3. Властивості уваги

Властивості уваги: 1) обсяг; 2) розподіл; 3) концентрація; 4) стійкість; 5) переключення.

Обсяг уваги - це кількість одночасно охоплюваних увагою об'єктів. Об'єм уваги постійний: 5-7 одиниць. Розширюється за рахунок групування, систематизації предметів. Якщо пов'язувати букви в слова, то кількість охоплених увагою букв зростає.

Розподіл уваги має місце при одночасному виконанні двох, або більше видів діяльності. Умова розподілу: обидві діяльності добре знайомі, а одна хоча б частково автоматизована. Так, молодому вчителю не завжди легко розподілити свою увагу на уроці. Якщо він зосереджується тільки на процесі викладання, то дисципліна в класі знижується. Якщо починає стежити лише за дисципліною, то не встигає повноцінно викласти навчальний матеріал. Успіх уроку залежить від того, наскільки вчитель вміє одночасно контролювати як поведінку учнів, так і власну діяльність.

Переключення виникає при свідомому переході від однієї діяльності до іншої, від одного об'єкту до іншого. Воно утруднене при переході: а) від легкої діяльності до важкої; б) від добре відомої до мало відомої; в) від більш цікавої до менш; г) від незакінченої до нової; д) від глибокої зосередженості.

Здатність людини до переключення уваги залежить від індивідуальних особливостей рухливості нервових процесів. Мимовільне переміщення уваги, що не має прямого позитивного значення для діяльності -відволікання.

Концентрація (інтенсивність) - це міра зосередженості на об'єкті. При високій концентрації увагу нелегко відволікти. Чим менший об'єм уваги, тим більша її концентрація. На перший погляд здається, що чим зосередженіше людина виконує роботу, тим кращі її результати. Проте концентрація дає позитивний ефект лише у поєднанні з достатнім об'ємом і розподілом уваги. Якщо учень при написанні твору концентрує увагу на каліграфії, але неуважний до змісту, то якість його роботи буде невисокою.

Стійкість виявляється в тривалості зосередження уваги на об'єкті. Зміни рівня зосередженості на об'єкті називають коливаннями уваги. Розрізняють такі види коливань, які позначаються, або ні на продуктивності діяльності.

1) Незалежні від діяльності, обумовлені фізіологічно, але не втомою; відбуваються через 2-5 секунд. Ці коливання не помічаються і не заважають у діяльності, їх можна помітити в самоспостереженні: у тихій кімнаті ми чуємо ходу годинника то голосніше, то тихіше з інтервалом 2-5 секунд. При роздивлянні зображень з так званою подвійною інтерпретацією, способи тлумачення змінюються теж через 2-5 секунд. Так, два прямокутники, розташовані один в одному, сприймаються то як кімната в перспективі, то як зрізана піраміда (Див. Мал. 2).

2) Залежні від діяльності, викликані втомою. Відбуваються мимоволі через 20-25 хвилин роботи. На уроці цей момент слід використати для переходу до нових видів роботи, розв'язання розвантажувальних завдань, повідомлення цікавих фактів.

Мал.2

Тема лекції : Відчуття і сенсорна організація особистості.

План лекції

1. Поняття про відчуття, його рефлекторний характер

2. Класифікація відчуттів

3. Загальні властивості відчуттів

4. Чутливість та її зміни

Міні-лексикон: відчуття, аналізатор,рецептор, ефектор, аферентні та еферентні шляхи, екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні, дотикові, смакові, нюхові, зорові, слухові, больові, вібраційні, психофізичний закон Вебера - Фехнера, чутливість, пороги чутливості, модальність, інтенсивність, тривалість, просторова локалізація, адаптація, сенсибілізація, синестезія.