3.Облік виробничих запасів і мшп на складі

Існує три методи побудови обліку виробничих запасів таМШП: паралельно-картковий, оборотних відомостей і оперативно-бухгалтерський (сальдовий). Останній найбільш прийнятний і прогресивний. Суть його полягає в тому, що кількісно-сортовий облік ведеться на складах, а в бухгалтерії облік матеріальних цінностей ведуть тільки у грошовому виразі в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, груп, матеріально-відповідальних осіб.

На складах облік наявності і руху виробничих запасів і МШП будується по картковій системі. На кожен номенклатурний номер запасів відкривається окрема картка типової форми М-12 ( для МШП – МШ-2). Іноді замість карток складського обліку ведуть книги складського обліку. Картки складського обліку відкриваються в бухгалтерії і видаються комірнику під розписку в спеціальному реєстрі. В картці проставляють найменування, номенклатурний номер, норми запасу, місце збереження цінностей тощо.

Всі операції з матеріальними цінностями комірник відображає в картках на підставі первинних документів. При цьому в картках вказують дату, порядковий номер запису та документу, найменування постачальника чи одержувача тощо. Після кожного запису в картку комірник виводить залишок відповідного запасу, який повинен відповідать фактичній наявності.

Після записів в картки складського обліку комірник згідно графіка документообороту здає первинні документи до бухгалтерії. Передача документів оформляється спеціальним реєстром приймання-здачі документів (ф. М-13).

Важливе місце в обліку за сальдовим методом займає книга (відомість) залишків матеріальних цінностей, записи в яку здійснюють комірники шляхом переносу залишків з складських карток. За допомогою даної книги (відомості) порівнюють дані складського сортового обліку з бухгалтерським вартісним. Комірник може складати та передавати до бухгалтерії звіт про рух матеріальних цінностей.

4.Облік виробничих запасів і мшп в бухгалтерії

Аналітичний облік руху виробничих запасів та МШП в бухгалтерії ведуть по окремим групам, матеріально-відповідальним особам, рахункам в спеціальних облікових реєстрах (відомостях). Важливо відображувати рух цінностей по кожному складу окремо, показники по надходженню запасів та розрахунок вартості вибуття запасів. При цьому слід розподіляти транспортно-заготівельні витрати, які включаються до первинної вартості запасів та відображаються на окремому субрахунку. Ці витрати слід розподіляти щомісячно між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього % ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття запасів. середній %ТЗВ знаходять за формулою: ((ТЗВ на початок місяця + збільшення ТЗВ протягом місяця)/ (вартість запасів на початок місяця + вартість запасів, що надійшли за місяць)) * 100%.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів і МШП призначено рахунок 20 “Виробничі запаси”. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів. По Д-ту рахунку 20 “Виробничі запаси” відображають надходження (оприбуткування) виробничих запасів, їх дооцінку, по К-ту – вибуття виробничих запасів, уцінку тощо. Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунку 20 “Виробничі запаси”.

Для обліку наявності та руху МШП призначено рахунок 22 “МШП”. За дебетом рахунку 22 “МШП” відображають за первинною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість отриманих ТМЦ відображається на рахунках з їх обліку без врахування суми ПДВ (Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами” тощо). Одночасно роблять запис на суму ПДВ: Д-т 64 “Розрахунки за податками й платежами” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”).

ТЗВ збирають, як правило, по Д-ту окремого субрахунку, який підприємство вводить самостійно.

Синтетичні дані з надходження і витрачання виробничих запасів та МШП відображають в окремих журналах з обліку витрат підприємства (журнал 5), розрахунків з постачальниками (журнал 3), розрахунків з підзвітними особами (журнал 3). Відображені в журналах дебетові обороти по рахункам 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” записують в Головну книгу в кореспонденції з іншими рахунками, а кредитові обороти - загальними сумами (без поділу за кореспондуючими рахунками).

Звірку аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів та МШП з синтетичним здійснюють щомісячно шляхом порівняння оборотів і залишків, відображених в Головній книзі і в відповідних відомостях.