Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsii_III_kurs_VSPUP_GEOLOGIYa (6).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
412.67 Кб
Скачать

35

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра географії та краєзнавства

Л.М.БУЛАВА

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ-го КУРСУ

ПОЛТАВА - 2006

Зміст

ВСТУП

Методи фізико-географічних досліджень

Загальні відомості про територію і кордони. Фізико-географічне положення

Місцевий і поясний час на території України

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА і РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

Загальні риси будови поверхні (орографія)

Тектонічна будова

2.1. Тектонічне районування

2.2. Співвідношення між тектонічними структурами й великими формами рельєфу

2.3. Глибинна будова надр України. Історія формування геотектонічних структур

3.1. Рушійні сили геологічного розвитку

3.2 Історія розвитку земної кори в докембрії

3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. років

Розділ IV. Геологічна будова України

Розділ V. Корисні копалини

5.1. Загальні закономірності

5.2. Класифікація корисних копалин

В С Т У П

Найважливішими завданнями курсу "Фізична географія України" є:

  1. Вивчення природних компонентів та їх взаємодії, утворення природних комплексів;

  2. Оцінка природних компонентів і комплексів, як природних умов життя людини та природних ресурсів для господарства;

  3. Вивчення проблем і завдань охорони та раціонального (розумного) використання природи України і рідного краю.

Методи фізико-географічних досліджень застосовуються при вивченні території України

При дослідженні будь-якого об'єкта - території, природного компоненту, - застосовують певні методи (способи пізнання дійсності).

Є методи географічних досліджень, які використовують вчені для добування нових знань. Їх прикладами є:

  1. Польовий метод (географічних експедицій), у ході яких здійснювався опис природи маловідомих територій або поглиблювалися знання про них.

  2. Сучасні методи детального вивчення природи у межах невеликих територій або на одному й тому ж місці (стаціонарні дослідження), із застосуванням методів фізики, хімії, біології. Стаціонарно досліджують стан погоди на метеорологічних станціях; річковий стік на гідрологічних постах; ґрунти у межах певної ділянки поля.

  3. Дистанційні методи (із застосуванням приладів-датчиків, авіаційної й космічної техніки), що дають змогу вивчати об'єкти і явища на відстані. Так, за допомогою даних, отриманих на основі вивчення космічних і авіаційних фотознімків, складаються топографічні карти, прогнози погоди тощо.

Є також методи обробки вже накопиченої наукою фізико-географічної інформації. Цими методами ви будете користуватися і при вивченні різних тем курсу.

З методом географічного порівняння (наприклад, географічного положення материків, окремих територій за картами атласу) ви вже знайомі. У курсі “Фізична географія України” ви будете порівнювати між собою природні зони, гірські природні країни тощо.

Третій метод - наукового пояснення на основі знання законів природи (загальних - збереження, спрямованості процесів до рівноваги, періодичності їх протікання; конкретних - фізичних, хімічних і біологічних законів). Наприклад, загальний закон періодичності буде застосовуватися при поясненні закономірностей формування різних геологічних структур, рівнин і гір. Закони фізики ми будемо застосовувати при поясненні утворення невеликих форм рельєфу (зсувів, карстових порожнин, западин), циркуляції повітряних мас над територією України тощо.

Четвертий метод – історичний. Його застосування зумовлене тим, що усі тіла й процеси виникають, з часом змінюються й припиняють своє існування (наприклад, змінюється клімат, форми земної поверхні, рослинний покрив).

П’ятий метод - системного аналізу. Виділяють природні системи (наприклад, природні територіальні комплекси), розглядають їх складові частини (наприклад, природні компоненти), аналізують причинно-наслідкові зв’язки між ними. При вивченні курсу ми часто будемо виявляти причинно-наслідкові зв’язки між природними компонентами (давати відповіді на питання: які причини формування клімату, ґрунтів; пояснювати взаємну залежність між ними: як залежить формування ґрунтів від складу гірських порід, рельєфу, рослинності, клімату тощо).

Шостий метод - моделювання. Географія вивчає дуже складні об’єкти-системи. Для розуміння їх суті найкраще складати моделі (наприклад, схеми й картосхеми). До моделювання належить і картографічний метод (створення карт і картосхем різних територій).

Перелічені методи ми часто будемо застосовувати у поєднанні.

Яке практичне значення фізико-географічних знань?

Щоб свідомо вивчати будь-яку науку потрібно розуміти - для чого її необхідно знати?

Найбільше значення фізико-географічних знань світоглядне (вони необхідні вам для розуміння причин і наслідків складних взаємозв’язків у природі, між природою й діяльністю людини). Ці знання мають і практичне значення. Вони використовуються для складання кадастрів природних ресурсів (узагальнених відомостей про них) та наукового обґрунтування їх раціонального використання; раціонального планування території (міст, сільських районів); меліорації земель тощо.

Знання фізико-географічних закономірностей, географічних карт знадобляться кожному. Наприклад, топографічні карти необхідні у туристичному поході. Для водія необхідні знання карт автомобільних доріг, уміння орієнтуватися на місцевості у різних умовах. Менеджерам потрібно знати особливості природних умов і природних ресурсів території для розміщення підприємств із найбільшим прибутком для власника і якнайменшою шкодою для навколишнього середовища й здоров’я людей.

Загальні відомості про територію і кордони. Фізико-географічне положення

Які розміри території України, і яке місце вона займає на картах світу, Євразії і Європи?

Україна розташована у західній частині материка Євразія, в межах частини світу Європи. Відносно географічного центру Європи (пам'ятний знак про його розташування знаходиться біля села Ділове Рахівського району Закарпатської області), Україна розташована в її центральній і південно-східній частинах. Площа України становить 603,7 тис. км2.

Це 5,7% (1/18 частина) від площі Європи і 0,44% (біля 1/225 частини) площі суші. За площею Україна займає 39 місце серед незалежних країн світу і друге місце серед держав Європи (після Росії). Вона на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в

5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії.

Як проходять кордони України?

Загальна протяжність державних кордонів України по суходолу становить біля 5,6 тис. км. Україна межує із 7 країнами: Росією, Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною.

Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 2 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія.

Практичне завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.

Для довідки: Державний кордон України на суходолі й у морі простягається майже на 7 тис. км. Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними). Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. З 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше). Певний прогрес на переговорах намітився тільки в кінці 2007 р.

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на ому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН, і відтоді триває судовий процес.

Особливості фізико-географічного положення України

Фізико-географічне положення - це розташування будь-якої території на Землі відносно інших географічних об'єктів (полюсів, екватора, морів і океанів тощо). Фізико-географічне положення зумовлює особливості природи цієї території.

Про особливості розташування України відносно материка і частин світу ви вже знаєте. Охарактеризуємо інші особливості фізико-географічне положення України згідно плану:

а) Широтне положення (розташування між певними географічними широтами) визначає кількість сонячної енергії, і, - значною мірою, - показники температури повітря. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею в куті падіння сонячних променів на різних широтах. Як правило, чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної радіації.

Крайня північна точка України розташована поблизу села Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області (52°2245 пн. ш.), а крайня південна точка - мис Сарич на півдні Кримського півострова (44°2315 пн. ш.). Україна розташована в середніх широтах (інакше їх називають помірними), у межах помірного природного поясу, природних зон мішаних лісів, лісостепу й степу.

Знайдіть розташування крайніх точок на карті навчального атласу.

б) Положення відносно морів і океанів. Територію України омивають Чорне й Азовське моря. Це внутрішні моря Атлантичного океану. Протяжність берегової лінії морів у межах України понад 2,8 тис. км. Вихід до морів, і далі, – через протоки Босфор, Дарданелли - до Середземного моря, і далі – через Гібралтарську протоку, - до Світового океану має велике значення для торговельних зв’язків України з різними країнами світу.

в) Положення відносно морів і океанів зумовлює, значною мірою, положення відносно до потоків повітряних мас (морських чи континентальних). Набагато більше них впливають потоки повітряних мас з Атлантичного океану. Чим західніше, ближче до цього океану територія - тим клімат вологіший, із м’якшою зимою і прохолоднішим літом; а чим далі на схід - тим клімат більш континентальний (із прохолоднішою зимою і сухішим жарким літом).

г) Довготне положення - це розташування території по географічній довготі, між меридіанами. Крайня західна точка України розташована біля села Соломонове поблизу міста Чоп Закарпатської області (22°0820 сх. д.), а крайня східна - біля села Червона Зірка Міловського району Луганської області (40°1350 сх. д.). Відстань між цими точками - 1316км. (Відстань у градусах визначте самостійно).

г) Відношення до літосферних плит, великих форм рельєфу. Більша частина України розташована в межах великої стійкої Євразійської літосферної плити, якій у рельєфі відповідають рівнини. Лише крайній захід і південь України належать до рухливого поясу літосфери, якому, зокрема, відповідають Кримські й Карпатські гори.

д) У басейнах яких великих річок розташована Україна? (Знайдіть на фізичній карті басейни річок: Дунаю, Дніпра, Дністра).

Оцінка фізико-географічне положення України (його вплив на умови життя й діяльності людей)

Ознайомтеся з. змістом таблиці 1. Вкажіть сприятливі і несприятливі риси положення. Доповніть таблицю оцінками інших особливостей фізико-географічного положення України.

Особливості

Оцінка положення:

Сприятливі риси

Несприятливі риси

1.Розташована у помірних широтах, зонах мішаних лісів, лісостепу, степу

Клімат дозволяє вирощувати основні продовольчі культури

Клімат прохолодний для теплолюбних рослин

2.Відносно віддалена від морів та океанів.

Відносно стійка погода.

Має вихід до морів

Із заходу на схід зростає посушливість клімату

3.Належить переважно до Євразійської тектонічно стійкої літосферної плити. Переважає рівнинний рельєф.

Територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко

Територія відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]