- •8Iu98iВінницький національний медичний університет
- •З дисципліни Екстрена і невідкладна медична допомога
- •Тема 6: діагностика та лікування невідкладних станів на місці події
- •Заняття 1
- •Б. Хід заняття
- •ВстуПна частина
- •Навчальні питання
- •Кардіогенний шок етіологія, патогенез, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •2. Симптоми погіршення периферичного кровообігу:
- •Клініка кардіогенного шоку
- •Критерії тяжкості шоку:
- •Диференціальний діагноз гіповолемічного і гипокінетичного варіантів кардіогенного шоку:
- •А. План обстеження хворого
- •Б. План лікування
- •Раціональність комбінації добутаміну з допаміном:
- •Методика введення допаміну: (ДзякВ.Г, 2002)
- •Допамін не можна вводити в лужних розчинах.
- •200 Мг добутаміну в 500 мл 5% розчину глюкози містять концентрацію добутаміну 500 мкг/мл або 25 мкг в 1 краплі.
- •Дозування добутаміну:
- •Коми, загальна характеристика, причини виникнення, діагностика та лікування на до госпітальному етапі.
- •I. Причини структурних ком
- •II. Дифузні пошкодження і дисметаболічні порушення функцій мозку
- •Діабетичні коми.
- •Діабетична кетоацидотична кома (дкк).
- •Патогенез дкк
- •Ліквідування інсулінової недостатності.
- •Регідратація.
- •Відновлення електролітного складу крові.
- •Відновлення запасів глюкози (глікогену).
- •Відновлення клр.
- •Діагностика і лікування захворювань, що викликали кому.
- •Відновлення і підтримання функції внутрішніх органів.
- •Гіперосмолярна гіперглікемічна діабетична кома (ггдк)
- •Гіпоглікемічна діабетична кома. Етіологія
- •Лікування.
- •1. Невідкладна допомога впродовж перших 5 хвилин.
- •2. Лікування впродовж перших 5-15 хвилин.
- •3. Лікування впродовж наступних 15 - 30 хвилин.
- •Гіпоксична кома
- •Екзогенні токсичні коми
- •Утоплення, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Періоди справжнього, або первинного утоплення
- •Періоди асфіктичного утоплення:
- •Невідкладна допомога на догоспітальному етапі Способи надання допомоги потопаючому на воді
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом, клініка, діагностика та надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.
- •Патогенез:
- •Ураження блискавкою
- •Екстрена невідкладна допомогу на догоспітальному етап
- •5. Холодова хвороба (гіпотермія), етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування на до госпітальному етапі.
- •Патофізіологічні зміни при гіпотермії в залежності від внутрішньої температури тіла
- •Діагностика
- •Допомога на догоспітальному етапі
- •Кардіогенний шок
- •Кома невідомої етіології
- •Коми при неврологічних захворюваннях
- •Гіпоглікемічна
- •Діабетична
- •Електротравма
- •• Перенести хворого в тепле місце
- •Перелік умовних скорочень
- •Загальний аналіз крові
- •Біохімічний аналіз крові
- •Показники сечі
Гіпоглікемічна діабетична кома. Етіологія
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемічного стану:
порушення режиму харчування чи неправильне харчування після ін'єкції інсуліну;
важка фізична робота;
введення надмірних доз інсуліну;
порушення засвоєння їжі внаслідок блювоти чи проносу;
підвищення чутливості організму до інсуліну, наприклад, при розвитку діабетичного нефросклерозу з явищами хронічної ниркової недостатності чи зниження потреби в інсуліні, наприклад, після пологів;
лабільний перебіг діабету, пов'язаний з патологією печінки (гепатоз, хронічний гепатит, цироз);
порушення всмоктування інсуліну при численних ін'єкціях в обмежену ділянку підшкірної клітковини;
вживання алкоголю.
Патогенез. В основі патогенезу лежить різке зниження надходження глюкози і внаслідок цього зменшення утилізації її клітинами головного мозку.
Діагностика. При підозрі на гіпоглікемічну кому у хворого з діагностичною метою на догоспітальному етапі можна ввести 40 - 50мл 40% розчину глюкози. Діагноз коми підтверджується відповідним рівнем глюкози в крові - звичайно менше 1,8ммоль/л.
Іноді гіпоглікемічна кома може розвиватися при різкому зниженні рівня глюкози при виведені з гіперглікемічної діабетичної коми.
Зміни на ЕКГ спостерігаються завжди, але вони не є патогномонічними: синусова тахікардія, суправентрикулярні та вентрикулярні екстрасистоли, депресія 5Т-сегменту, пролонгація ОТ - інтервалу, інверсія зубця Т.
Клініка. Кома розвивається швидко, раптово, впродовж декількох хвилин, але в її клініці можна виділити стадії, що розгортаються відповідно до розвитку гіпоксії різних відділів центральної нервової системи.
стадія. Гіпоксія кори великих півкуль головного мозку. У хворого розвивається ейфорія або депресія, головний біль, шкіра вогка, спостерігається тремор, тахікардія, підвищується артеріальний тиск. Хворий відчуває сильне відчуття голоду.
стадія. Ураження субкортикально-діенцефальної ділянки. Поведінка хворого неадекватна, може супроводжуватись манірністю, агресивністю, руховим збудженням. Тремор кінцівок підсилений, сильно виражена пітливість, гіперемія лиця. У хворого виявляється тахікардія, підвищений артеріальний тиск.
стадія. Гіпоксія середнього мозку. До клінічної картини додається гіпертонус м'язів, тоніко - клонічні судоми, синдром Бабінського, патологічні симптоми з боку зіниць. Зберігається вогкість шкіри, тахікардія, підвищений артеріальний тиск.
стадія. Порушення функції верхніх відділів довгастого мозку. Розвивається власне кома: хворий непритомніє, тонус очних яблук підвищений, зіниці звужені, тахікардія, дихання звичне, шкіра вогка, температура тіла нормальна.
стадія. Порушення функцій нижніх відділів довгастого мозку. Атонічна кома. Припиняється потовиділення, зменшується артеріальний тиск, брадикардія, пригнічується дихання.
Лікування.
1. Невідкладна допомога впродовж перших 5 хвилин.
Визначення концентрації глюкози у крові експрес - методом. Внутрішньовенно струменево вводиться 40 - 80 мл 40% розчину глюкози.
Якщо венепункція неможлива, то в/м вводять 1 мг розчину глюкагону або підшкірно 0,5 - 1,0мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду.
При повній втраті свідомості, особливо при судомах, необхідно вжити заходи щодо попередження травм, аспірації зубних протезів, асфіксії тощо. Після відновлення свідомості термінова госпіталізація .