
- •В.П. Дмитриков, о.Г. Близнюченко, с.М. Кривонос конспект лекцій
- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1. Корисні і токсичні речовини в продукції апк
- •1.2. Визначення якості продукції
- •1.3. Завдання моніторингу якості сільгосппродукції
- •1.4. Мета і задача дисципліни
- •Контрольні питання
- •Лекція 2
- •2.1. Головні забруднення і забруднювачі
- •2.2. Азотовмісні сполуки
- •2.3. Пестициди і антибактеріальні речовини
- •2.4. Важкі метали і радіаційне забруднення
- •Контрольні питання
- •Лекція 3
- •3.1. Класифікація токсикантів
- •3.2. Ендогенні та екзогенні забруднення
- •3.3. Токсикологічні забруднення продуктів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4
- •4.1. Фактори ризику від генетично модифікованої продукції
- •4.2. Проведення досліджень гмп на якість та біобезпечність
- •4.3. Методи виявлення генетично модифікованої продукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 5
- •5.1. Фактори, що впливають на якість та зберігання продукції
- •5.2. Контроль якості плодів і овочів під час зберігання
- •5.3. Нормування якості продукції. Завдання нормування
- •5.4. Основні кондиції сільгосппродукції
- •Контрольні питання
- •Лекція 6
- •6.1. Основні положення стандартизації
- •6.2. Розробка і типи стандартів
- •6.3. Класифікація і структура державних стандартів
- •Контрольні питання
- •Лекція 7
- •7.1. Види контролю якості
- •7.2. Традиційні методи контролю якості
- •7.3. Забезпечення якості результатів аналізу
- •Кожну контрольну пробу аналізують кілька разів.
- •Контрольні питання
- •Лекція 8
- •8.1. Типи моніторингового контролю
- •8.2. Предмети й об'єкти моніторингу
- •8.3. Головні методи моніторингу
- •8.4. Контактні і неконтактні методи виміру
- •Контрольні питання
- •Лекція 9
- •9.1. Системи автоматичного контролю параметрів
- •9.2. Основні і допоміжні функції сак
- •9.3. Структурна схема сак
- •Контрольні питання
- •Лекція 10
- •10.1. Загальні відомості про датчики
- •10.2. Класифікація датчиків
- •10.3. Характеристики датчиків
- •Контрольні питання
- •Лекція 11
- •11.1. Фізичні методи
- •11.2. Електрохімічні методи. Потенціометрія
- •11.3. Іонселективні електроди в потенціометрії
- •Контрольні питання
- •Лекція 12
- •12.1. Види випромінювання, радіонукліди
- •12.2. Взаємодія ядерного випромінювання з речовиною
- •12.3. Принцип дії іонізаційного детектора
- •Контрольні питання
- •Лекція 13
- •13.1. Загальні принципи спектроскопії
- •13.2. Основний закон поглинання
- •13.3. Спектроскопія видимої й ультрафіолетової області
- •13.4. Загальна схема оптичних спектрофотометрів
- •13.5. Спектроскопія інфрачервоної області
- •Контрольні питання
- •Лекція 14
- •14.1. Хроматографія і сорбційні процеси
- •14.2. Параметри хроматограми
- •14.3. Ефективність хроматографічного розподілу
- •Контрольні питання
- •Лекція 15
- •15.1. Принципи управління якістю
- •15.2. Ефективність системи управління якістю продукції
- •15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості
- •15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу
- •Контрольні питання
- •Лекція 16
- •16.1. Державне регулювання продовольчої безпеки
- •16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
- •16.2.1. Стандарт іфс
- •16.2.2. Система хассп
- •Склад й послідовність дій для впровадження вимог iso 22000 (хассп):
- •Контрольні питання
- •Додатки
- •Література
16.2. Міжнародне регулювання безпеки харчових продуктів
Поряд із законодавчими вимогами в останні 10...15 років добре зарекомендували добровільні системи забезпечення якості. Перші системи забезпечення якості подібного типу були встановлені ще ISO (International Standart Organization) 9000. При цьому мова йшла про системи забезпечення якості, орієнтованих на процес, які спочатку не мали ніякого відношення до безпеки продуктів харчування хоча, природно, кожна директива має на увазі й високу безпеку харчових продуктів.
Найбільш універсальним міжнародним стандартом якості є ІСО 9001: 2000. Про масштаби його поширення говорять такі цифри: на відповідність його вимогам сертифіковано близько мільйона підприємств більш ніж в 150 країнах. У тому числі й в Україні, що входить у другу десятку країн по його поширеності. Таке широке застосування – наслідок універсальності стандарту, але він недостатньо враховує специфіку галузі, особливо в плані технологій і безпеки для споживачів. У харчовій галузі застосовують стандарт ІСО 22000: 2005 і система ХАССП. У перекладі на українську ХАССП (Hazard Analysis and Critical Control Points) означає аналіз небезпек і критичних контрольних крапок (ККК).
Існує цілий ряд харчових стандартів, серед яких насамперед міжнародний харчовий стандарт ІФС(International Food Standart), ціль якого – установлення системи керування якістю, що забезпечує виробництво безпечних продуктів харчування. Поряд з ІФС існує специфічний англійський варіант – система BRC (British Risk Control), вимоги якої більш ніж на 55 % ідентичні й на 30 % аналогічні вимогам ІФС.
Законодавчі норми окремих країн ЄС визначаються європейськими розпорядженнями й директивами. Частково приписи ЄС безпосередньо включаються й у національну регламентацію, а національні санітарні норми повинні відповідати законодавству ЄС.
16.2.1. Стандарт іфс
Як уже вказувалося, стандарт ІФС (IFS) виник на основі існуючих елементів попередніх систем. Тому ІФС можна розглядати як змішання вимог стандартів GLP(Good Laboratory Practice), GMP(Good Manufactory Practice), HACCP і ISO. Для ІФС потрібно не будь-яка система HACCP, а спеціальна система, обумовлена Харчовим кодексом. Частина GMP установлює вимоги до приміщень, персоналу тощо. З ISO 9001 випливають вимоги й документації. Також ІФС охоплює як основну вимогу законодавчо регульовану сферу.
З погляду торгівлі за допомогою ІФС можна досягти наступного:
створення оціночної бази для всіх постачальників торговельної мережі,
єдиного формулювання й проведення аудита і їхнього взаємного визнання,
абсолютної порівнянності результатів усередині ланцюга постачальників.
ІФС повністю визнаний у європейській роздрібній торгівлі (Німеччина, Франція, Австрія, Італія, Іспанія, Польща й інші країни). ІФС можна вважати передумовою для вступу на ринок ЄС, що дуже важливо для України.
Структура вимог ІФС налічує вимоги до системи забезпечення якості, відповідальність менеджменту, а також менеджмент ресурсів, процесу виготовлення, вимірів, аналізів, поліпшення якості.
Мети й переваги ІФС:
поліпшення внутрішніх процесів виробництва та контролю й, таким чином, підвищення ринкової позиції, зниження витрат завдяки прозорому керуванню фірмою, здійснення документації й відстеження результатів, обмеження прямого державного контролю за харчовими продуктами за допомогою системи керування якістю, можливість порівняння продуктивності постачальників ринку, можливість уникнути вимог аудита від клієнтів і торгівлі, умова для входження на європейський ринок.
Стандарт ІФС в Україні
Підприємствам харчової галузі систематично надаєься допомога по впровадженню стандартів якості на основі критеріїв ХАССП і стандарту ISO 9001:2000.
Проектом передбачена гармонізація стандарту ІФС для підприємств харчової галузі, підготовка аудиторів, створення української організації, яка є органом по сертифікації ІФС.
Одержання сертифіката ІФС (для перших підприємств зовнішні витрати на сертифікацію будуть оплачені в рамках проекту) дозволить українським виробникам представляти свою продукцію в транснаціональних мережах супермаркетів як в Україні, так і за рубежем. Це особливо важливо при вступі України у СОТ.
Майбутнє систем керування якістю залишається відкритим. Потрібно виходити з того, що й такі сталі системи, як ІФС, будуть піддаватися подальшим змінам (поліпшенням). Зараз діє вже четверта версія стандарту Вплив на це робить політичний і законодавчий напрямки, а також зовнішні фактори, такі як скандали в харчовій промисловості, створення нових продуктів харчування тощо. Система ІФС постійно розвивається під міжнародним контролем ЄС. У даний момент вона являє собою всеосяжний, найсучасніший інструмент керування якістю в області сировини, упакування й виробництва харчових продуктів.