15.2. Ефективність системи управління якістю продукції

Ефективність системи управління забезпечується реалізацією таких функцій:

1. Прогнозування, яке спрямоване на визначення перспективного рівня якості СГП, урожайності культур та продуктивності тварин.

1. Планування поліпшення рівня якості передбачає поліпшення структури вироблюваної продукції з урахуванням категорій, показників і параметрів якості продукції. Воно здійснюється комплексно на всіх рівнях сільськогосподарських підприємств, на всіх стадіях виробничого циклу.

2. Технологічне забезпечення включає фактори, які забезпечують нормальний хід процесів виробництва якісної продукції шляхом розробки нормативно-технічної документації, яка забезпечує впровадження перспективних сортів сільськогосподарських культур, розведення високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин, а також обробку технологічних процесів і збирання продукції з урахуванням особливостей виробництва.

3. Матеріально-технічне забезпечення поряд з кількісним забезпеченням технікою, обладнанням, насінням, добривами, пестицидами повинне задовольняти потреби, пов'язані з виробництвом і збереженням високоякісної продукції.

5. Метрологічне забезпечення якості включає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якості робіт і продукції на всіх стадіях виробництва шляхом метрологічного забезпечення вимірів якості робіт і продукції, параметрів технологічних процесів, оптимальних норм точності вимірів.

6. Нормативне забезпечення якості передбачає розробку науково обґрунтованих норм виробітку, матеріально-технічного забезпечення, ремонту і зберігання сільськогосподарської техніки, нормативно-технічні документи на виконання технологічних операцій в рослинництві і тваринництві.

7. Інформаційне забезпечення якості і моделювання процесів виробництва СГП передбачає порядок збору, обробки і оперативного проходження інформації для своєчасного впливу на сільськогосподарське виробництво, збільшення виробництва продукції і уточнення її якості.

8. Правове забезпечення управління якістю продукції передбачає розробку і прийняття нормативних актів, які регулюють економічні відносини на всіх рівнях виробництва і реалізації продукції та правову діяльність, суть якої полягає в тому, щоб точно і неухильно виконувати встановлені законом вимоги.

Управління якістю продукції повинне перш за все зводитись до управління якістю праці, трудових процесів, організації і забезпечення чіткого дотримання технологічної дисципліни, єдиних вимог до окремих операцій, своєчасного і якісного виконання агротехнічних, і зооінженерних вимог на всіх стадіях виробництва, зберігання і реалізації продукції, тобто потрібно стандартизувати усі технологічні процеси.

15.3. Діагноз, прогноз і управління в моніторингу якості

В процесі управління якістю продукції рослинництва і тваринництва об'єктами є процеси, від яких залежить формування і зберігання їх якісних параметрів. Система управління якістю продукції охоплює колективи людей, технологічні процеси, способи і заходи, технічні і матеріальні засоби, потік інформації.

Система управління якості продукції передбачає сукупність взаємопов'язаних організаційних, технологічних, економічних і соціальних заходів із забезпечення цілей і рішень задач управління сільськогосподарським виробництвом і якістю продукції.

Системний підхід до розробки механізму управління якістю вимагає чіткого визначення основних функцій управління якістю і забезпечення єдності їх дії. Аналіз процесу створення якості дозволяє вичленити і визначити шляхи активізації функцій і управління якістю.

Під функцією управління якістю треба розуміти комплекс взаємопов'язаних, а інколи відносно самостійних видів робіт, виконання яких спрямовано на вирішення конкретного управлінського завдання.

Перехід від завдань діагнозу до прогнозу й далі до керування вимагає високого рівня автоматизації численних процесів у комплексах моніторингу, а саме:

• керування засобами контролю,

• оптимізація параметрів;

• керування режимом роботи датчиків;

• реконструкція банку даних і банку знань;

• прогностична обробка даних і одержання закономірностей;

• ретрансляція інформації від користувачів.

Використання спеціальних засобів підвищує на кілька порядків оперативність контролю стану земельних ресурсів, посівів, систем меліорації тощо, а застосування мікропроцесорів дає можливість спростити апаратуру і ввести в програми функції лінеаризації, масштабування, порівняння з еталонами, складні обчислювальні операції.

Блок мікропроцесорів робить по заданих програмах математичну обробку масивів первинних даних, що вводяться. У результаті одержують характеристики й показники у вигляді числових таблиць, графіків, електричних сигналів телеметрії.

Дана система зменшує інформаційну надмірність даних, що надходять із датчиків. Це дозволяє усувати витрати на переробку надлишкових даних, зменшується завантаження підсистеми, підвищується швидкодія одержання вихідних відомостей, скорочується об'єм апаратури. Час дискретності (тобто частота одержання інформації) у контрольованих параметрів різний, тому проводять оптимізацію між об'ємом даних і часом обробки інформації.

Вибір оптимального варіанта кратностей вимагає додаткових уточнень (спектральних, кореляційних і ін.). Вони можуть бути зроблені на етапі математичного моделювання, постановки завдань контролю й керування.