Шляхи подальшого розвитку зуботехнічного матеріалознавства

Подальшого вдосконалення потребують пластмаси для базисів знімних протезів, металеві сплави і припої, відбиткові, формувальні й керамічні маси. Якість акри­лових пластмас поліпшують утворенням співполіме­рів, додаванням зшивагентів, пластифікаторів і різних олігомерів, збільшенням однорідності часточок і дис­персності полімеру, додаванням фторовмісного каучуку (для вповільнення старіння пластмаси). Однак базиси із пластмас недостатньо міцні, тому пластинкові знімні протези нерідко ламаються. Численні спроби застосо­вувати більш міцні пластмаси поки що не дали бажа­них результатів через їх велику твердість, швидке ста­ріння, складну технологію виготовлення з них ортопе­дичних конструкцій.

Для виготовлення щелепно-лицевих апаратів і за­хисних шин широко застосовують еластичні маси типу "ПМІ Мелопласт". Потрібно два типи таких пластмас: 1) пластмаса на основі акрилатів з олігомерами, котра була б еластичною протягом 1 — 2 міс, тобто на час адап­тації до знімного протеза; 2) пластмаса для щелепно-лицевих протезів, яка б зберігала еластичність трива­лий час і не тверділа. Такі пластмаси створюються на основі силіконових каучуків.

Досліджується можливість застосування співполіме­рів різних пластмас (наприклад, вінілакрилату, полі­пропілену). Запропоновані високоміцні пластмаси, але вони потребують більш складної технології виготовлен­ня з них базисів (наприклад, лиття).

Фарфорові зуби виготовляють із дуже твердого фар­фору, тому іноді відколюються кути зубів чи лама­ються зуби по лінії крампонів. Необхідно розробити "м'який" фарфор і вдосконалити методи фіксації крам­понів із зубом.

На Харківському заводі медичних полімерів і сто­матологічних матеріалів постійно ведеться наукова ро­бота по поліпшенню якості пластмасових зубів. Тут ви­пускаються дво- і триколірні зуби. Однак дотепер не усунуті такі недоліки пластмасових зубів, як значне сти­рання, не зовсім природний колір і форма. Уведення в масу для штучних зубів композитних матеріалів і апре­тів типу оксиду силіцію бажаних результатів не дало, бо проявляються їх абразивні властивості. Поліпшення властивостей пластмас для виготовлення штучних зубів і базисів знімних протезів можна досягти шляхом по­лімеризації під великим тиском, застосування більш міцних співполімерів (вінілових, полікарбонатних), удосконалення технології виготовлення високоміцних пластмас для коронок, мостоподібних протезів і фасе­ток, пластмас із наповнювачами або апретами. Перс­пективною є розробка і застосування фотополімерів і пластмас, які полімеризуються під дією ультрафіолето­вого випромінювання, видимого світла, лазера.

Необхідна подальша розробка нових металевих спла­вів, які б давали точні відливки, були б антикорозійни­ми, стійкими і міцними до жувального тиску, міцно з'єд­нувалися з керамікою, а також легко оброблялися зви­чайними абразивними матеріалами і були недорогими.

Перспективним є застосування в зубопротезуванні титану, його сплавів і сполук для виготовлення проте­зів, імплантатів, лігатури, дротяних деталей ортопедич­них апаратів.

Необхідно розв'язати проблему гальванізму. Слід за­стосовувати сплави з близькими електрохімічними по­тенціалами, гальванічне покриття золотом різномета-левих протезів. На поверхню протезів рекомендується наносити сполуки титану (М.А. Нападов і співавт.), зокрема, нітрид титану. Він має високі антикорозійні властивості, хімічно інертний, міцний, добре з'єднуєть­ся з поверхнею металу і має колір, подібний до кольо­ру золота.

Вивчаються можливості застосування порошкової ме­талургії в зубопротезуванні (для виготовлення більш точних деталей із підвищеною стійкістю до корозії і до­статньою міцністю).

Потрібно розробити припій, який би достатньо міц­но і надійно з'єднував частини протезів і апаратів, був антикорозійним і не зумовлював виникнення мікростру-мів (гальванізму).

Великі труднощі виникають під час знімання (коли це необхідно) незнімних (суцільнолитих) протезів, об­робки деталей бюгельних протезів із КХС. Ведуться пошуки нових сплавів для таких конструкцій.

З нових конструкційних сплавів у зубопротезуванні застосовують сплави танталу з ніобієм. З них можна виготовляти імплантати. Такі сплави виявляють достат­ню пластичність, корозійну стійкість і біологічну інерт­ність.

Розробляється метод використання енергії надви­сокої частоти в технології виготовлення пластинкових протезів, який дозволяє зменшити кількість вільного мо­номера в базисі протеза на 50%, а в протезах, виготов­лених із безбарвної пластмаси,— на 18% (Г.В. Большаков, В.Н. Димкова).

Запропоновані нові методи виготовлення зубних про­тезів:

1. Плазмонапилений алюмоксидний каркас закріп­люють наповнювачем (бондадгезивом або склом) і по­кривають геліокомпозитом чи керамікою. Для таких ро­біт створена настільна установка "Пласт".

Каркас (коронки) виготовляють плазмовим напи­ленням на гіпсову модель зуба порошку титану завтовш­ки 200 — 300 мкм. Коронку знімають із моделі. Після покриття лаком чи напилення глушника коронку обли- цьовують масою "Синма". Коронки з плазмонапиленого КХС облицьовують масою "МК".

В ортопедичній стоматології для зварювання і об­робки деталей успішно застосовуються лазерні техно­логії. Переваги лазерного безприпойного зварювання такі: можливість зварювання всіх видів металевих спла­вів і різнорідних сплавів без утворення електропари; виключення можливості утворення пор і тріщин; забез­печення місцевого нагрівання деталей, що зварюються, завдяки малій тривалості лазерного імпульсу (порядку 1—4 мс); виключення деформації (у тому числі усад­ки) і забезпечення високої точності складання частин протезів і апаратів; поверхня лазерного шва рівна, без окалин, не потребує ручної обробки (досить провести шліфування і полірування звичайним способом); лазер­не зварювання забезпечує міцність (на розрив, зміщен­ня, скручування, згин), яка у 2 — 3 рази вища, ніж при застосуванні припою ПСР-37; мікротвердість зварюва­льного шва на 10 — 15% вища від мікротвердості основ­ного металу і в 4 — 5 разів вища від твердості припою ПРС-37; мікроструктура металу зварювального шва дріб­нозерниста і щільна, майже не відрізняється від такої основного металу.

Лазерне зварювання здійснюється за допомогою апа­рата "Квант-155" (НПО "Полюс", Росія; мал. 27).

Останнім часом арсенал протезних конструкцій по­повнили назубні накладки — вініри. їх застосування постійно розширюється завдяки впровадженню нових стоматологічних матеріалів і технологій.

Актуальним є подальше вдосконалення системи по­лімеризації композитів (хімічною реакцією, світлом, аргоновим лазером) шляхом зменшення їх полімериза-ційної усадки, наближення коефіцієнта їх теплового розширення до такого в природних зубів, поліпшення біосумісності.

Новий напрямок підвищення якості протезування — застосуванняостанніх досягнень у галузі комп'ютер­них технологій. Проектування виготовлення протезів

Мал, 27. Лазерна установка для зварювання протезних конструкцій

здійснюється за допомогою обчислювальної техніки (тех­нології САД-CAM). Принципи роботи системи САД-САМ — одержання електронних фотографій рельєфу протезного поля, комп'ютерне проектування протеза на основі отриманої інформації (безпосередньо в ротовій порожнині або на гіпсовій моделі) і виготовлення про­теза (фрезерування на станках із числовим програм­ним забезпеченням).

Спеціально для САД-САМ-систем розробляються нові керамічні композити з орієнтованими волокнисти­ми структурами, наприклад, матеріали типу "Дикор" (фірма "Дентсплай", Велика Британія), "Артес" (фір­ма "Спад", Франція).

Перспективною є гальванопластична технологія ви­готовлення вкладок, подвійних (телескопічних) коро­нок і мостоподібних протезів, покриття базисів із пласт­маси металом (при алергії). Так, подвійні коронки виго­товляють шляхом гальванічного осадження шару золота високої проби на зовнішню поверхню первинної литої коронки в гальванічній ванні ("Хераус Кульцер", Ні­меччина) із застосуванням гальванопластичної устано­вки "Хафнер НГ-600".

Також необхідно розробити нові рецепти формуваль­них і вогнетривких мас для ливарних форм і вогнетрив­ких моделей, щоб повністю компенсувати усадку спла­вів під час їх лиття і твердіння.

Запитання для самопідготовки

1. Напрямки вдосконалення пластичних мас, які ви­користовують для виготовлення ортопедичних кон­струкцій.

2. Обгрунтуйте необхідність поліпшення властивостей пластмасових і фарфорових штучних зубів.

3. Шляхи вдосконалення сплавів металів для виготов­лення ортопедичних конструкцій.

4. Застосування в майбутньому нових металів і їх спо­лук для зубопротезування.

5. Можливості виготовлення протезів із металевих спла­вів без застосування припоїв.

6. Чому необхідно розробити нові припої для паяння металевих деталей?

7. Шляхи вдосконалення технології виготовлення ор­топедичних конструкцій.