Техніка безпеки під час роботи із зуботехнічними матеріалами

Сучасна зуботехнічна лабораторія — це виробничий цех, в якому виконують такі процеси: відливку моде­лей, моделювання, штампування, змішування, форму­вання і полімеризацію пластмас, обробку, шліфування, полірування, лиття сплавів металів, паяння, вибілюван­ня, нашарування керамічних та композитних матеріа­лів, їх випалювання і фотополімеризацію, шліфування і фінірування алмазними інструментами та ін.

Шкідливий вплив на організм справляють пари та аерозолі пластмас, кислот, лугів, окремих металів (кад­мій), а також уламки металів, краплі розплавленого ме­талу та воску, фарфоровий, алмазний, скляний та гіп­совий пил.

Так, під час роботи зубного техніка зі скловолокнис­тими заготовками (при виготовленні адгезивних безметалевих незнімних протезів — коронок, мостоподібних протезів) утворюється скляний пил, який потрапляє на шкіру рук і шиї, що може спричинити свербіж, алергійні реакції.

Оптимальні умови праці в зуботехнічних лаборато­ріях регламентуються спеціальними нормами, інструк­ціями та іншими нормативними документами.

У кожному технологічному приміщенні повинні бути інструкції з техніки безпеки. З ними слід ознайомити всіх осіб, які беруть участь у виробництві. Проведен­ня інструктажу фіксують у журналі з техніки безпеки. Знання правил техніки безпеки перевіряють 2 рази на рік.

Засоби захисту, які застосовуються в зуботехнічних лабораторіях, поділяють на загальні (природна та штуч­на вентиляція) та індивідуальні (спецодяг, захисні оку­ляри, респіратори, рукавиці).

Зуботехнічна лабораторія оснащується устаткуван­ням відповідно до гігієнічних норм, що забезпечує ви­соку продуктивність праці.

Загальні засоби захисту. Придатність приміщення для розміщення зуботехнічної лабораторії визначають місцеві органи Державної санітарної інспекції,

Плануючи розміщення виробничих приміщень лабо­раторії, необхідно врахувати такі вимоги:

1. Площа приміщення на одного працівника має стано­вити 4 — 4,2 м², об'єм — 13 м³, висота стелі — 3,2 м.

2. Ширина проходів (вільних від устаткування) повин­на становити 1,5 м.

3. Виробничі приміщення повинні бути добре освітле­ними природним світлом. Відношення заскленої пло­щі вікон до площі підлоги (світловийкоефіцієнт) має становити не менше ніж 0,2. На робочі місця світло повинно падати спереду або зліва від праців­ника. Поряд із природним освітленням у виробни­чих приміщеннях застосовують електричне (загальне і місцеве).

4. В основному приміщенні стіни повинні бути гладень­кими, світлого кольору. На підлогу кладуть кахель або лінолеум.

У приміщеннях зуботехнічної лабораторії необхідно контролювати вміст шкідливих речовин (у робочій зо­ні), їх концентрація не повинна перевищувати гранич­но допустиму. Така концентрація речовин у повітрі ро­бочої зони при щоденній роботі протягом 8 год за весь робочий стаж не спричинює в працівника захворювань або змін стану здоров'я (табл. 1).

Приміщення лабораторії, де працюють із хімічно активними, легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами, оснащуються спеціальними системами вентиляції та витяжними шафами (окремо для кожного при­міщення). В основному приміщенні на робочому місці зубного техніка, біля шліфдвигуна встановлюють пило­вловлювач, який з'єднаний із загальною витяжною вен­тиляцією. Природна вентиляція приміщень зуботехнічної лабораторії здійснюється за допомогою кватирок, фрамуг, вікон, дверей (із розрахунку п'ятиразового об­міну повітря в приміщенні протягом 1 год). Штучна вен­тиляція здійснюється вентиляторами і кондиціонерами в контрольованому режимі. Розрізняють загальну штучну вентиляцію, яка забезпечує обмін повітря в цілому приміщенні, і місцеву, яка видаляє шкідливі речовини (пар, пил, аерозоль) з місця їх утворення. За функцією розрізняють припливну і витяжну вентиляцію. Приплив­на вентиляція подає повітря в приміщення, а витяжна видаляє його. В основному приміщенні найчастіше ви­користовують витяжну вентиляцію з природним при­пливом повітря, але може застосовуватись і штучна припливна вентиляція.

Приміщення, в яких виконують гіпсування, форму­вання, полімеризацію, полірування та лиття, оснащують тільки витяжною вентиляцією, окремо від вентиляції основного приміщення.

Умови праці (температура, відносна вологість і швид­кість руху повітря) зубних техніків повинні відповіда­ти гігієнічним нормам (табл. 2). У цих нормах урахо­вані пори року і важкість роботи (важка, середньої важ­кості, легка). За тепловими показниками на робочих місцях розрізняють виробничі приміщення з незначни­ми (до 83,7 кДж/1 м³ за 1 год) і значними надлишка­ми тепла (понад 83,7 кДж/1 м³ за 1 год). Основне при­міщення лабораторії відносять до категорій приміщень із незначними надлишками явного тепла, а полімеризаційну і ливарню — до приміщень зі значним його над­лишком.

До шкідливих факторів у зуботехнічному вироб­ництві відносять також шум, рівень якого в різних при­міщеннях неоднаковий. Шум виникає під час роботи устаткування, апаратури, механізмів. Він супроводжує виробничі процеси (кування, штампування та ін.). До­пустимі рівні звуку встановлено з урахуванням середньометричних частот октавних смуг (у герцах), трива­лості дії шуму, місцезнаходження працівника. У лабора­торних приміщеннях допустимий рівень шуму становить 75 дБ, а на робочих місцях — 85 дБ. Для зменшення шкідливого впливу шуму застосовують індивідуальні за­соби захисту (навушники та ін.).

Таблиця 1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких речовин у повітрі робочої зони

Речовина	гдк, мг/м3	Агрегатний стан
Ацетон	20	Аерозоль
Бензин паливний	100	Пари
Ортоборатна кислота	10	Пари й аерозоль
Оксид вуглецю	20	Пари
Оксид кадмію	0,1	Аерозоль
Сульфатна кислота (сульфатний ангідрид)	1	Аерозоль
Хлоридна кислота	5	Пари
Кобальт металевий і оксид кобальту	0,5	Аерозоль
Луги (розчин у перерахунку на NaOH)	0,5	Аерозоль
Метиловий ефір акрилової кислоти	20	Пари
Нікель	0,5	Аерозоль
Свинець і його неорганічні сполуки	0,01	Аерозоль

Примітка: відомості про Інші речовини та в спеціальних довідниках із техніки безпеки.

Таблиця 2. Допустимі температура, відносна вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях для виконання легкої роботи

Вироб­ниче примі­щення	Пора року	На постійних робочих місцях			Темпе­ратура повітря поза ро­бочими місцями, °С
		Темпе­ратура повітря, °С	і Віднос­на воло­гість, %	Швид­кість РУХУ повітря, м/с
3 не­знач­ним над­лиш­ком явного тепла	Холод­на і пере­хідна	17-22	До 75	До 0,3	15-20
	Тепла	До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 0	Див. приміт-ку 2	До 0,5	До С + 3
Зі знач-1 ним над­лиш­ком явного телла	Холод- і на і пере­хідна	17-24	До 75	До 0,5	15-26
	Тепла	До С + 3, але не біль­ше ніж 28 (див. при­мітку 1)	Див. приміт­ку 2	До 0,7	До С + 3

Примітки:

1. С - середня температура зовнішнього повітря о 13 год у найтепліший місяць року.

2-У теплу пору року за температури повітря 28 °С його відносна вологість не повинна перевищувати 55% , а за температури 26 24 і^С- відповідно 60, 65 і 75%. інструкціях, Виконання цих інструкцій контролює ке­рівник установи, або особа, відповідальна за техніку безпеки.

Основні вимоги техніки безпеки такі:

1. Виконувати роботу на встановленому обладнанні можна тільки з дозволу особи, відповідальної за тех­ніку безпеки.

2. Устаткування, яке використовується, повинно бути справним.

3. Робочі столи і верстаки повинні бути встановлені на висоті, зручній для роботи, а також надійно закріп­лені на підлозі.

4. Деталі, які обробляються, та інструменти не повин­ні захаращувати робочу поверхню столу.

5. Устаткування, яке виділяє під час роботи багато пи­лу, необхідно встановлювати в окремому приміщенні (з вентиляцією і пиловловлювачем на кожному ро­бочому місці).

6. Робочі місця для робіт з абразивним інструментом обладнуються відповідно до Державного стандарту (ДГСТ-38 —81), де наведено вимоги до абразивних інструментів і правила роботи з ними. Шліфувальні круги повинні бути добре відцентрованими, без виї­мок на поверхні. Деталі треба надійно зафіксувати. Пил та стружки повинні уловлюватися пиловловлю­вачами.

7. Операції паяння, випалювання деталей слід викону­вати у витяжній шафі з витяжною вентиляцією.

8. Легкозаймисті матеріали (бензин, спирт та ін.) тре­ба зберігати в спеціальних приміщеннях, оснащених вогнегасниками (за узгодженням із пожежною охо­роною).

9. Персонал зуботехнічних лабораторій повинен мати спецодяг та індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, респіратори, рукавички).

Для безпечного обслуговування високочастотних ли­варних печей розроблено спеціальні інструкції з техніки безпеки. Адміністрація повинна здійснювати суворий контроль за дотриманням персоналом правил техніки безпеки.

До початку роботи з керамічними масами і фотополімерами необхідно провести інструктаж із техніки безпеки.

Під час роботи з фотополімеризаторами необхід­но користуватися захисними екранами: оранжевими чи червоними — при ультрафіолетовому випромінюванні, синьо-зеленими — при інфрачервоному. Необхідно за­безпечити світлогерметичність корпусу випромінювача фотополімерних ламп. У приміщенні, де виконуються такі роботи, повинні бути індивідуальні засоби захисту (захисні окуляри, маски, респіратори), витяжна венти­ляція, а також інструкції з техніки безпеки.

Кислоти й луги слід зберігати в окремих приміщен­нях на спеціально відведених місцях. Під час їх розфа­сування (переливання) застосовують індивідуальні за­соби захисту (захисні окуляри, гумові рукавички, фар­тухи). При виготовленні розчинів із кислот і лугів не можна лити воду в посудину з концентрованою кис­лотою (особливо сульфатною). Кислоту слід повільно (малими порціями) додавати до води. Розчинення кон­центрованої сульфатної кислоти у воді — це екзотерміч­на реакція, тому вливання води в кислоту може спри­чинити розбризкування кислоти.

При використанні бензину та ефіру треба бути дуже обережним із вогнем, оскільки можливий вибух їх парів у повітрі. Особливо уважним треба бути під час роботи з розплавленими сплавами металів (загроза виникнення опіків), відкритим полум'ям (можливість виникнення пожежі, опіків шкіри), керамічними масами і фотополімерами (можливі ушкодження очей, шкіри, дихаль­них шляхів). Зубний технік у разі необхідності пови­нен уміти надати потерпілому першу медичну допомогу. Термічні опіки. Розрізняють 4 ступені опіку:

I — виникають біль, почервоніння і набряк шкіри;

II — виникає сильний біль, інтенсивне почервоніння шкіри з відшаруванням епітелію і утворенням пухирів, наповнених прозорою або трохи каламутною рідиною;

III — змертвіння всіх шарів шкіри, утворюється щільний струп;

IV — обвуглювання, що виникає при дії на тканини дуже високої температури (полум'я, розплавлений ме­тал). Ушкоджуються шкіра, м'язи й інші тканини.

Перша допомога. Негайно припинити дію висо­кої температури, евакуювати потерпілого з приміщення, зняти з поверхні тіла тліючий одяг. Якщо одяг прилип до шкіри, його слід обрізати навколо ділянки опіку, швидко накласти суху асептичну пов'язку. За необхід­ності (опіки II, III і IV ступеня) застосовують проти­шокові засоби, уводять анальгетики. Проводять транс­портну іммобілізацію і госпіталізують потерпілого.

Хімічні опіки виникають при дії концентрованих кислот (сульфатної, хлоридної та ін.) і лугів. Глибина і важкість ушкодження залежать від виду і концентра­ції хімічної речовини, тривалості її дії.

Під дією концентрованих кислот на шкірі та слизо­вих оболонках швидко утворюється сухий темно-ко­ричневий або чорний, чітко відмежований струп, а під дією концентрованих лугів — мокрий сірий струп без чітких країв.

Перша допомога залежить від виду хімічної ре­човини. При опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) ділянку шкіри необхідно протягом 15 — 20 хв промивати струменем холодної води, Сульфатна кис­лота при взаємодії з водою виділяє тепло, що може по­силити опік. Добрий ефект дає обмивання розчинами лугів, мильною водою, 3% розчином натрію гідрокар­бонату (1 чайна ложка на склянку води). При опіках лугами ділянку опіку необхідно добре промити стру­менем холодної води, а потім обробити 2% розчином оцтової або лимонної кислоти (лимонним соком). Потім потрібно накласти асептичну пов'язку, або пов'язку, змочену розчином, які обробляли опік.

Ушкодження електрострумом. Слід негайно припинити дію електричного струму. Ділянку ушкоджен­ня слід обробити так само, як при термічних опіках. Потім треба накласти асептичну пов'язку.

При ушкодженнях з легкими загальними явищами (короткочасна непритомність, головний біль) треба на­дати потерпілому горизонтальне положення, дати боле­заспокійливі (амідопірин — 0,25 г, анальгін — 0,25 г) та заспокійливі засоби (настойка валеріани), доставити потерпілого в стаціонар. Загальний стан потерпілого в подальшому може значно погіршитися. Тому всіх потер­пілих з електротравмою необхідно госпіталізувати.

У важких випадках (розлади чи припинення дихан­ня, зупинка серця) слід негайно провести штучне дихан­ня і зовнішній масаж серця (па 16 — 20 вдихів 5 — 6 на­тискувань на ділянку серця).

Ушкодження очей, шкіри та дихальних шля­хів ультрафіолетовим випромінюванням. Пер­ша допомога. Очі необхідно промити проточною во­дою протягом 1 хв. Потім слід звернутися до офталь­молога.

Ушкоджену (забруднену) ділянку шкіри слід вими­ти водою з милом. У разі подразнення шкіри необхідно звернутися до дерматолога.

У разі вдихання фарфорового пилу потерпілого тре­ба винести на свіже повітря. За необхідності застосову­ють кисневу подушку. Потім слід звернутися до пульмонолога.

Для запобігання інфекційним хворобам при вигото­вленні ортопедичних конструкцій необхідно дотримува­тися правил антисептики. Після виведення відбитків із ротової порожнини пацієнта їх треба вимити у проточ­ній воді, висушити, обробити антисептиками. Відбитки поміщають у 0,5% розчин натрію гіпохлориту (на 20 хв), 4 — 6% розчин пероксиду водню (на 10—15 хв) та ін. Готові протези спочатку промивають у розчині мийних засобів, а потім дезінфікують, занурюючи в етиловий спирт, ефір та інші розчини.

Запитання для самопідготовки

1. Що таке техніка безпеки?

2. Шкідливі фактори зубопротезного виробництва.

3. Назвіть засоби захисту персоналу зуботехнічної ла­бораторії. Наведіть приклади їх застосування.

4. Вимоги до виробничих приміщень зуботехнічної ла­бораторії.

5. З якими шкідливими речовинами працює зубний тех­нік під час виготовлення ортопедичних конструкцій?

6. Що таке гранично допустима концентрація шкідли­вих речовин у повітрі робочої зони?

7. Види вентиляції в різних приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

8. Допустимі температура, вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії.

9. Які захисні засоби застосовують під час термічної обробки металів, паяння і вибілювання?

6. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих фак­торів у різних виробничих приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

7. Основні вимоги техніки безпеки до оснащення ро­бочого місця зубного техніка.

8. Техніка безпеки під час роботи з легкозаймистими речовинами, кислотами, лугами, пилоподібними ма­теріалами, бензином.

9. Протипожежні заходи в приміщеннях зуботехніч­ної лабораторії.

10. Які нещасні випадки можливі під час роботи в зуботехнічній лабораторії?

11. Перша допомога при термічних і хімічних опіках.

12. Перша допомога при ураженні електрострумом, вди­ханні керамічного пилу.

13. Антисептична обробка відбитків і готових ортопе­дичних конструкцій.