15.4. Особливості локального і регіонального агроекологічного моніторингу

Нижчий, локальний, рівень агроекологічного моніторингу призначений для спостереження за господарською діяльністю АПК. Під локальним (об'єктовим) агроекологічним моніторингом розуміють спеціальну систему спостережень, що дозволяє

- стежити за процесами, що виникають в АПК під впливом об'єкта господарської діяльності,

- давати оцінку існуючого стану прогнозувати її зміни з метою попередження критичних ситуацій, шкідливих / небезпечних для здоров'я людей, інших організмів і стабільності довкілля в цілому.

Об'єктом вивчення є системи АПК, що утворилися й функціонують у результаті взаємодії групи виробництв із НС. Спостереження здійснюють як у межах району розташування об'єкта АПК, так і на суміжних територіях.

Визначальної в системах АПК є специфіка технологічних процесів. Від їх якісних і кількісних параметрів залежить характер взаємодії виробництва із довкіллям.

Для ділянок біосфери, не підданої впливу людини, як елементарна структура виступає біогеоценоз, тобто сукупність однорідних природних елементів на певній ділянці поверхні Землі. До складу природного біогеоценозу входять біоценоз, що включає рослинне співтовариство (фітоценоз), тварини (зооценоз), мікроорганізми (микробоценоз) і экотоп, що включає ґрунти, підґрунтові води й атмосферу.

Регіональний агроекологічний моніторинг (РАЕМ) – це моніторинг природних і техногенних процесів і явищ в межах регіону, який містить аналіз і рекомендації щодо їх впливу на місцеві агроекосистеми для вироблення ефективної агроекологічної політики в регіоні.

Завдяки проведенню РАЕМ прискорюється агроекологічний розвиток регіону, відбувається вдосконалення соціальних структур регіону, відбувається прискорення процесу ефективного розв'язання агроекологічних проблем, використання фактора економіко – географічного стану регіону тощо. Специфікою РАЕМ має бути акцентування уваги на тих специфічних природних і техногенних особливостях області, які є основними і впливають на життя екосистем і людей, вимагають специфічних методів спостережень, відбору проб тощо.

Масштаби антропогенного і природного впливу на екосистеми та його характер істотно різняться в різних регіонах України. Для центральних регіонів моніторингові спостереження є переважно наземними, візуальними. Моніторинг відрізняється не тільки масштабом і специфікою досліджень, але й специфікою організації, управління і виконання.

Основними функціональними елементами системи РАЕМ є:

• багатовимірна база даних, призначена для нагромадження й зберігання соціально – економічних і фінансових показників регіону;

• розрахунково-аналітична підсистема підтримки управлінських рішень, що містить комплекс комп’ютерного моделювання для відображання динаміки основних соціально-економічні процесів регіону.

Багатовимірна база даних РАЕМ має складатися з декількох блоків, якими є:

• кадастр регіону про територію, ресурси, промисловий та сільськогосподарський комплекси, об'єкти соціальної та невиробничої інфраструктури.

• блок інформації нормативно – правового і довідкового характеру, до якого заносять заносять в текстовій, числовій і графічній формах відомості про статус регіону, площу території, чисельність населення, економіко-географічне положення, адміністративно-територіальний поділ, правоохоронну діяльність.

• інформаційний блок відомостей про державну, відомчу й галузеву статистики, складовими яких є щотижневі, щомісячні та щоквартальні показники регіону. Вони охоплюють територію і розселення; зайнятість, ринок праці; соціальну інфраструктуру; АПК і промисловість; екологічний стан регіону; здоров'я; муніципальне господарство; капітальне будівництво тощо.

Разом з тим існує велика потреба регулярно проводити РАЕМ економіки і всебічно розглянути узагальнюючі фінансові результати господарювання підприємств АПК, котрі повинні повернути собі становище основних виробників конкурентноспроможної СГП.

Базовими інструментами системи господарювання слід вважати форми власності, а також властиві їм системи відносин і організаційно – правові форми господарювання.

Пріоритетом у розвитку аграрного виробництва має стати забезпечення високої конкурентноспоможності вітчизняної СГП та продуктів її переробки на внутрішньому і зовнішніх аграрних ринках. Це стане для України важливим аргументом при її входженні до Світових політичних і економічних структур.