамін 2 мл, вдихання кисню, розчини глюкози.