3. Порядок отримання банківського кредиту

Для отримання банківського кредиту до банку треба подати:

• клопотання (заявку);

• техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу;

• розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

• копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту (договори, рахунки-фактури на поставку товарно-матеріальних цінностей чи обладнання, з метою придбання яких береться кредит);

• фінансову звітність у складі Балансу (форма № 1) і Звіту про фінансові результати (форма № 2) за останні два – вісім звітних періодів;

• звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б);

• документи, що гарантують повернення кредиту в разі нерентабельності проекту, який кредитується.

Якщо позичальник не відкрив поточний рахунок у банку-кредиторі, то крім перелічених вище документів необхідно також подати:

– засновницькі документи із зазначенням юридичної адреси;

– свідоцтво про державну реєстрацію;

– довідку органів державної статистики з ЄДРПОУ;

– картку зі зразком підпису керівника чи іншої особи, уповноваженої підписувати кредитний договір, і відбитком печатки. Підпис і печатку має бути засвідчено нотаріально чи банком;

– довідку з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.

Цей перелік не є вичерпний. Банк-кредитор може встановити необхідність подання і деяких інших документів. Щоб уникнути кредитного ризику, банк надає кредит за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальнику майна, під інші гарантії, прийняті в банківській практиці. З цією метою банк аналізує та вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову в наданні кредиту.

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

– забезпеченість власними коштами не менше ніж на 50 відсотків усіх його витрат;

– репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);

– оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, що надаються (конкурентоспроможність на внутрішньому й зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);

– економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.

Після підписання кредитного договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок на строк дії такого договору. З цього рахунку грошові кошти перераховуються банком на поточний рахунок позичальника в іноземній валюті, реквізити якого зазначені в кредитному договорі.

4. Порядок отримання кредиту відповідно до відкритої кредитної лінії

При відкритті позичальнику мультивалютної відновлюваної кредитної лінії банк надає такому позичальнику кредити в її межах у національній чи іноземній валюті.

Відновлювана кредитна лінія- кредитна лінія, протягом строку дії якої після повного або часткового повернення наданих позичальнику кредитів банк здійснює подальше кредитування цього позичальника в межах ліміту цієї лінії.

Протягом строку дії кредитної лінії банк може надати позичальнику кредит або шляхом одноразового надання одного кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або шляхом надання декількох кредитів, але так, щоб у будь-який момент загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії.

Кількість кредитів, які позичальник має право отримати протягом строку дії кредитної лінії та в межах вільного залишку її ліміту, не обмежена. При цьому вільний залишок ліміту кредитної лінії визначається як різниця між сумою ліміту кредитної лінії і сумою загальної заборгованості за кредитною лінією, у тому числі якщо різниця виникла внаслідок повного або часткового повернення одного чи декількох кредитів.

Кожний з кредитів банк надає на підставі окремої додаткової угоди до кредитного договору. У таких додаткових угодах сторони визначають валюту і суму кредиту, розмір процентів за користування ним і строк його повернення.

Кредит надається позичальнику для поповнення оборотних коштів і може бути використаний ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України. Зокрема, кредит може бути повністю або частково конвертований позичальником у національну чи іноземну валюту відповідно до українського законодавства.

Однією з умов кредитного договору є зазначення позичальником конкретних цілей, на які буде використано отриманий кредит.

Банк здійснює контроль за виконанням умов договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним та повним його погашенням.