Карпатська складчаста система

В Україні розташована центральна частина Карпатської складчастої системи. Основними структурними елементами системи є:

1. Карпатська покривно-складчаста споруда (більш древня частина —Внутрішні Карпати — представлені Мармароським масивом та Зовнішні Карпати, які представлені системою, кулісоподібно розміщених її покривів, що утворились внаслідок насування осадових порід колишнього Карпатського басейну на схід, в бік Східноєвропейської платформи). Мармароський масив складений кристалічними породами протерозойського віку та осадовим мезокайнозойським чохлом. Є родовища марганцю, виробного каміння. Зовнішні Карпати складені крейдово-палеогеновим флішем потужністю до 5-9 км. Бідний на корисні копалини. Покривно-складчаста споруда відповідає у рельєфі Українським Карпатам.

2. Передкарпатський прогин, виповнений осадовими породами неогену. Багатий на родовища вуглеводнів, кам’яної і калійної солей, озокериту, сірки, будматеріалів тощо. Відповідає Передкарпатській височині.

3. Закарпатський прогин (східна частина), заповнений осадовими і вулканічними породами неогену. З осадовими породами пов’язані солі, газу, бурого вугілля. З породами Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма (відповідає зоні Закарпатського розлому) — андезитами, базальтами, туфами, тощо, пов’язані родовища поліметалів (в т.ч. золота), бариту, ртуті. У рельєфі відповідає Закарпатській низовині та Вулканічному хребту.

Історія формування геологічних структур типова для Середземноморського рухливого поясу.

Фундамент Карпат складають кілька поверхів — докембрійський, байкальський, герцинський, що свідчить про неодноразове розширення і стиснення в межах території. Сучасна складчаста область сформувалась в межах басейну, закладеного на місці зруйнованої денудацією герцинської складчастої споруди. Цей басейн був закладений в кінці юрського періоду внаслідок розширення і опускання земної кори. До кінця олігоцену (близько 100 млн. р.) тут існував режим осадконакопичення (конгломератів, пісків, алевритів, мергелів, які ритмічно чергуються). На початку неогену у зв’язку із стисненням земної кори протікали підняття і насуви з утворенням складок і покривів-лусок, які зумовили формування покривно-складчастої гірської споруди і одночасне утворення периферійних прогинів (Передкарпатського, Закарпатського) в яких протікало накопичення продуктів руйнування гір, продовжувалось насування покривно-складчастої споруди на Передкарпатський прогин. Сейсмічна активність в межах системи триває.

Складчасто-брилова споруда Гірського Криму (інакше Гірсько-Кримська складчаста споруда, мегаантиклінорій Гірського Криму

В межах споруди виділяють ядро (утворилось в мезозої, кіммерійська складчастість), а також її східне продовження (Керченський півострів), та північне продовження (монокліналі передгірних пасом). Формування східного і північного продовжень та обновлення (підняття) споруди Гірського Криму відбувалось під час альпійської складчастості (горотворних процесів) на початку неогену. Одночасно південне крило споруди опустилось при формуванні Чорноморської глибоководної западини. Утворився Індоло-Кубанський прогин (відповідає пд.ч. Азовського моря і пн.ч. Керченського півострова).

Ядру споруди відповідає Головне пасмо Кримських гір; північне продовження — Внутрішньому і Зовнішньому передгірним пасмам, східне продовження — Керченському горбогір’ю.

Головне пасмо складене переважно рифовими вапняками юрського періоду, в основі яких залягає тріасово-нижньо-юрський фліш. Місцями зустрічаються магматичні породи (древніх вулканів, лаколітів).

Внутрішнє пасмо складене крейдово-палеогеновими, а зовнішнє неогеновими вапняками, глинами, пісковиками.

Серед корисних копалин переважають будівельні матеріали.