
- •8Iu98iВінницький національний медичний університет
- •З дисципліни Екстрена і невідкладна медична допомога
- •Тема 6: діагностика та лікування невідкладних станів на місці події
- •Заняття 1
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Кардіогенний шок етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •2. Симптоми погіршення периферичного кровообігу:
- •Клініка кардіогенного шоку
- •Критерії тяжкості шоку:
- •Диференціальний діагноз гіповолемічного і гипокінетичного варіантів кардіогенного шоку:
- •А. План обстеження хворого
- •Б. План лікування
- •Раціональність комбінації добутаміну з допаміном:
- •Методика введення допаміну: (ДзякВ.Г, 2002)
- •Допамін не можна вводити в лужних розчинах.
- •200 Мг добутаміну в 500 мл 5% розчину глюкози містять концентрацію добутаміну 500 мкг/мл або 25 мкг в 1 краплі.
- •Дозування добутаміну:
- •Коми, загальна характеристика, причини виникнення, діагностика та лікування на до госпітальному етапі.
- •I. Причини структурних ком
- •II. Дифузні пошкодження і дисметаболічні порушення функцій мозку
- •Діабетичні коми.
- •Діабетична кетоацидотична кома (дкк).
- •Патогенез дкк
- •Ліквідування інсулінової недостатності.
- •Регідратація.
- •Відновлення електролітного складу крові.
- •Відновлення запасів глюкози (глікогену).
- •Відновлення клр.
- •Діагностика і лікування захворювань, що викликали кому.
- •Відновлення і підтримання функції внутрішніх органів.
- •Гіперосмолярна гіперглікемічна діабетична кома (ггдк)
- •Гіпоглікемічна діабетична кома. Етіологія
- •Лікування.
- •1. Невідкладна допомога впродовж перших 5 хвилин.
- •2. Лікування впродовж перших 5-15 хвилин.
- •3. Лікування впродовж наступних 15 - 30 хвилин.
- •Гіпоксична кома
- •Екзогенні токсичні коми
- •Утоплення, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Періоди справжнього, або первинного утоплення
- •Періоди асфіктичного утоплення:
- •Невідкладна допомога на догоспітальному етапі Способи надання допомоги потопаючому на воді
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Патогенез:
- •Ураження блискавкою
- •Екстрена невідкладна допомогу на догоспітальному етап
- •5. Холодова хвороба (гіпотермія), етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування на до госпітальному етапі.
- •Патофізіологічні зміни при гіпотермії в залежності від внутрішньої температури тіла
- •Діагностика
- •Допомога на догоспітальному етапі
- •Кардіогенний шок
- •Кома невідомої етіології
- •Коми при неврологічних захворюваннях
- •Гіпоглікемічна
- •Діабетична
- •Електротравма
- •• Перенести хворого в тепле місце
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальний аналіз крові
- •Біохімічний аналіз крові
- •Показники сечі
Ураження електричним струмом, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
Електротравма - це ураження природним (блискавка) або штучно електричним струмом (напругою вище 50 В), яке супроводжується термічним і електричним ушкоджуючим ефектом.
Ступінь і характер впливу електричного струму (ЕТ) залежать від:
-Частоти,
- Напруги,
- Сили,
- Експозиції,
- Шляху проходження струму,
- Стану організму.
Відповідно до закону Ома, сила струму пропорційна його напрузі і знаходиться в зворотній залежності від опору провідника. Струм силою 15-25 мА викликає судомні скорочення м'язів, а силою до 100 мА - фібриляцію шлуночків.
Суха шкіра чинить значний опір ЕТ: при напрузі від 60 В до 17000 Ом, волога - набагато менша (400-1000 Ом). Тому ЕТ може надати шкідливу дію при низькій напрузі.
Змінний струм небезпечніший постійного (тільки при напрузі до 500 В). Якщо напруга перевищує 500 В, то опір організму дорівнює опору його внутрішніх середовищ, опір шкіри істотного значення не має.
Істотне значення має тривалість впливу електроструму. Розряд конденсатора напругою 4000-7000 В і тривалістю 8 мс широко використовується при лікуванні аритмій. При подовженні експозиції понад 100 мс виникають глибокі опіки тканин.
Величезне значення має шлях проходження струму через організм.
Найбільш небезпечно напрямок струму по лінії ліва рука - права нога, тобто в прекції серця, легенів
У результаті впливу ЕТ наступають:
- Тетанічне скорочення дихальних м'язів,
- Спазм голосової щілини,
- Судомне скорочення поперечно-смугастих м'язів,
- Параліч дихального центру,
- Опіки різної глибини і поширеності,
- Пошкодження внутрішніх органів,
- Різні порушення ритму і провідності аж до фібриляції шлуночків.
ЕТ пошкоджує тканини не тільки в місці його дотику, а й на всьому шляху проходження через тіло людини.
Патогенез:
Спочатку відбуваються біологічні зміни: збудження поперечно-смугастих і гладких м'язів, залозистої тканини, нервових рецепторів і провідників. Це обумовлено поляризуючою дією ЕТ на клітинну мембрану. Поляризація з грубими зрушеннями іонного балансу і кислотно-основного стану (КОС) істотно змінює функціональний стан клітини. На шляху проходження струму відбувається коагуляція білків і спостерігається вологий некроз. Стійка поляризація сприяє підтримці процесу порушення, викиду великої кількості катехоламінів і порушення багатьох функцій організму.
Клініка:
ЕТ може викликати:
-Некрози органів травного тракту, печінки, жовчного і сечового міхурів з наступною кровотечею;
- Гострий панкреонекроз;
- Гострі виразки шлунка та кишківника;
- Розрив легеневих судин ( кровохаркання або легенева кровотеча).
Симптоми:
- У місцях входу і виходу струму (найчастіше на руках і ногах) спостерігаються важкі електроопіки аж до обвуглювання. У більш легких випадках є так звані мітки струму - округлі плями від 1 до 5-6 см в діаметрі, темні в середині і синюваті по периферії.
На відміну від термальних опіків волосся не обпалене.
- Порушення метаболізму поглиблюються інтоксикацією всмоктування продуктами розпаду тканин. Клінічно проявляється розладами периферичного кровообігу з різким збільшенням проникності судин і розвитком набряків.
- У гострий період іноді відзначаються розлади зору, слуху, нюху і дотику.
- Часто спостерігаються розриви артерій, що супроводжуються кровотечею, а у деяких хворих переважає тромбоз периферичних артерій з подальшим некрозом кінцівок.
Основними причинами клінічної смерті при ураженні струмом є пригнічення життєво - важливих центрів довгастого мозку, фібриляція шлуночків серца і тетанічне скорочення дихальних м'язів.