Кореспонденція рахунків

№ п/п	Зміст операції	Проводка
		Дебет	Кредит
	Нарахування амортизації	23 «Виробництво»	131 «Знос основних засобів»
		91 «Загальновиробничі витрати»
		92 «Адміністративні витрати»
		93 «Витрати на збут»
		39 «Витрати майбутніх періодів»
		94 «Інші витрати операційної діяльності»
		Тощо
	Списання нарахованого зносу при вибутті основних засобів	131 «Знос основних засобів»	10 «Основні засоби».

6.Облік переоцінки основних засобів

Переоцінка основних засобів – це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно з П(С)БО “Об’єднання підприємств” справедлива вартість – це сума, за якою можуть бути обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для основних засобів конкретизовано порядок визначення справедливої вартості.

Об’єкт визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
Земля	Ринкова вартість
Будівля	Ринкова вартість
Машини	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Устаткування	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Інші основні засоби	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

Як бачимо, у більшості випадків справедлива вартість основних засобів – це їх ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна отримати:

• з відомостей заводів-виробників;

• з прайс-листів посередників;

• з періодичних видань;

• безпосередньо на ринку;

• в агенствах нерухомості, у експерта-оцінювача;

• зі збірників цін (що видаються, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

• у міському відділі цін.

Зазначимо, що при великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об’єкта основних засобів це – трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації наведена вартість нових основних засобів; об’єкти , що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їх справедливої вартості є певною проблемою. У цьому випадку підприємств може використати методики, що застосовуються експертами-оцінювачами. На наступному прикладі покажемо одну з методик, яку, на думку автора, може застосовувати підприємство для визначення справедливої вартості.

Процедура переоцінки може бути виконана в такій послідовності:

1. Проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією.

2. Підготовка бланків акта переоцінки.

3. Заповнення бухгалтерією відомостей про об’єкти переоцінки (графи 1-4, 7-9 в акті переоцінки); передача акта в оціночну комісію.

4. Визначення справедливої вартості оціночною комісією (заповнення граф 5-6, 13); передача акта до бухгалтерії.

5. Розрахунок бухгалерією змін у вартості майна (заповнення решти граф).

6. Здійснення бухгалтерією облікових записів з переоцінки активів на підставі акта переоцінки.

Згідно з П(С)БО 7 переоцінка проводиться за умови, що на дату балансу залишкова вартість більш ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості.

Процедура переоцінки може бути виконана у такій послідовності:

1. Проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією.

2. Підготовка бланків акта переоцінки.

3. Заповнення бухгалтерією відомостей про обєкти переоцінки (графи 1-4, 7-9 в акті переоцінки); передача акта в оціночну комісію.

4. Визначення справедливої вартості активів оціночною комісією (заповнення граф 5-6,13); передача акта до бухгалтерії.

5. Розрахунок бухгалтерією змін у вартості майна (заповнення решти граф).

6. Здійснення бухгалтерією облікових записів з переоцінки активів на підставі акта переоцінки.

Згідно з П(С)БО 7 переоцінка проводиться за умови, що на дату балансу залишкова вартість більш ніж на 10% відрізняється від справедливої.

Для проведення переоцінки важливо знати таке:

1. Переоцінка основних засобів здійснюється на дату балансу. Частота її проведення залежить від коливань справедливої вартості основних засобів, що переоцінюються.

2. При переоцінці одного обєкта переоцінюються всі обєкти, що відносяться до даної групи.

3. Переоцінці підлягають вартість обєкта основних засобів і його знос. Необхідність переоцінки диктується значним (більш ніж на 10 %) відхиленням залишкової вартості основних засобів від справедливої вартості.

4. Відомості про зміну первинної вартості і суми зносу основних засобів заносяться до реєстру аналітичного обліку – інвентарної картки.

5. Розрахунок суми змін провадиться на основі індексу переоцінки, що показує, у скільки разів справедлива вартість окремого обєкта основних засобів зросла (скоротилася) щодо залишкової.

Індекс = Справедлива вартість

Залишкова вартість

Розрахунок суми змін може првадитись інакше, якщо залишкова вартість обєкта дорівнює нулю. У цьому випадку переоцінена вартість обєкта визначається додаванням справедливої вартості до його первинної без змін зносу.

Порядок відображення переоцінки на рахунках залежить від результатів попередньої переоцінки. Суми первинної дооцінки включаються до складу додаткового капіталу; а сума первинної уцінки – до складу витрат періоду.

У разі оцінки обєкта, який раніше був дооцінений, сума уцінки ( в межах величини попередньої дооцінки, відображеної у складі додаткового капіталу) списується в дебет субрахунка 423 «Дооцінка активів».

Оскільки відповідно до П(С)БО 7 переоцінка відбувається індивідуально для кожного обєкта ОЗ, то для оперативного обліку таких сум зручно завести картку. Така картка може зберігатися разом з інвентарною.

Важливо зазначити, що перероцінка тягне за собою необхідність перерахунку річної (місячної) суми амортизації.