5.Прийоми психічного оперування образами.

1) Гіперболізація - це перебільшення або зменшення об'єктів (килим-літак, велетень, ліліпут, гноми).

2) Акцентування - перебільшення окремих частин з метою викликати до них увагу (в карикатурах, шаржах).

3) Доповнення - за основу береться образ певного предмету у незвичайному поєднанні з елементами інших (модернізація техніки).

4) Аглютинація - поєднання елементів різних вражень (мавка, кентавр).

5) Реконструкція - за частиною добудовується цілісна структура (робота реставраторів, археологів).

6) Типізація - вираження загальних ознак групи облетів у конкретному образі (герої художньої літератури: Іван Чіпка - уособлює пропащу силу обдарованих людей українського суспільства XIX ст.).

7) Символізація - зображення має додаткове значення, не обумовлене безпосередньо зовнішніми ознаками (голуб - символ миру, символи життя, щастя в українських вишиванках).

8) Алегорія - зображуване має приховане значення ( в байках діють звірі, а читач має на увазі взаємини між людьми).

9) Аналогія - моделювання нових образів на основі їх подібності з реально існуючими. Наприклад, біоніка проектує техніку з використанням принципів функціонування живих організмів: "електронне око", локатор.

Тема лекції: Емоції та почуття.

План лекції

1. Поняття про емоції та почуття, їх характеристики

2. Теорії емоцій (еволюційна, когнітивно-фізіологічна, периферична, таламічна, когнітивна)

3. Функції емоцій та почуттів, їх значення в житті людини.

4. Класифікація емоцій

5. Види почуттів.

6. Емоційні стани.

7. Емоційні особливості та властивості особистості.

Міні-лексикон: почуття, емоції, стенічні почуття, астенічні почуття, чуттєвий тон, настрої, афекти, пристрасті, стреси, фрустрація, вищі почуття, нижчі почуття, моральні почуття, інтелектуальні почуття, естетичні почуття, праксичні почуття

1. Поняття про емоції та почуття, їх характеристики

Переживання людиною свого ставлення до того, що вона робить або пізнає, до інших людей, до самої себе, називають почуттями та емоціями.

Почуття та емоції – взаємопов’язані, але відмінні явища емоційної сфери особистості.

Емоції – більш просте, безпосереднє переживання в даний момент, пов’язане із задоволенням чи незадоволенням потреб. Проявляючись як реакція на предмети оточення, емоції пов’язані з першими враженнями. Перше враження від чогось має суто емоційний характер, будучи безпосередньою реакцією (страх, гнів, радість) на якісь його зовнішні особливості.

Почуття – це більш складне за емоції постійне ставлення особистості до того, що вона пізнає і робить, до об’єкта своїх потреб. Почуття характеризуються усталеністю і тривалістю, що вимірюється місяцями та роками життя їх суб’єкта. Складність почуття виявляється в тому, що воно включає до свого складу цілу гаму емоцій і часто його складно описати. Почуття визначає динаміку і зміст емоцій, які мають ситуаутивний характер. Так, для прикладу, почуття кохання виявляється в емоціях радості за успіхи коханої людини, смутку при невдачах, гордості за неї.

Емоційно-вольові процеси іноді називають афективною сферою особистості.

Емоції - психічне відображення у формі безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій, обумовленого відношенням їх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта.

Характеристики емоцій

1. Якість: конкретний зміст переживання. Серед приємних вирізняють радість, захоплення, піднесення; серед неприємних - сум, горе, тривогу.

2. Полярність: переживання утворюють між собою антонимічні пари (любов - ненависть; радість - горе),

3. Амбівалентність: у складному почутті поєднуються елементи полярних (ревнощі: любов і ненависть).

4. Інтенсивність: це сила почуття.

5. Тривалість - характеристика стійкості емоцій, періоду їх незмінності в часі (тривалі чи нетривалі).

6. Рефлекторна природа: емоції виникають під впливом зовнішніх подразників.

Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність підкоркових нервових центрів - гіпоталамусу, лімбічної системи, ретикулярної формації. У людини провідну регулюючу роль у проявах емоцій та почуттів відіграє КГМ.

Терміни почуття та емоції близькі між собою. Існують такі погляди на їх співвідношення:

1) їх вважають синонімами (С.Л.Рубінштейн);

2)вочуття - ширше поняття, а емоція лише прояв почуттів І.В.Петровський, Г.С.Костюк);

3) емоції - ширше, а почуття вищий рівень розвитку емоцій, який існує тільки у людини (Макдауголл).

2 Теорії емоцій по-різному пояснюють причини їх появи та умови перебігу.

1) Еволюційна - розроблялась Дарвіним. Основні емоції, їх вираження, здатність розуміти інших вроджені і залежать від анатомічної будови організму. Аргументи Дарвіна: а) люди в різних культурах користуються однаковими виразними засобами емоцій; б) тварини здатні розуміти емоції інших видів, а людина розуміє емоції тварин.

2) Периферична (теорія Джемса-Ланге). Причина емоцій - у змінах периферичної нервової системи (наприклад - зміна калібру судин, складу крові, які називають вегетативними). За цією теорією, спочатку на зовнішній вплив реагують периферичні відділи нервової системи, а потім виникає переживання. Але однакові фізіологічні зміни супроводжують різні за якістю емоції, а штучні органічні зміни не викликають емоцій. Відомо, що коли хворий на гіпертонію приймає ліки, вони розширюють судини, але якихось конкретних переживань не викликають.

3)Таламічна (Кеннона-Барда). Емоції та органічні зміни відбуваються одночасно з одного джерела - таламусу (органу головного мозку). Сьогодні прийнято говорити про складне поєднання та взаємообумовленість емоцій та органічних змін, а не про передування одного з цих явищ.

4)Когнітивна (П.В.Сімонов). Емоції визначаються певною актуальною потребою та можливістю її задоволення. Позитивні емоції виникають, якщо реальні результати відповідають очікуваним при реалізації цілей. Негативні, коли отримувані результати менш значні, ніж очікувані.

5) Когнітивно-фізіологічна (С.Шехтер). Емоції залежать від пам'яті та мотивації (установки, інструкції). В експерименті двом групам людей давали фізіологічний розчин, попереджаючи в одній групі, що він викликає гнів, а в другій - радість. Більшість досліджуваних констатували в себе появу відповідних почуттів.