1.4. Мета і задача дисципліни

Мета викладання дисципліни „Моніторинг якості сільгосппродукції” полягає у вивченні студентами сукупності методів та апаратури для моніторингу якості продукції, що виробляє аграрно-промисловий комплекс, державного регулювання продовольчої безпеки, екологічних проблем АПК.

Освоєння дисципліни дозволить майбутнім фахівцям набути необхідний рівень знань для оцінки небезпечних ситуацій, що виникли, або можуть з'явитися на різних етапах виробництва або переробки СГП.

Головна задача дисципліни – у придбанні майбутніми фахівцями розуміння сучасних уявлень про моніторинг якості СГП, розвитку практичних навичок з використаних знань у вимірюванні та контролі забруднень в сільгосппродукції.

Контрольні питання

1. Порівняти токсичні властивості головних забруднень СГП

2. Дати оцінку основним складовим якості продукції

3. Обгрунтувати основні завдання моніторингу якості сільгосппродукції

Лекція 2

ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В СІЛЬГОСППРОДУКЦІЮ

2.1. Головні забруднення і забруднювачі

Сучасне сільськогосподарське виробництво впливає на людину і НС і навпаки. Асортимент хімічних препаратів, які використовують для інтенсифікації цього виробництва, з кожним роком збільшується. Сюди входять гербіциди (знищують бур'яни), інсектициди (знищують комахи), фунгіциди (діють на гриби), дефоліанти (видаляють листя), десиканти (висушування листя), репеленти (відлякують організми), атрактанти (приваблюють шкідників для знищення).

Серйозну загрозу для людини і довкілля являють собою разом і в сукупності пестициди, мінеральні добрива, кормові добавки, стимулятори та інгібітори росту тварин,

Потрапляючи в атмосферу, грунт, воду, вони мігрують до рослин та організму тварин і таким чином можуть впливати на здоров'я людини.

Ще одне джерело шкідливих речовин – сільськогосподарські машини та механізми, які спричинюють забруднення НС відходами нафтопродуктів, важкими металами, поверхнево активними речовинами. Крім того, під час оранки, сінокосу, жнив, меліорації земель робота сільськогосподарських машин зумовлює ущільнення грунту, його руйнування, винесення родючої землі за межі поля, прискорення ерозійних процесів.

Значним джерелом забруднення НС у сільському господарстві є відходи тваринництва, що потрапляють у грунт, грунтові води, водойми й завдають непоправної шкоди фауні та флорі.

2.2. Азотовмісні сполуки

Нітрати і нітрити попадають у СГП завдяки колообігу азоту в природі. Нітрати потрапляють у ґрунт при внесенні мінеральних та органічних добрив, з деякими відходами виробництв, фекаліями. Через ґрунти вони потрапляють у воду і рослини, а з ними – в організм людини.

При розщепленні білків та інших азотистих сполук, що містяться в ґрунті, утворюється амонійний азот (NH₄⁺). Останній також може утворюватися в ґрунті за допомогою азотфіксуючих бактерій подібно нітратам завдяки фіксації атмосферного азоту. Амонійний азот за допомогою ферментів нітрифікуючих бактерій окислюється до нітритів (NO2) і нітратів (NO3). Отже, азот потрапляє в ґрунт з повітря, з азотними добривами, відходами виробництва, з омертвілої органіки, з амонійними і нітратними солями дощової та поливної води.

Азот знаходиться у ґрунті у вигляді йонів амонію NH₄⁺ та нітрату NO₃^-, що всмоктуються корінням рослин. У рослинах мінеральні форми азоту за допомогою ферментів і мікроорганізмів трансформуються в органічні азотні сполуки – кето- і амінокислоти, а останні – в білки і хлорофіл. За надмірної кількості добрив тільки 30 – 50 % нітратів трансформуються у корінні в інші сполуки, а решта відкладається у стеблі, листях і плодах.

Окремі види рослин характеризуються різною здатністю накопичувати нітрати. Одні акумулюють дуже мало, інші можуть містити їх до 2,5 % сухої маси. Основні чинники, що впливають на накопичення нітратів у продуктах рослинництва:

• надмірна кількість азотних добрив, недодержання агротехнології;

• тип ґрунтів;

• коливання температури;

• висока вологість ґрунтів та повітря;

• низька освітленість;

• біологічні особливості культур і сортів;

• технологія виробництва (загущеність посівів, засміченість, шкідники, хвороби тощо);

• терміни збирання врожаю.

Рівень вмісту нітратів визначається видом рослин та їхніми генетичними чинниками (табл. 2.1). Вміст нітритів порівняно з нітратами незначний.

Таблиця 2.1. Вміст нітратів і нітритів у рослинних продуктах, мг/кг сирої маси

Продукт	Нітрати	Нітрити
Буряки столові	400-3200	0,80
Кабачки	8-240	–
Капуста	10-1900	0,25
Картопля	5-221	0,32
Морква	9-334	0,44
Огірки	6-359	0,27
Салат	240-3600	–
Томати	6,8-38, 7	0,20
Яблука	1,2-99,2	–