Пожежна безпека

Пожежі та вибухи в більшості випадків виникають у побуті та на підприємствах хімічної промисловості, але від них страждають також і інші об’єкти промисловості. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю.

Пожежа – неконтрольоване горіння, що розповсюджується з часом у просторі.

Для виникнення горіння необхідні 3 складові:

• Горюча речовина;

• Окисник;

• Джерело запалювання.

За швидкістю поширення процес горіння ділиться на наступні групи:

• Дефлаграційне – горіння з швидкістю кілька м/с;

• Вибухове – швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворення стиснених газів. Швидкість кількасот м/с;

• Детонаційне – горіння, що поширюється з надзвуковою швидкістю (тис. м/с). Виникнення детонації пояснюється стисненням, нагріванням та переміщенням незгорілої суміші перед фронтом полум’я. Це призводить до прискорення поширення полум’я, виникнення ударної хвилі, завдяки якій здійснюється передача теплоти суміші.

За походженням розрізняють форми горіння:

• Спалах – швидке загорання горючої суміші без утворення стиснених газів, яке не переходить у горіння;

• Займання – горіння, яке виникає під впливом джерела загорання.

• Спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я.

• Самозаймання – горіння, яке починається без впливу окремого джерела запалювання.

• Тління – горіння без випромінювання світла.

• Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується утворенням полум’я.

Залежно від агрегатного стану і особливості горіння різних горючих речовин всі пожежі поділяються на п’ять класів:

А – горіння твердих матеріалів;

В – горіння рідин;

С – горіння газів;

D – горіння металів;

Е – горіння електроустановок під напругою.

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю i пожежонебезпечними властивостями речовин i матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.

Система попередження пожеж і вибухів

Мета системи – не допустити виникнення вибухів i пожеж. Вихідні положення системи попередження пожежі (вибухів):

• пожежа (вибух) можливі при наявності 3-х чинників: горючої речовини, окисника i джерела запалювання;

• за відсутності будь-якого зі згаданих чинників, або обмеження його визначаючого параметра безпечною величиною, пожежа (вибух) неможливі.

Основні заходи щодо попередження вибухів та пожеж

• максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих, в тому числі заміна легкозаймистих та горючих рідин як миючих засобів на пожежобезпечні;

• максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об'єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їx розміщення;

• ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсікiв, камер, кaбiн, тощо);

• підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм i правил безпеки;

• підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум'я виключається;

• максимальна механізація та автоматизація технологічних процеciв, пов'язаних з обертанням та використанням горючих речовин;

• установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;

• застосування пристроїв захисту устаткування з горючими речовинами від пошкоджень та аварій, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають, тощо;

Найбільш радикальним заходом попередження утворення горючого середовища є заміна горючих речовин i матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі.

До основних груп джерел запалювання відносять: відкритий вогонь, розжарені продукти горіння та нагріті ними поверхні, тепловий прояв xiмiчної реакції, електричної, механічної, сонячної, ядерної енергії тощо.