8.3. Відтворювальні комплекси при реабілітації озерних екосистем

Відтворювальні комплекси озер ґрунтуються із-за небезпеки постійного впливу „старіння” озерних екосистем – обміління заплав, їх заболочування, формування сірководневих зон, постійного дефіциту розчиненого у воді кисню в підлідний період та темнового фотосинтезу вищої водяної рослинності у літній період.

З давніх часів використовується цілий ряд допоміжних заходів з метою оздоровлення озер. Серед них: пропуск через озеро свіжої річкової води; сполучення у систему ряду озер з метою міграції риб у місця з більш сприятливим кисневим режимом; створення „фантомних” супутників-озер, як природних нерестовищ; створення на берегах озер штучних каналів-нерестовищ, сполучених з озером.

У сучасний період до вказаних заходів можна додати вселення у міліючі озера риб-меліорантів – білого амура та строкатого товстолоба, а також видалення біомаси вищої водяної рослинності з допомогою косилок та утилізація її на комбікорми для риб та тваринництва, або у як добрива.

Таблиця 8.2

Компенсаційні роботи у басейні річки, включеної

в меліоративну систему

Складові річкової екосистеми	Особливості трансформацій	Необхідний перелік відновлювальних робіт
Якість води	Вплив дренажних вод, висока коліність. вміст іонів Fe2+ , Mn2+, фенольних сполук	Використання у верхів'ях системи „річка-озеро". ..річка-водосховище" для стабілізації якості води за профілем русла
Кормова база	Із-за дрифту та проточ-ності деградована	Використання заплавних озер, дафнієвих ям, літніх польдерів
Температурнийрежим	Запізнілі терміни весняного прогрівання води і нересту риб	Використання літніх польдерів, пропуск весняної повені через заплавні луки, природні пониження рельєфу
Можливість нерестових та зимувальних міграцій	Обмежені греблями	Забезпечення пропуску мігруючої риби до природних місць нересту та зимівлі, формування ЛРД *
Наявність нерестових територій	Відмежовані від русла за рахунок пропуску стоку в бровках берега, трансформовані (розо-рані або деградовані)	Будівництво у руслі підпірних бун, відновлення заплавних луків із забезпеченням умов скочування малька у річкову мережу при спаданні води
Наявність зимувальних ям	Зимувальні ями нівельо­вані при будівництві магістральних каналів - колишніх річкових русел	Створення необхідних площ зимувальних ям в гирлах приток, нижче дюкерів мостових переходів

*ЛРД – локальні рибовідтворювальні ділянки

8.4. Руслово-заплавні рибовідтворювальні комплекси

В умовах затоплення заплави та наявності заплавних озер, з використанням особливостей рельєфу можливе використання руслово-заплавних рибовідтворювальних комплексів (за типом літніх польдерів).

Частина заплави перегороджується земляною дамбою зі шлюзами для випуску підрощеного до однолітки малька. Технологія використання заплавних рибовідтворіовальних комплексів має наступний вигляд.

В літній період стави удобрюють гноєм (з розрахунку 5,0-6,0 ц/га), для розвитку простіших ракоподібних та олігохет, у весняну повінь рівень води обумовлює наповнення заплави, а незначна відсутність течії сприяють швидшому прогріванню води до температури +12÷14°С, при цьому водне середовище багате живим для молодої риби кормом, при спаданні води у заплаві зберігається необхідний рівень води для забезпечення розвитку риби.