Геоморфологічна будова

Геоморфологія – географічна наука про закономірності формування і поширення різних генетичних типів і форм рельєфу. У наступних двох параграфах ми вивчимо спочатку закономірності утворення великих форм рельєфу (гір, височин, низовин) під впливом процесів, які протікають у космосі, чи глибоко в надрах Землі, а потім – невеликих форм рельєфу і їх комплексів (утворених, переважно, під впливом процесів, що протікають на земній поверхні під впливом клімату, діяльності людини тощо).

ГЕОТЕКТУРИ Й МОРФОСТРУКТУРИ

Які чинники зумовили утворення великих форм рельєфу?

Великі форми сучасного рельєфу - гори, височини, низовини, - утворилися протягом неотектонічного етапу розвитку земної кори (який розпочався після останнього стиснення Землі, що розпочалося у різних місцях території України 35 - 25 млн. років тому). Різні ділянки літосфери при цьому рухалися у різному напряму і з різною інтенсивністю. Одні ділянки піднімалися (таких територій було більше), інші - опускалися. Чим інтенсивнішими були підняття, тим інтенсивніше протікала денудація (вивітрювання й перенесення гірських порід). На ділянках опускань переважала акумуляція (накопичення осадових гірських порід). У залежності від напряму й інтенсивності неотектонічних рухів, та особливостей утворення й змін гірських порід виділять великі форми рельєфу: п’ять типів рівнин і три типи гір. Чинники утворення типів рівнин і гір охарактеризовані в таблиці 6, а їх поширення показане на рис. 6.

На які типи поділяються рівнини (Типи морфоструктур рівнин)

У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були порівняно мало інтенсивні (+400...–100 м), тому тут утворились різні типи рівнин.

У межах центральних частин Українського щита і Донецької герцинської складчастої області утворились цокольні рівнини (знайдіть їх приклади на фізичній карті). Унаслідок тривалого підняття міцні кристалічні чи зім'яті у складки породи фундаменту платформи (цоколя) вийшли тут на поверхню, або залягають поблизу неї.

В межах плит платформ на пластах порід осадового чохла утворились пластово-денудаційні рівнини (внаслідок активного підняття і денудації горизонтальних пластів ущільнених осадових гірських порід), або пластово-акумулятивні та акумулятивні рівнини (унаслідок слабкого підняття або опускання, що зумовили накопичення пухких антропогенових відкладів поверх пластів більш міцних гірських порід ).

Таким чином у межах України є 5 типів платформенних рівнин.

Які типи рельєфу утворилися у межах рухливого поясу?

У межах Середземноморського рухливого поясу неотектонічні рухи були значно інтенсивніші, ніж у межах Євразійської літосферної плити. Зокрема, внаслідок інтенсивного підняття (до 2 км) утворилися молоді гори Карпати (переважно складчасто-брилові, на південному заході - вулканічні ), оновилися Кримські гори вперше утворені в кіммерійський геотектонічний цикл. Кримські гори також переважно складчасто-брилові (Головне пасмо), або складчасті (передгірні пасма).

Одночасно з підняттями центральних частин складчастих систем (утворенням гір) відбувалися опускалися передгірних прогинів і западин (на 2...8 км). Опускання тут компенсувались накопиченням осадових порід, що зносилися з гір внаслідок процесів вивітрювання. Передгірним прогинам відповідають, наприклад, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина, рівнини північної частини Керченського півострова і південна частина дна Азовського моря.

Неотектонічний етап триває і понині. Продовжуються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори.

У межах платформенних рівнин переважають підняття (+2..5 мм за рік), і лише невеликі ділянки опускаються. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у гірському Криму +1..3 мм за рік (на Південному березі Криму –1...2мм).