Тести для контролю знань

1. Розділом якої науки є зуботехнічне матеріалознавство:

а) терапевтичної стоматології;

б) геології;

в) загальної медицини;

г) металургії;

д) матеріалознавства?

2. Що вивчає зуботехнічне матеріалознавство:

а) будову і застосування металів;

б) фізико-хімічні властивості пластмас і кераміки;

в) будову і властивості зуботехнічних матеріалів;

г) зв'язок між структурою і властивостями зуботех­нічних матеріалів;

д) будову, властивості й зміни зуботехнічних матері­алів на різних технологічних етапах виготовлення зубних протезів?

3. На що слід звернути особливу увагу при вивченні зуботехнічних матеріалів:

а) на естетичні якості й вартість;

б) на технологічні властивості й колір;

в) на властивості, що визначають процес виготовлен­ня зубного протеза, і їх вплив на організм людини;

г) на технологічні властивості й естетичні якості;

д) на вплив зуботехнічних матеріалів на ротову по­рожнину, а також на їх колір і вартість?

4. Класифікація зуботехнічних матеріалів за призна­ченням:

а) конструкційні, благородні й допоміжні метали; в) благородні й неблагородні метали, основні пласт­маси;

в) конструкційні, клінічні й допоміжні матеріали;

г) клінічні, формувальні й відбиткові матеріали;

д) моделювальні та основні матеріали, флюси.

5. Конструкційні матеріали, що застосовують в ортопе­дичній стоматології, поділяють за властивостями:

а) на метали та їх сплави, металоїди, відбиткові ма­теріали;

б) на сплави металів, пластмаси, керамічні матеріали та ін.;

в) на неметалеві суміші, цементи, металоїди та ін.;

г) на пластмаси, фарфор, відбиткові та ін.;

д) на ситали, металоїди, керамічні матеріали та ін.

6. Участь зубного техніка в лікуванні хворого:

а) безпосередня;

б) виконання розпоряджень лікаря;

в) якісне виготовлення ортопедичних конструкцій;

г) безпосереднє виконання розпоряджень лікаря.

7. Для чого застосовують конструкційні матеріали:

а) для одержання відбитків, виготовлення коронок, протезів і моделей;

б) для виготовлення протезів і апаратів, для паяння і вибілювання;

в) для виготовлення апаратів, вкладок, базисів, вог­нетривких моделей;

г) для виготовлення протезів, апаратів, шин, імплан­татів;

д) для виготовлення імплантатів, моделей, вкладок і базисів?

8. Застосування клінічних матеріалів:

а) фіксація протезів і апаратів, виготовлення шин і моделей, лагодження протезів;

б) виготовлення шин, одержання відбитків, паяння, вибілювання;

в) лагодження (реставрація) протезів, виготовлення опок і моделей;

г) реставрація і виготовлення протезів, паяння, мо­делювання;

д) виготовлення шин, протезів, опок і моделей, вибі­лювання.

9. Застосування допоміжних матеріалів:

а) паяння, одержання відбитків, виготовлення моде­лей, вкладок, коронок;

б) виготовлення комбінованих моделей і апаратів, ви­білювання, фіксація протезів;

в) одержання відбитків, виготовлення моделей, паян­ня, вибілювання, виготовлення ливарних форм, моделювання, обробка протезів;

г) вибілювання, виготовлення шин, протезів, ливар­них форм, обробка протезів;

д) реставрація і виготовлення протезів, виготовлення ливарних форм, вибілювання.

10. Ортопедичні конструкції виготовляють:

а) із пластмас, сплавів металів, гіпсу, ситалів, фор­мувальних мас;

б) зі сплавів металів, пластмас, фарфору, ситалів;

в) із фарфору, "Стенсу", сплавів металів, ситалів;

г) із ситалів, пластмас, сплавів металів, воску;

д) із металів, термопластичних мас, кераміки, полі­мерів.

11. На яких засадах надається населенню зубопротезна допомога:

а) безкоштовно;

б) за перерахуванням;

в) за рахунок бюджету установи;

г) платна допомога;

д) за рахунок самооплатності установи?

12. Постійний контроль за використанням зуботехнічних матеріалів та їх облік потрібний:

а) для складання бухгалтерського звіту;

б) для планування прибутків і витрат установи;

в) для своєчасного отримання кредитів;

г) для відшкодування витрат на зарплату;

д) для закупівлі нових матеріалів.

13. Списання витрачених зубним техніком матеріалів здійснюється:

а) за усним звітом зубного техніка завідуючому зу­бопротезною лабораторією;

б) за письмовим звітом старшого зубного техніка за півроку;

в) за нормами витрат зубопротезних матеріалів на виготовлення протезів;

г) за фактичними витратами матеріалів зубним тех­ніком;

д) за запланованими витратами матеріалів для ви­готовлення протезів.

14. Як звітує зубний технік про виконання роботи:

а) щомісяця складає письмовий звіт про виконання роботи;

б) поквартально складає письмовий звіт;

в) усно звітує старшому зубному техніку (щотиж­ня);

г) складає місячний звіт за даними записів старшо­го зубного техніка;

д) складає щотижневий звіт за записами головної медичної сестри?

15. Допустимий відсоток втрат золота і срібно-паладієвого сплаву (СПС) при виготовленні зубних про­тезів:

а) золота - 8%, СПС - 5% ;

б) золота - 7%, СПС - 6% ;

в) золота - 6%, СПС - 8% ;

г) золота - 5%, СПС - 7% ;

д) золота - 4%, СПС - 9%.

16. Як відшкодовується перевитрата зуботехнічних ма­теріалів (брак, нераціональне використання):

а) за рахунок установи;

б) списання на збитки установи;

в) за рахунок усіх працівників зубопротезної лабо­раторії;

г) за рахунок винних осіб;

д) за рахунок адміністрації?

17. Шкідливі речовини та фактори зуботехнічного ви­робництва:

а) пил, пари, бризки металу, уламки інструмента;

б) температура, уламки інструмента, пари, кислоти;

в) запахи, світло, пил, мономер, волога;

г) світло, пил, пари, бризки металів, запахи;

д) світло, запахи, аерозолі, волога, пари.

18. Для запобігання впливу на організм шкідливих фак­торів застосовують:

а) інструкції з техніки безпеки, загальні й індиві­дуальні засоби захисту;

б) загальні й профілактичні засоби захисту, прави­ла внутрішнього розпорядку;

в) плакати, інструкції;

г) колективні засоби захисту, інструкції, плакати;

д) індивідуальні засоби захисту, інструкції.

19. Загальні засоби захисту працівників зуботехнічних лабораторій від виробничих шкідливостей:

а) достатня площа приміщення, об'єм приміщення на 1 працівника - 8м³;

б) мінімальна площа приміщення, об'єм приміщен­ня на 1 працівника — 10 м³, місцева припливна вентиляція;

в) площа основного приміщення на 1 працівника — 4— 4,5 м², об'єм — 13 м³, загальна припливна і загальна витяжна вентиляція, місцева витяжна вентиляція;

г) загальна припливна і місцева витяжна венти­ляція, площа основного приміщення — 6 м², об'єм — 8 м³;

д) площа основного приміщення на 1 працівника — З м², об'єм — 12 м³, місцева припливна і загаль­ на витяжна вентиляція.

20. Індивідуальні засоби захисту працівників зуботех­нічних лабораторій:

а) звичайний одяг, рукавички, ковпак, рушник, тем­ні окуляри, бинт;

б) рукавички, полегшений одяг, звичайні окуляри, марлева маска, гумові чоботи;

в) респіратор, гумові рукавички, рушник, сині оку­ляри;

г) спеціальний одяг, звичайні окуляри, рукавички, респіратор;

д) ковпак, рушник, марлева маска, сині окуляри.

21. Мінімальна висота приміщень лабораторії і ширина проходів, вільних від устаткування:

а) 2,7 м - 1,0 м;

б) 2,8 м - 1,8 м;

в) 3,2 м — 1,5 м;

г) 3,5 м — 2 м;

д) 2,9 м - 1,2 м.

22. Світловий коефіцієнт на робочому місці зубного техніка і напрямок падіння світлових променів:

а) 0,5 — зліва і знизу;

б) 0,4 — справа і знизу;

в) 0,2 — зверху і зліва;

г) 0,1 — справа і зверху;

д) 1,0 — знизу і зверху.

23. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна бути:

а) мінімальною;

б) оптимальною;

в) вище гранично допустимих;

г) гранично ненормованими;

д) не вищою за гранично допустиму.

24. Які системи вентиляції застосовують у приміщен­нях, де працюють із хімічно активними, легкозай­ мистими та вибухонебезпечними речовинами:

а) загальна припливна вентиляція для всіх примі­щень, місцева витяжна — на робочих місцях;

б) окремі витяжні вентиляції в кожному приміщен­ні й витяжні шафи па робочих місцях;

в) загальна витяжна вентиляція;

г) природна вентиляція приміщень із витяжними шафами на робочих місцях;

д) загальна припливно-витяжна вентиляція?

25. Які індивідуальні засоби захисту застосовують під час розфасовування мінеральних кислот:

а) прості окуляри, гумові рукавички, фартух, чоботи;

б) прості рукавички, окуляри, халат, ковпак;

в) темні окуляри, гумові рукавички, фартух, чобо­ти, халат;

г) гумові рукавички, чоботи, фартух, ковпак;

д) звичайний фартух, рукавички, окуляри, халат?

26. Де проводять паяння і випалювання деталей:

а) в основному приміщенні, на робочому столі зуб­ного техніка;

б) у приміщенні для паяння, на звичайному робо­чому столі;

в) у паяльній кімнаті, на столі з вогнетривким по­криттям, у витяжній шафі;

г) у гіпсувальній, на столі з вогнетривким покриттям;

д) у полімеризаційній, у витяжній шафі?

27. Яких навантажень зазнають протези в ротовій по­рожнині:

а) незначних, постійних, одноразових, в одному на­прямку;

б) значних, постійних, багаторазових, у поперечно­му напрямку;

в) середніх, перемінних, у сагітальному напрямку, багаторазових;

г) великих, багаторазових, у різних напрямках, пе­ремінних;

д) багаторазових, великих, постійних, у вертикаль­ному напрямку?

28. Що відбувається з матеріалом протеза під дією жу­вального тиску:

а) не змінюється;

б) руйнується;

в) стає міцнішим;

г) стає менш міцним;

д) стирається?

29. Від чого залежить стирання зубних протезів:

а) від твердості матеріалу;

б) від еластичності матеріалу;

в) від стійкості матеріалу до корозії;

г) від деформаційної пружності;

д) від залишкової деформації?

30. Твердість матеріалів для протезів у стоматології по­рівнюють:

а) із твердістю нержавіючої сталі;

б) із твердістю золотих сплавів;

в) із твердістю дентину та емалі;

г) із твердістю сталі й дентину;

д) із твердістю кістки.

31. Основні вимоги до конструкційних матеріалів для зубних протезів:

а) стійкість до силових навантажень під час жуван­ня, біологічна інертність, низькі технологічні влас­тивості;

б) біологічна інертність у ротовій порожнині, висока вартість;

в) стійкість до силових навантажень під час жуван­ня, високі технологічні властивості, біологічна інертність;

г) низька вартість, стійкість до силових наванта­жень під час жування, низькі технологічні влас­тивості;

д) біологічна інертність, високі технологічні влас­тивості, невелика стійкість до силових наванта­жень під час жування.

32. Вплив середовища ротової порожнини на матеріал протеза:

а) не впливає;

б) окиснення, набухання, підвищення міцності, змі­на кольору;

в) зниження міцності, набухання, відновлення, по­силення кольору;

г) стабілізація міцності, стирання, окиснення, зви­чайна корозія;

д) набухання, електрохімічна корозія, поглинання води, зміна кольору.

33. Наслідки користування протезами, виготовленими з різних за хімічними властивостями матеріалів:

а) виникнення мікрострумів, утворення нейтральних речовин;

б) утворення шкідливих речовин, корозія матеріа­лів, поява мікрострумів;

в) підвищення міцності протезів;

г) зменшення слиновиділення;

д) посилення слиновиділення, утворення нейтраль­них речовин.

34. Під час жування їжі на зубний протез діють сили;

а) до 50 кг;

б) до 80 кг;

в) до 90 кг;

г) до 100 кг;

д) до 130 кг.

35. Природні зуби з неушкодженою емаллю на жуваль­ній поверхні більше стираються від жувального кон­такту:

а) із фарфоровими зубами;

б) зі штучними зубами, виготовленими зі сплавів металів;

в) із зубами з нержавіючої сталі;

г) із зубами з кераміки;

д) із пластмасовими зубами.

36. Природні зуби з ушкодженою емаллю на жувальній поверхні менше стираються від жувального контакту:

а) із фарфоровими зубами;

б) із зубами зі сплаву КХС;

в) із зубами з нержавіючої сталі;

г) із зубами з кераміки;

д) із пластмасовими зубами.

37. Основні властивості конструкційних матеріалів, що мають вирішальне значення при їх застосуванні:

а) твердість, густина, міцність, коефіцієнт термічно­го розширення, зовнішній вигляд, хімічна інерт­ність, технологічність;

б) густина, коефіцієнт термічного розширення, вар­тість, біологічна інертність, внутрішня структура;

в) міцність, твердість, коефіцієнт термічного роз­ширення, біологічна і хімічна інертність, техно­логічність;

г) зовнішній вигляд, густина, твердість, внутрішня структура, біологічна і хімічна інертність;

д) коефіцієнт лінійного розширення, міцність, тех­нологічність, густина, біологічна інертність.

38. Що таке густина матеріалу:

а) його маса;

б) його вага;

в) відношення ваги матеріалу до його маси;

г) відношення об'єму тіла до його маси;

д) відношення маси тіла до його об'єму?

39. Щоб визначити необхідну кількість металу для від­ливки виробу за його восковою копією, потрібно:

а) помножити вагу воску деталі на густину металу і поділити на густину воску;

б) помножити вагу воску на його густину і поділи­ти на густину металу;

в) поділити густину металу на густину воску;

г) скласти відношення ваги воску до густини металу;

д) скласти густини воску і металу.

40. В якому агрегатному стані застосовується більшість зуботехнічних матеріалів:

а) аерозольному;

б) твердому;

в) рідкому;

г) пароподібному;

д) змішаному?

41. Як змінюється об'єм матеріалу під час його кипіння (пароутворення):

а) змінюється незначно;

б) зменшується;

в) значно збільшується;

г) спочатку зменшується, а потім збільшується;

д) залишається постійним?

42. Яке значення має теплопровідність матеріалу про­теза (для пацієнта):

а) можливі термічні подразнення та ушкодження тканин протезного поля;

б) можливі подразнення епітелію слизової оболон­ки, порушення смаку;

в) можливі подразнення зуба під протезом, пору­шення больової чутливості;

г) можливі порушення смаку і чутливості емалі зуба;

д) не має значення.

43. Коефіцієнт теплового розширення матеріалу, який застосовується в зубопротезуванні, повинен:

а) бути більшим від коефіцієнта теплового розши­рення слизової оболонки;

б) дорівнювати коефіцієнту розширення тканин зуба;

в) бути значно меншим від коефіцієнта розширен­ня тканин зуба;

г) бути значно більшим від коефіцієнта розширен­ня тканин зуба;

д) дорівнювати коефіцієнту теплового розширення слизової оболонки.

44. Які механічні властивості зуботехнічних матеріалів повинен знати зубний технік:

а) міцність, твердість, температуру плавлення, пруж­ність, пластичність, в'язкість, утому;

б) твердість, температуру плавлення і кипіння, уто­му, в'язкість, пластичність;

в) міцність, твердість, температуру кипіння, плас­тичність, пружність, технологічність;

г) твердість, міцність, пружність, пластичність, в'яз­кість, утому;

д) утому, температуру кипіння і плавлення, міцність, твердість, пружність, пластичність?

45. Заходи для підвищення міцності матеріалу:

а) дотримання режиму механічної і термічної об­робки, уведення до складу сплаву суміші зміц­нювальних компонентів;

б) режим механічної обробки не має значення, уве­дення до складу сплаву суміші зміцнювальних компонентів;

в) уведення до складу суміші компонентів, що зни­жують температуру плавлення; дотримання ре­жиму механічної обробки;

г) дотримання режиму термічної обробки, уведен­ня до складу матеріалу компонентів, що підви­щують температуру плавлення;

д) дотримання режиму хімічної обробки, уведення до складу матеріалу легуючих речовин.

46. Які процеси, обумовлені хімічними властивостями матеріалів, можуть виникати в ротовій порожнині:

а) корозія, гальванізм, слиновиділення;

б) електролітична дисоціація, гальванізм, розчинен­ня металу протезів, корозія, поява металевого присмаку, подразнення слизової оболонки;

в) корозія, сухість слизової оболонки, відновлення металу протезів;

г) гальванізм, розчинення металу протезів, елект­ролітична дисоціація;

д) електролітична дисоціація, сухість слизової обо­лонки, відновлення металу протезів, гальванізм?

47. Основні види корозії металевих сплавів:

а) механічна, хімічна, газова, місцева, кристалічна;

б) електрохімічна, газова, фізична, загальна, міс­цева, міжкристалічна;

в) хімічна, механічна, газова» місцева, вибірна, надкристалічна;

г) газова, хімічна, електрохімічна» рівномірна, міс­цева, міжкристалічна;

д) фізична, електрохімічна, газова, вибірна, загаль­на, кристалічна.

48. Що таке відбиток:

а) негативне відображення протезного ложа і при­леглих тканин;

б) часткове відображення дефекту зубного ряду;

в) позитивне відображення протезного ложа;

г) позитивне відображення тканин, прилеглих до протезного ложа;

д) повне відображення зубів, розміщених поряд із дефектом зубного ряду?

49. Класифікація відбиткових мас за станом матеріалу після твердіння:

а) твердокристалічні, термопластичні, термостійкі;

б) термопластичні, еластичні, термостійкі;

в) еластичні, тверді, твердокристалічні;

г) твердокристалічні, еластичні, термопластичні;

д) термостійкі, термопластичні, еластичні.

50. До якої групи відбиткових матеріалів відносять гіпс:

а) термопластичних;

б) термостійких;

в) еластичних;

г) твердокристалічних;

д) твердих?

51. Твердіння гіпсу прискорюють:

а) хлориди і сульфати калію і натрію, дрібнодисперсність порошку, температура понад 50 °С, швидке замішування;

б) сульфати і хлориди калію і натрію, дрібнодисперсність порошку, температура 37 °С, рівномір­ не замішування;

в) великодисперсність порошку, хлорид натрію, тем­пература понад 50 °С, повільне замішування;

г) сульфат калію, дрібнодисперсність порошку, тем­пература до 18 °С, швидке замішування;

д) хлорид калію, дрібнодисперсність порошку, тем­пература 40 °С, повільне замішування.

52. Твердіння гіпсу вповільнюють:

а) ретельне замішування, бура, столярний клей, ні­трид калію, температура ЗО— 37 °С;

б) бура, етиловий спирт, цукор, столярний клей, температура до 10 °С;

в) хлорид калію, етиловий спирт, швидке замішу­вання, температура 60 °С;

г) цукор, бура, дрібнодисперсність порошку, ре­тельне замішування, температура 40 °С;

д) етиловий спирт, сульфат натрію, бура, повільне замішування.

53. До якої групи відносять відбиткові матеріали "Дентол" і "Репін":

а) термопластичних;

б) еластичних;

в) термостійких;

г) твердокристалічних;

д) м'яких?

54. До якої групи відбиткових матеріалів відносять "Гелій":

а) твердих;

б) еластичних;

в) твердокристалічних;

г) термопластичних;

д) термостійких?

55. До якої групи відбиткових матеріалів відносять "Стомальгін":

а) термопластичних;

б) м'яких;

в) термокристалічних;

г) термостійких;

д) еластичних?

56. До еластичних відбиткових матеріалів відносять:

а) "Дентол", "Дентафоль", "Стомальгін", "Сіеласт", "Силіт", "Тіодент";

б) "Стомальгін", "Сіеласт", "Тіодент", "Упен", "Кромопан", "Гелін";

в) "Стене", "Упен", "Тіодент", "Силіт", "Репін", "Стомальгін";

г) "Сіеласт", "Стомальгін", "Акродент", "Кромапан", "Стомапласт", "Упен";

д) "Стомапласт", "Силіт", "Стомальгін", "Гелін", "Репін", "Тіодент", "Кромапан".

57. До термопластичних відбиткових матеріалів від­носять:

а) "Акродент", "Дентафоль", "Стене", масу Керра, термопластичні маси № 1 — № 4, "Стомапласт";

б) масу Керра, "Дентафоль", "Акродент", "Стомаль­гін", термопластичні маси № 1 — № 4, "Ортокор";

в) "Стене", "Дентафоль", "Дентол", "Акродент", "Стомапласт", масу Керра, "Ортокор";

г) "Стомапласт", "Стене", термопластичні маси № 1 - № 4, "Дентафоль", "Акродент", "Сіе­ласт", "Репін";

д) "Сіеласт", "Дентол", "Стене", "Стомапласт", "Акродент", "Дентафоль", "Ортокор".

58. Термопластичні відбиткові маси використовують для зняття відбитків:

а) за наявності одиничних зубів;

б) при часткових дефектах зубних рядів, вираже­ному нахилі зубів;

в) при виготовленні вкладок, півкоронок і штифто­вих зубів, при беззубих щелепах;

г) за наявності рухливих зубів при пародонтозі;

д) в усіх випадках.

59. Що таке модель:

а) часткове негативне відображення рельєфу про­тезного ложа;

б) позитивне відображення рельєфу протезного ло­жа і прилеглих тканин;

в) повне відображення зубів, розміщених поряд з дефектом зубного ряду;

г) позитивне відображення рельєфу тканин, приле­глих до протезного ложа;

д) негативне відображення рельєфу протезного ложа?

60. Матеріали, які застосовують для виготовлення мо­делей:

а) гіпс, кварцовий пісок, легкоплавкий сплав, пласт­маса, "Гелій", амальгама;

б) маршаліт, гіпс, пластмаса, алюміній, цемент;

в) супергіпс, пемза, мелот-мегал, цинк, пісок, амаль­гама, цемент;

г) гіпс, супергіпс, пластмаса, легкоплавкий метал, цемент, амальгама;

д) алюміній, супергіпс, Телін", гіпс, мелот-метал, амальгама.

61. Моделі за призначенням поділяють так:

а) робочі, допоміжні, гіпсові, металеві;

б) гіпсові, діагностичні, допоміжні, вогнетривкі;

в) робочі, допоміжні, часткові, музейні;

г) допоміжні, діагностичні, музейні, гіпсові;

д) робочі, допоміжні, діагностичні, музейні.

62. Для зміцнення гіпсових моделей застосовують:

а) 2 — 4% розчин бури, 4% розчин калієво-натрієвого тартрату з 0,2 — 0,4% розчином бури, занурення моделі в розтоплений парафін, кип'ятіння у 20 — 30% розчині бури;

б) 4% розчин калієво-натрієвого тартрату, 3% роз­чин натрію хлориду, занурення моделі в кипля­чий парафін, кип'ятіння у 20-30% розчині бури;

в) 10% розчин бури, просочення моделі рідким па­рафіном, кип'ятіння в насиченому розчині бури, 3% розчин калію сульфату;

г) занурення моделі в насичений розчин калію хло­риду, кип'ятіння в розтопленому парафіні, 2—4% розчин бури для замішування;

д) 14% розчин калієво-натрієвого тартрату з 2% роз­чином бури, кип'ятіння у 20 — 30% розчині ка­лію нітрату, кип'ятіння в розтопленому бджоли­ному воску.

63. Робочі комбіновані моделі застосовують для виго­товлення:

а) повних знімних протезів, штампованих коронок, суцільнолитих незнімних протезів, вкладок;

б) металокерамічних незнімних протезів, кераміч­них коронок, часткових знімних протезів, півко­ронок;

в) суцільиолитих і металокерамічних незнімних про­тезів, вкладок, півкоронок, керамічних протезів;

г) вкладок, півкоронок, повних знімних протезів, металопластмасових протезів, штампованих ко­ронок;

д) металопластмасових протезів, керамічних коро­нок, суцільнолитих мостоподібних протезів, паяних металевих мостоподібних протезів,

64. Розбірні робочі моделі використовують для виго­товлення:

а) знімних пластинкових, металокерамічних протезів;

б) керамічних і металокерамічних незнімних протезів;

в) знімних часткових і бюгельних протезів;

г) бюгельних протезів, фарфорових коронок;

д) повних знімних і металокерамічних протезів.

65. Вогнетривкі моделі призначені:

а) для пресування пластмасових протезів;

б) для штампування металевих базисів;

в) для паяння металевих незнімних протезів;

г) для лиття каркасів бюгельних протезів;

д) для лиття проміжних частин мостоподібних про­тезів.

66. Допоміжні антагоністичні моделі застосовують:

а) для вибору конструкції протеза;

б) для фіксації центральної оклюзії;

в) для відновлення бічного контакту зубів;

г) для імітації жувальних рухів;

д) для фіксації передньої оклюзії.

67. Призначення моделювальних матеріалів;

а) виготовлення заключних форм деталей або ви­робів;

б) моделювання форми проміжної частини протеза;

в) моделювання попередніх форм деталей або ви­робів;

г) виготовлення робочих моделей;

д) моделювання заключних базисів протезів.

68. До складу моделювальних матеріалів входять:

а) воски, барвники, гіпс, крейда;

б) барвники, тальк, стеарин, церезин;

в) стеарин, воски, пемза, гіпс;

г) парафін, стеарин, барвники, каучук;

д) воски, каніфоль, барвники, каучук.

69. До якої групи восків відносять бджолиний віск:

а) рослинних;

б) синтетичних;

в) мінеральних;

г) пластичних;

д) тваринних?

70. Температури розм'якшення і плавлення бджолино­го воску:

а) 37-38 °С, 62-64 °С;

б) нижче ніж 36 °С, 58 — 60 °С;

в) вище ніж 42 °С, 62 — 64 °С;

г) 39-40 °С, 50-55 °С;

д) 42-45 °С, 65-66 °С.

71. Властивість бджолиного воску, що визначає його застосування в моделювальних матеріалах:

а) пластичність;

б) клейкість;

в) великий інтервал між температурами розм'як­шення і плавлення;

г) низька температура розм'якшення;

д) великий діапазон коефіцієнта лінійного розши­рення.

72. До якої групи восків відносять стеарин:

а) рослинних;

б) синтетичних;

в) мінеральних;

г) пластичних;

д) тваринних?

73. До тваринних восків відносять:

а) парафін, стеарин, церезин;

б) стеарин, церезин, монтановий віск;

в) бджолиний віск, стеарин;

г) озокерит, бджолиний віск;

д) карнаубський і бджолиний воски.

74. До рослинних восків відносять:

а) монтановий і карнаубський воски, церезин;

б) карнаубський і японський воски;

в) японський віск і парафін;

г) японський віск, озокерит, стеарин;

д) церезин, карнаубський віск.

75. Температури розмякшення і плавлення стеарину:

а) 48-50 °С, 50-55 °С;

б) 56-58 °С, 56-60 °С;

в) 50 — 55 °С, близько 70 °С;

г) 58 — 60 °С, близько 65 °С;

д) 46-48 °С, 71-75 °С.

76. До мінеральних восків відносять:

а) монтановий вікс, озокерит, парафін, церезин;

б) озокерит, парафін, церезин, стеарин;

в) парафін, стеарин, карнаубський віск, каніфоль;

г) церезин, парафін, японський і монтановий воски;

д) озокерит, карнаубський і монтановий воски, сте­арин.

77. Температура плавлення парафіну:

а) 38-40 °С;

б) 42-50 °С;

в) 49-55 °С;

г) 32-37 °С;

д) до 60 °С.

78. Основні компоненти моделювальних восків:

а) парафін, бджолиний віск;

б) карнаубський віск, каніфоль;

в) монтановий віск, стеарин;

г) парафін, озокерит;

д) каніфоль, церезин.

79. Основні компоненти воску для вкладок;

а) стеарин, парафін, бджолиний віск;

б) каніфоль, озокерит, монтановий віск;

в) парафін, церезин, бджолиний віск;

г) японський і бджолиний воски;

д) карнаубський віск, церезин, озокерит.

80. Основні компоненти ливарних восків:

а) японський віск, озокерит, парафін;

б) монтановий і японський воски, церезин;

в) парафін, церезин, стеарин;

г) озокерит, карнаубський і монтановий воски;

д) парафін, бджолиний і карнаубський воски.

81. Для підвищення липкості у воскові суміші вводять:

а) стеарин, озокерит;

б) каніфоль, японський віск;

в) парафін, церезин;

г) карнаубський віск, стеарин;

д) озокерит, церезин,

82. До винайдення пластмас базиси протезів виготовляли:

а) з дерева;

б) з кераміки;

в) з мінералів;

г) з каучуку;

д) із твердої гуми.

83. З яких пластмас виготовляють базиси і штучні зуби:

а) з фенолформальдегідних;

б) з фторопластів;

в) з акрилатів;

г) з фенопластів;

д) з поліетиленів?

84. Мономер акрилової пластмаси;

а) ацетонціангідрин;

б) суміш ацетону і спирту;

в) діоктилфталат;

г) метилетакрилат;

д) метиловий ефір метакрилової кислоти.

85. Емульсійний порошок акрилової пластмаси склада­ється:

а) із затверділого мономера, хімічних активаторів, стабілізаторів;

б) із барвника, замутнювача, плексигласу, хімічно­го ініціатора;

в) із затверділого мономера, замутнювача, барвни­ка, пластифікатора;

г) із замутнювача, затверділого полімеру, ініціато­ра, фтороп ласту;

д) із пластифікатора, фенопласту, діоктилфталату, плексигласу.

86. Хімічні активатори самотвердіючих пластмас:

а) третинні аміни;

б) гідрохінон;

в) діоктилфталат;

г) солі сульфонових кислот;

д) диметилпаратолуїдин.

87. Недоліки самотвердіючих пластмас:

а) тривалість полімеризації;

б) високий вміст залишкового мономера;

в) нерівномірність полімеризації;

г) утворення раковин і пор;

д) зміна кольору.

88. Пресування пластмаси проводять у стадії:

а) зволоженого порошку ;

б) набухаючого порошку;

в) тістоподібної консистенції;

г) в'язкої консистенції;

д) гумоподібної консистенції.

89. Які пластмаси відносять до базисних:

а) "Акрел", "Акроніл", "Бакрил", "Протакрил", "Еластопласт";

б) "Акрел", "Акроніл", "Бакрил", "Редонт", "Стадонт";

в) "Акроніл", "Бакрил", "Протакрил", "Боксил", "Фторакс";

г) "Акрел", "Акроніл", "Бакрил", "Етакрил", "Фто­ракс";

д) "Акроніл", "Акрел", "Протакрил", "Фторакс", "Ортосил"?

90. Які пластмаси відносять до самотвердіючих:

а) "Акрилоксид", "Карбопласт", "Протакрил", "Ре­донт", "Бакрил", "Норакрил";

б) "Карбопласт", "Акрилоксид", "Протакрил", "Нор­акрил", "Редонт", "Стадонт";

в) "Акрилоксид", "Карбопласт", "Норакрил", "Прот­акрил", "Фторакс", "Редонт";

г) "Карбопласт", "Протакрил", "Акрилоксид", "Ак­рел", "Редонт", "Стадонт";

д) "Норакрил", "Акрилоксид", "Карбопласт", "Прот­акрил", "Редонт", "Акрел"?

91. Які пластмаси відносять до еластичних:

а) "Боксил", "Еладент", "Ортосил", "Акроніл", "ПМ-1";

б) "Еладент", "Боксил", "Стадонт", "Ортосил", "Еластопласт";

в) "Боксил", "Еластопласт", "Еладент", "Акрил", "ПМ-1";

г) "Еластолласт", "Боксил", "Еладент", "Карбо­пласт";

д) "Боксил", "Еладент", "Еластопласт", "Ортосил", "ПМ-1"?

92. Основне застосування самотвердіючих пластмас: а) лагодження і перебазування протезів, виготовлен­ня базисів знімних протезів, штучних зубів;

б) перебазування і лагодження протезів, виготовлен­ня щелепно-лицевих і бюгельних протезів;

в) лагодження і перебазування протезів, виготов­лення індивідуальних відбиткових ложок і орто­педичних апаратів;

г) виготовлення щелепно-лицевих протезів, базисів знімних протезів, ортопедичних апаратів;

д) виготовлення індивідуальних відбиткових ложок, ортопедичних апаратів, підкладок знімних про­тезів.

93. Еластичні пластмаси застосовують для виготовлення:

а) базисів знімних протезів, обтураторів, боксерсь­ких шин, пелотів, фасеток;

б) обтураторів, боксерських шин, підкладок знімних протезів, пелотів, щелепно-лицевих протезів;

в) боксерських шин, підкладок знімних протезів, обтураторів, щелепно-лицевих і бюгельних про­тезів;

г) підкладок знімних протезів, пелотів, боксерськихшин, бюгельних протезів;

д) пелотів, обтураторів, боксерських шин, фасеток, базисів протезів.

94. Чому для виготовлення зубних протезів застосову­ють сплави, а не чисті метали:

а) сплави легше обробляються;

б) чисті метали недостатньо міцні;

в) сплави більш стійкі до корозії;

г) чисті метали не відповідають вимогам до кон­струкційних матеріалів;

д) сплави дешевші за чисті метали?

95. Який склад сплаву золота 900-ї проби:

а) золота — 90%, срібла — 5%, міді — 5%;

б) золота — 90%, срібла — 6%, міді — 4% ;

в) золота — 90%, срібла — 10%, міді — сліди;

г) золота — 90%, срібла— 4%, міді — 6% ;

д) золота — 96%, срібла — 4%, міді — сліди?

96. Платину в зубопротезуванні застосовують: а) для зміни кольору сплавів золота;

б) для економії золота в сплаві;

в) для підвищення механічних властивостей спла­вів золота;

г) для зниження температури плавлення сплавів зо­лота;

д) для виготовлення фарфорових коронок і зубів.

97. Срібно-паладієві сплави мають такі властивості:

а) низьку температуру плавлення, високу твердість;

б) високу стійкість до окиснення, малу усадку;

в) низьку пластичність, високу твердість;

г) високу пластичність, високу стійкість до окис­нення;

д) низьку твердість, малу усадку.

98. До складу нержавіючої сталі входять:

а) залізо, мідь, манган, хром, кобальт;

б) залізо, вуглець, нікель, хром, титан;

в) залізо, нікель, манган, срібло, хром;

г) залізо, нікель, мідь, титан, хром;

д) залізо, вуглець, манган, хром, срібло.

99. З якою метою випалюють металеві гільзи для ко­ронок:

а) для збільшення міцності;

б) для зміни кольору деталі;

в) для зміни кристалічної решітки;

г) для зниження температури плавлення;

д) для підвищення ковкості?

100. Кобальтохромовий сплав складається:

а) з кобальту, хрому, мангану, заліза, міді;

б) з кобальту, хрому, срібла, мангану, молібдену;

в) з кобальту, нікелю, мангану, хрому, молібдену;

г) з кобальту, нікелю, хрому, міді, вуглецю;

д) з кобальту, хрому, ванадію, нікелю, срібла.

101. До складу легкоплавких сплавів входять:

а) олово, свинець, алюміній, кадмій;

б) олово, бісмут, магній, свинець;

в) свинець, манган, олово, бісмут;

г) кадмій, цинк, бісмут, свинець;

д) бісмут, олово, кадмій, свинець.

102. Нітрид титану застосовують у зубопротезуванні:

а) для збільшення твердості й зміни кольору деталі;

б) для зменшення твердості й зміни кольору деталі;

в) для відновлення ковкості, підвищення міцності;

г) для відновлення кольору деталі, зменшення пластичності;

д) для підвищення міцності, зменшення темпера­тури плавлення.

103. Ліквація під час плавлення сплаву — це:

а) усадка металу;

б) неоднорідність відливка;

в) утворення усадочних раковин;

г) утворення газових раковин;

д) утворення крупнозернистої структури сплаву.

104. Аустенітна структура нержавіючої сталі характе­ризується:

а) м'якістю та пластичністю;

б) твердістю та крихкістю;

в) м'якістю та твердістю;

г) твердістю та пластичністю;

д) м'якістю та ковкістю.

105. Процеси, під час яких застосовують формувальні матеріали:

а) штампування;

б) кування;

в) пресування;

г) лиття;

д) вибілювання.

106. Формувальні суміші поділяють так:

а) основні, дублюючі, облицювальні, спеціальні;

б) допоміжні, основні, облицювальні, первинні;

в) вторинні, наповнювальні, загальні, основні;

г) спеціальні, наповнювальні, дублюючі, допо­міжні;

д) основні, допоміжні, облицювальні, наповню­вальні.

107. Основний компонент вогнетривкої формувальної маси:

а) каолін;

б) діоксид силіцію;

в) оксид цинку;

г) етиленгліколь;

д) пемза.

108. Як зв'язувальну речовину у формувальних сумі­шах застосовують:

а) глиноземи, нітрати, сульфати;

б) силікати, сульфати, фосфати;

в) крейду, фосфати, глиноземи;

г) пемзу, силікати, сульфати;

д) сульфати, фосфати, абразиви.

109. Температура плавлення формувальної маси має бути:

а) однаковою з температурою плавлення сплаву;

б) нижчою за температуру плавлення сплаву;

в) вищою за температуру плавлення сплаву на 90-100 °С ;

г) не має значення;

д) вищою за температуру плавлення матеріалу на 230-250 °С.

110. Висока ступінь дисперсності формувальної маси необхідна:

а) для збільшення швидкості твердіння;

б) для підвищення форми для лиття;

в) для створення гладенької поверхні відливка;

г) для підвищення вогнетривкості ливарної форми;

д) для легкого звільнення відливка від ливарної форми.

111. Гідролізом етилсилікату одержують:

а) силоксани;

б) кварцити;

в) сульфати;

г) діоксид силіцію;

д) нітрати.

112. Як основні компоненти сульфатних формувальних мас застосовують:

а) оксид цинку, діоксид силіцію;

б) оксид магнію та алюмінію;

в) солі металів, гідроксрід калію;

г) оксид алюмінію і діоксид силіцію;

д) рідке скло, крейду.

113. Зв'язувальною речовиною в сульфатних форму­ вальних масах є:

а) глиноземний цемент;

б) гіпс;

в) рідке скло;

г) фосфати;

д) етиленлікат.

114. Для лиття яких сплавів застосовують сульфатні формувальні маси:

а) КХС, хромонікелевих;

б) нержавіючої сталі, золота;

в) нікелетитанових, платинових;

г) золота, срібно-паладієвих;

д) срібно-паладієвих, нержавіючої сталі?

115. Зв'язувальною речовиною у фосфатних форму­вальних масах є:

а) глиноземний цемент;

б) гіпс;

в) рідке скло;

г) фосфати;

д) етилсилікат.

116. Які формувальні маси застосовують для виготов­лення вогнетривких моделей:

а) "Експодента", "Аурит", "Силамін";

б) "Силаур", "Бюгеліт", "Формоліт";

в) "Бюгеліт", "Кристосил", "Силамін";

г) "Силамін", "Силаур", "Формоліт";

д) "Кристосил", "Експодента", "Аурит"?

117. Мета застосування флюсів:

а) прискорити процес паяння;

б) захистити спаювані поверхні від окиснення;

в) зміцнити шов;

г) поліпшити текучість припою;

д) знизити температуру плавлення припою.

118. До флюсів відносять такі речовини:

а) польовий шпат, каолін;

б) липкий віск, крейду;

в) ортофосфатну кислоту;

г) ортоборатну кислоту, буру;

д) буру, сульфатну кислоту.

119. Види паяння:

а) відкритим полум'ям;

б) закритим полум'ям;

в) тверде;

г) безпосереднє;

д) м'яке.

120. Яким способом найчастіше вибілюють металеві зуб­ні протези:

а) термічним;

б) хімічним;

в) фізичним;

г) електромеханічним;

д) електронно-променевим?

121. Мета вибілювання зубних протезів після паяння:

а) усунення нерівностей припою;

б) підвищення корозійної стійкості;

в) підвищення естетичності;

г) видалення окалини;

д) створення умов для полірування.

122. Для вибілювання протезів зі сплавів золота засто­совують:

а) 30% розчин хлоридної кислоти;

б) 50% розчин сульфатної кислоти;

в) концентровану нітратну кислоту;

г) 10% розчин ортоборатної кислоти;

д) 25% розчин ортофосфатної кислоти.

123. Для вибілювання протезів із срібно-паладієвих сплавів застосовують:

а) 50% розчин сульфатної кислоти;

б) 10—15% розчин ортоборатної кислоти;

в) 10 — 15% розчин хлоридної кислоти;

г) 25% розчин нітратної кислоти;

д) 15% розчин ортофосфатної кислоти.

124. Для вибілювання протезів із нержавіючої сталі за­стосовують:

а) гідроксид натрію;

б) розчин неорганічних кислот;

в) розчин органічних кислот;

г) етиловий спирт з ацетоном;

д) розчин ортофосфатної і ортоборатної кислот.

125. Склад царської горілки:

а) три частини нітратної та одна частина хлоридної кислоти;

б) дві частини сульфатної та одна частина хлорид­ної кислоти;

в) дві частини хлоридної та одна частина орто­боратної кислоти;

г) три частини нітратної та одна частина ортофос­фатної кислоти;

д) три частини хлоридної та одна частина нітрат­ної кислоти.

126. Царську горілку застосовують:

а) для вибілювання сплавів золота;

б) для протравлювання сплавів паладію;

в) для протравлювання сплавів золота;

г) для вибілювання сплавів титану;

д) для протравлювання нікелехромових сплавів.

127. Кобальтохромові сплави після лиття обробляють:

а) розчином ацетону і спирту;

б) гідроксидом калію;

в) ортофосфатною кислотою;

г) етиленгліколем;

д) сульфатною кислотою.

128. До складу фарфорової маси для зубопротезування входять:

а) крейда;

б) кварц;

в) боратне скло;

г) польовий шпат;

д) каолін.

129. Послідовність розплавлений матеріалів, що вхо­дять до складу фарфорової маси:

а) каолін, кварц, польовий шпат;

б) кварц, каолін, польовий шпат;

в) польовий шпат, кварц, каолін;

г) каолін, польовий шпат, кварц;

д) кварц, польовий шпат, каолін;

130. Фрита — це суміш:

а) подрібненого каоліну і польового шпату;

б) польового шпату і крейди;

в) кварцу і каоліну;

г) польового шпату і кварцу;

д) крейди і кварцу.

131. Випалювання фарфорової коронки здійснюють на ковпачку:

а) зі сплаву срібла і паладію;

б) з платини;

в) з хромонікелевого сплаву;

г) з нержавіючої сталі;

д) з кобальтохромового сплаву.

132. До якої групи зуботехнічних матеріалів відносять ситали:

а) дрібнозернистих композитів;

б) епоксидних смол;

в) фарфору;

г) полікристалічного скла;

д) цементів?

133. Що таке "Сикор":

а) керомер;

б) пластмаса;

в) ситал;

г) фарфорова маса;

д) сплав металів?

134. Мета шліфування і полірування протезів:

а) підвищення міцності, корозійної стійкості та естетичності;

б) зменшення вартості протеза;

в) зниження міцності, підвищення гігієнічності й собівартості;

г) підвищення естетичності та еластичності;

д) підвищення корозійної стійкості, жорсткості й гігієнічності.

135. Що являє собою алмаз:

а) продукт вулканічної діяльності;

б) ортосилікат;

в) мінерал, що містить оксид алюмінію;

г) гірську породу;

д) кристалічний різновид вуглецю?

136. Що являє собою корунд:

а) продукт вулканічної діяльності;

б) ортосилікат;

в) мінерал, що містить оксид алюмінію;

г) гірську породу;

д) кристалічний різновид вуглецю?

137. Що являє собою пемза:

а) продукт вулканічної діяльності;

б) ортосилікат;

в) мінерал, що містить оксид алюмінію;

г) гірську породу;

д) кристалічний різновид вуглецю?

138. Сплави на основі заліза і кобальтохромові сплави полірують:

а) пемзою;

б) оксидом заліза;

в) "хвилинником";

г) оксидом хрому;

д) крейдою.

139. Сплави золота і срібла полірують:

а) пемзою;

б) оксидом заліза;

в) оксидом хрому;

г) крейдою.

140. У зубопротезуванні цементи застосовують:

а) для фіксації знімних протезів;

б) для виготовлення зубних мікропротезів;

в) для виготовлення комбінованих моделей;

г) для приготування формувальних сумішей;

д) для фіксації незнімних протезів.

141. Що являє собою амальгама:

а) металевий цемент;

б) сплав металів;

в) сполука металу з ртуттю;

г) суміш металів;

д) суміш металів і металоїдів?

142. Мета застосування амальгами в зубопротезуванні:

а) виготовлення моделей для мостоподібних про­тезів;

б) виготовлення контрштампів для коронок;

в) виготовлення моделей для фарфорових коронок;

г) виготовлення металевих штампів;

д) виготовлення моделей для вкладок.

143. Що таке "Молдин":

а) суміш крейди і гліцерину;

б) суміш білої глини і гліцерину;

в) суміш гіпсу і рицинової олії;

г) суміш кількох рослинних смол;

д) суміш кварцу і стеарину?

144. Бензин у зубопротезній лабораторії застосовують у вигляді:

а) рідини;

б) емульсії зі спиртом;

в) емульсії з гліцерином;

г) пароповітряної суміші;

д) пароповітряної емульсії.

145. Температура при згоранні пароповітряної суміші бензину сягає:

а) 800-1000 °С;

б) 1100 °С;

в) 1200 ^аС;

г) 1300-1350 °С;

д) 1400 °С.

146. Для розділення пластмаси і гіпсу застосовують ізо­ляційні матеріали з метою:

а) запобігання утворенню пор у пластмасі;

б) збереження якості пластмаси;

в) виключення потрапляння мономера в гіпс;

г) зменшення кількості вільного мономера в пласт­масі ;

д) запобігання насиченню пластмаси водою.

147. Який ізоляційний матеріал застосовують для роз­ділення пластмаси і гіпсу:

а) "силікодент";

б) колоїдний розчин альгінату натрію;

в) гідролізований етилсилікат;

г) рідке скло;

д) розділювальний лак?

148. Для маскування металевих деталей у комбінова­них (з облицюванням) протезах застосовують:

а) лак "ЕДА";

б) лак "Ізокол";

в) сепараційний лак;

г) лак для нігтів;

д) оксид цинку.

149. Сепараційний лак застосовують:

а) для ізоляції пластмаси від гіпсу пресформи;

б) для маскування металевих деталей протезів;

в) для компенсації усадки під час лиття деталей зі сплавів;

г) для міжзубної сепарації;

д) для утворення гладенької поверхні відливка.

150. Шляхи підвищення якості пластмас для базисів протезів:

а) збільшення однорідності часточок полімеру, утво­рення співполімерів, застосування зшивагентів;

б) прискорення поліконденсації, термічна обробка, додавання спирту;

в) зменшення однорідності часточок полімеру, до­давання олігомерів і гліцерину;

г) уповільнення полімеризації, пресування;

д) утворення співполімерів, випалювання, дода­вання зшивагентів.

151. Перспективним у зубопротезуванні є застосування для виготовлення протезів таких металів:

а) заліза;

б) алюмінію;

в) нікелю;

г) титану;

д) молібдену.

152. Нові перспективні технології виготовлення орто­педичних конструкцій:

а) електрогальванічне покриття протезів нікелем;

б) електропаяння та електрозварювання металевих деталей протезів;

в) лазерне зварювання та обробка протезів;

г) комп'ютерне конструювання і звичайна техно­логія ;

д) комп'ютерне конструювання, гальванопластика та іонно-вакуумний метод виготовлення протезів.

153. Покриттям металевих протезів нітридом титану до­сягають:

а) зменшення теплопровідності, підвищення елас­тичності;

б) виключення гальванізму, підвищення міцності припою;

в) хімічної інертності, великої механічної міцності;

г) антикорозійності, зменшення еластичності;

д) великої механічної міцності, підвищення тепло­провідності.

Еталони відповідей

1 - д	32 - д	63 - в	94 - г	125 - д
2 - д	33 - б	64-б	95 - г	126 - б
3 - в	34 - г	65 - г	96 - в, д	127 - б
4 - г	JJ а і	г 66 - б	97 - г	128 - б,г,д	Г, Д
5-6	36 - д	67 - в	98-6	129 - в
6-6	37 - в	68 - д	99 - в, д	130 - г
7-г	38 - д	69 - д	100 - в	131 - 6
8-а	39-а	70-а	101 - д	132 - г
9 - в	40-6	71 - в	102 - а	133- В
10-6	41 - в	72 - д	103 - б	134 - а
11 - г	42 - а	73 - в	104 - г	135 - д
12 -б	43-6	74-6	105 - г	136 - в
13 - в	44 - г	75 - в	106 - д	137 - а
14 - г	45-а	76-а	107 - б	138 - г
15 - в	46-6	77-6	108 - 6	139 - 6
16 - г	47 - г	78-а	109 - д	140 - в,	д
17-а	48-а	79 - в	110 - в	141 - в
18-а	49 - г	80 - д	111 - a	142 - д
19 - в	50 - г	81-6	112 - г	143 - 6
20 - г	51-6	82 - г	113 - 6	144 - г
21 - д	52 -6	83 - в	114 - г	145 - в
22 - в	53 - в	84 - д	115 - г	146 - в,д	д
23 - д	54-6	85 - в	116 - в	147 - а,б	6
24 - а,	г 55 - д	86 - а,г,д	117 - 6	148 - а
25-а	56-6	87-6	118 - г	149 - г
26 - в	57 — й	88 - в	119 - в, д	150 - а
27 - г	58 -в	89 - г	120 - б	151 - г
28- д	59-6	90-6	121 - г	152 - в,д	д
29-а	60 - г	91 - д	122 - а	153- a
ЗО - в	61 - д	92 - в	123 - в
31 - в	62-а	93-6	124 - б