8.2. Економічна вартість басейну річки

Економічна вартість басейну річки розраховується за формулою

Р_бас=Р₁ + Р₂+ Р₃+ Р₄+ Р₅+……. Р_n , (8.8)

де Р₁ – вартість землі; Р₂ – вартість луків заплавних; Р₃ – вартість пасовищ; Р₄ – вартість лісу; Р₅ – вартість водних об’єктів; Р₆ – вартість боліт; Р₇ – вартість врожаю сільськогосподарських культур (за зерновими); Р₈ – вартість синтезованого кисню; Р₉ – рекреаційна вартість; Р₁₀ – геологічна вартість за сировинними ресурсами; Р₁₁ – ландшафтна вартість; Р₁₂ – вартість флори і фауни.

Збитки у басейні нараховуються за складовими

З_бас=З₁ + З₂+ З₃+ З₄+ З₅+……. З_n , (8.9)

де З₁ – збитки від зниження вартості землі (дефляція, деградація, зменшення вмісту гумусу); З₂ – збитки від втрати врожаю сільськогосподарських культур; З₃ – збитки від деградації лучної заплави (втрати сіна); З₄ – збитки від деградації лісів (забруднення атмосфери кислими аерозолями та зниження рівня ґрунтового живлення); З₅ – збитки від забруднення водного середовища; З₆ – збитки від втрати акумулюючої здатності боліт та виключення осушених територій від формування клімату; З₇ – збитки від збіднення флори і фауни (рідкісні та лікарські рослини на осушених територіях, зникнення сірого журавля тощо; З₈ – знищення рекреаційної і ландшафтної вартості; З₉ – збитки від зниження рибопродуктивності річкової мережі.

Затрати у басейні порушеної річки можна рахувати тільки за мінімумом коштів на збереження проточності русел, сприятливої для водокористувачів якості води, відтворення умов рекреації, збереження і відтворення умов рибопродуктивності поверхневих вод, тобто

П_затр=П₁ + П₂+ П₃+ П₄+ П₅+……. П_n , (8.10)

де П₁ – затрати на впорядкування прибережних смуг; П₂ – затрати на відновлення природних нерестилищ і зимувальних ям; П₃ – затрати на відновлення звивистості русел або формування множинності межових зон; П₄ – затрати на ліквідацію мілководних ставів та пере заростання водного дзеркала вищою водяною рослинністю; П₅ – затрати на відновлення екосистеми «русло – заплава» (влаштування біоплато на витоці з меліоративної системи; П₆ – затрати на влаштування біоплато на витоці з меліоративної системи; П₇ – затрати на іхтіологічну меліорацію (інтродукція в водне середовище риб-меліорантів – амура білого, товстолоба, піленгаса.

Вихідні дані для розрахунків приймаються за довідковою літературою [39]. Затрати можуть бути нескінченні, відновити до вихідних характеристик річку практично неможливо, оскільки це – природна саморегульована кібернетична система, тому, мета реабілітації – створення комфортних умов при оптимально можливих для флори і фауни, людини, природокористування та високої біопродуктивності водного середовища.

Аналіз фінансових витрат, вартості басейну та стану довкілля показав, що сумарні фінансові витрати та вартість збитків досягають вартості басейну при незмінному стані довкілля та погіршення умов життя.

При існуючій тенденції господарювання склалася кризова економічна ситуація – рівень збитків та необхідних капіталовкладень у якості компенсаційних заходів складає до 60,0-70,0 % загальної вартості басейну (без оцінки вартості геологічних покладів)

Так при сумарній вартості басейну р. Горинь у 13,7 млрд. гривень збитки від недоотримання продукції, забруднень та деградації середовища разом з компенсаційними витратами складають 60,0% (біля 8,0 млрд. гривень). (При помірному поліпшенні стану довкілля).