1. Строки виявлення недоліків і позовна давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару

Розрізняють недоліки фізичні і недоліки юридичні.

1. До недоліків фізичних відносять такі, що або знижують її ціну виходячи з недостатньої придатності речі до її призначення, або річ не має якостей, про існування яких продавець запевнив покупця, або покупцеві передана некомплектна (неукомплекто­вана) річ.

У міжнародній практиці виникли сумніви щодо критерію для визначення відповідності речі її призначенню й умов вико­ристання відповідно до договору купівлі-продажу. Судова практика здебільшого виходить із критерію функціональності, зокрема реалізації технічних нормативів речі в процесі її вико­ристання.

Іншою формою фізичного недоліку є відсутність тих якос­тей речі, що повинні були б бути по запевненню продавця. Ця форма недоліку є в сучасній купівлі-продажі найбільш розповсю­дженою, особливо в умовах широкої реклами, що обіцяє в пропо­нованих речах різні достоїнства, яких у дійсності немає. Декла­рована якість товару може стосуватися енергоємності, безпеки, сертифікованості і т.п., невідповідність чому виявляється не від­разу, а в процесі експлуатації.

Наступною формою фізичного недоліку є неукомплектованість речі. Нерідко це досить важко виявити, оскільки потрібна не тільки відповідна кваліфікація покупця, але і знання комплек­тації речі.

Закон України «Про захист прав споживачів» поділяє мож­ливі недоліки в проданому товарі на істотні і несуттєві.

Недолік - це «невідповідність товару стандарту, умовам дого­вору або звичайно пропонованим вимогам до якості товару». Невід­повідність товару стандарту може бути встановлено незалежною то­варною експертизою. Невідповідність товару умовам договору та­кож можна встановити за допомогою експертів, а якщо невідповід­ність очевидна, у проведенні експертизи немає необхідності.

Під істотним недоліком товару (роботи, послуги) Закон ро­зуміє такий недолік, що:

- унеможливлює або робить неприпустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільових призна­чень;

- не може бути усунутий;

- виявляється знову після усунення;

- вимагає великих витрат для усунення;

- у значній мірі позбавляє споживача того, на що він мав право розраховувати при укладанні договору.

Таким чином, якщо товар має хоча б одну з перерахованих вище ознак, якість товару варто вважати неналежною, а товар - таким, що має істотний недолік. Факт неможливості усунення не­доліку може бути встановлений тільки експертним дослідженням.

2. До юридичних (правових) недоліків речі відносяться недоліки, пов'язані з продажем її особою, що не є власником і не уповноваже­на власником на розпорядження річчю, а також продаж речі, обтяженої зобов'язаннями, у тому числі правами третьої особи.

Слід зазначити, що Закон України «Про захист прав спожи­вачів» говорячи про неналежну якість товару має на увазі тільки фізичні недоліки. Скористатися правами, передбаченими ст. 8 За­кону, споживач може тільки в тому випадку, якщо неналежна якість товару не було обговорено продавцем під час продажу. Якщо ж під час продажу товару окремі недоліки були обговорені, це не позбавляє покупця права висунути претензії з приводу ін­ших виявлених недоліків, що не були обговорені при покупці.

Отже, споживач, якому проданий товар неналежної якості, якщо це не було обговорено продавцем, має право за своїм вибо­ром вимагати:

при наявності недоліку:

- безкоштовного усунення недоліків товару. Цю вимогу спо­живач має право пред'явити продавцеві, виробнику або організаціям, що виконують їхні функції на підставі договору;

- відшкодування витрат на їхнє усунення споживачем або третьою особою. Такий спосіб захисту прав споживачів при по­купці неякісного товару широкого поширення на практиці не одержав;

- пропорційного зменшення покупної ціни. Цю вимогу споживач має право пред'явити продавцеві або організації, що виконує його функції на підставі договору;

при наявності істотного недоліку:

- заміни на товар аналогічної моделі (марки, артикула). У цьому випадку законодавець має на увазі, що ціни замінного то­вару, і товару, на який провадиться заміна, однакові, і ніякого пе­рерахунку не провадиться.

У закордонній практиці виникла проблема права вимоги заміни всієї речі на нову у випадку неякісної деталі, що є части­ною купленої речі і яку можливо замінити без заміни всієї речі. Судова практика встала на позицію захисту інтересів продавця, якого не можна зобов'язати замінити всю річ, якщо можливо за­мінити тільки її частину, як це нерідко буває при експлуатації автомобіля. Цим обґрунтовують еквівалентність взаємних зобо­в'язань сторін у купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 680 ЦК України споживач (покупець) має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умо­ви, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені про­тягом розумного строку, але в межах 2 років, а щодо нерухомо­го майна - в межах 3 років від дня передання товару покуп­цеві, якщо договором або законом не встановлено більший строк. Якщо встановити день передання нерухомого майна не­можливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплек­туючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом га­рантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з не­доліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі ви­явлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлено строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу га­рантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.